Справа №295/3412/24
1-кс/295/1861/24
08.03.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання старшого слідчого Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні№12024060400000703 від 04.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 186 КК України, -
Старший слідчий за погодження з процесуальним керівником звернувся до суду з клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2024 близько 10 год. 10 хв. невідома особа перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , відкрито шляхом вільного доступу викрав металевий гараж, який відповідно до договору спадщини належить ОСОБА_4 , чим завдав матеріального збитку на суму яка встановлюється.
За вказаним фактом 04.03.2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №12024060400000703 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
04.03.2024 проведено огляд місця події, що за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено 4 шт., металевий лист № 1 довжиною 135 см., шириною 154 см, вагою 47 кг., металевий лист № 2 довжиною 129 см., шириною 158 см, вагою 40,5 кг., металевий лист № 3 довжиною 158,5 см., шириною 200 см., вагою 72,5 кг., металевий лист № 4 довжиною 149 см., шириною 180 см, вагою 69 кг., у громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , контактний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , контактний номер телефону НОМЕР_2 .
04.03.2024 слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області вказані 4 шт. металевих листів визнано речовими доказом, у зв'язку з тим, що вони може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які після проведення відповідних слідчих дій та експертиз можуть містити переконливі дані причетності особи до вчинення даного кримінального правопорушення, тобто можуть прямо чи не прямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України (зокрема, але не виключно: подію кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та ін. обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, іншу інформацію, яка може бути визнана речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того 05.03.2024 за участі потерпілої ОСОБА_4 , проведено огляд предмету, а саме 4 шт., металевих листів, та саме ці металеві листи, які до моменту вчинення злочину, являли собою одну металеву конструкцію гаражного приміщення.
В ході досудового розслідування з метою проведення повного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин вказаної події, необхідно провести ряд експертних досліджень, зокрема: судово товарознавчу експертизу.
В судове засідання старший слідчий не з'явився, в прохальній частині клопотання просить проводити розгляд справи без участі, просив його задовольнити.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на 4 шт., металевий лист № 1 довжиною 135 см., шириною 154 см, вагою 47 кг., металевий лист № 2 довжиною 129 см., шириною 158 см, вагою 40,5 кг., металевий лист № 3 довжиною 158,5 см., шириною 200 см., вагою 72,5 кг., металевий лист № 4 довжиною 149 см., шириною 180 см, вагою 69 кг., які вилучені у громадянина ОСОБА_5 та належить ОСОБА_4 та тимчасово позбавити власника та третіх осіб права відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6 Перекупка