05.03.2024 Справа № 756/582/24
№ 756/582/24
№ 3/756/813/24
іменем України
05 березня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 720762, 02 січня 2024 року, близько 20 год. 50 хв., ОСОБА_1 , по просп. Оболонському, 1, що у м. Києві, керував автомобілем марки «BMW», моделі «330d», номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія».
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 02.01.2024, близько 20 год. 50 хв., його зупинили працівники поліції, які в подальшому запідозрили ОСОБА_1 у тому, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, запропонували пройти огляд у лікаря, на що він погодився. В медичному закладі здати сечу не вдалося, оскільки він має захворювання, яке це ускладнює. При цьому, ОСОБА_1 наполягав на здачі інших аналізів, зокрема крові та слини, однак лікар проігнорував його та без будь-яких причин склав висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, у судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Нечваль Я.В., який просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, оскільки ОСОБА_1 02.01.2024 не перебував у стані наркотичного сп'яніння. Висновок лікаря-нарколога, який вказував про стан наркотичного сп'яніння - є недійсним, оскільки він складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію адвоката Нечваля Я.В., дослідивши матеріали справи, матеріали надані адвокатом, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Так, правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Так, з пунктів 3, 4, 7, 8, 12 та 13 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015, за № 1452/735, убачається таке.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
При, цьому, як убачається із відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських, 02 січня 2024 року в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» знаходиться ОСОБА_1 , який погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 пропонують здати сечу, однак останній, через деякий час, повідомляє, що йому це не вдається. Натоміть, ОСОБА_1 наголошує лікарю здати інші аналізи, а саме кров або слину. Лікар вказані пропозиції ігнорує та клінічно встановлює, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, згідно висновку лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 02.01.2024, ОСОБА_1 перебуває під дією наркотичних речових, що було встановлено клінічно.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що висновок лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 02.01.2024 - є недопустимим доказом, оскільки він складений з порушеннями Інструкції.
Ураховуючи викладене, суд зауважує, що матеріали справи стосовно ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 124, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко