Справа № 168/117/24
Провадження № 2/168/88/24
05 березня 2024 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Смідинської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого усе належне йому майно заповів ОСОБА_1 . На момент відкриття спадщини у спадкодавця ОСОБА_3 була дружина ОСОБА_4 (мати позивача), проте вона померла 2005 р., інших малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей не було на момент відкриття спадщини.Вказуючи, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину, але нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, позивач просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 .
У підготовчому засіданні позивач та її представник позов підтримали з викладених у ньому підстав та просять його задовольнити.
Смідинською сільською радою подано заяву з проханням розглядати справу за відсутності її представника, проти задоволення позову заперечень немає, з позовом згідні (а.с. 36).
Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За змістом ст.ст. 524, 548 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ч.2 ст. 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 8) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, збудований у 1947 р., з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 . Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 18).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений Смідинською сільською радою 24.05.2000 р., відповідно до якого усе майно в тому числі жилий будинок з надвірними будівлями заповів ОСОБА_1 (а.с. 10).
Відповідно до довідки Старовижівської державної нотаріальної контори № 14/02-14 від 16.01.2024 р. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом на усе спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрита спадкова справа за № 135/2001. Інших спадкоємців немає (а.с. 19).
Родинні відносини між спадкодавцем та позивачем підтверджуються відповідним свідоцтвом про народження позивача, з якого видно, що позивач є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 (а.с. 6).
Дружина спадкодавця ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-9), за життя жодних дій для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 не вчиняла і в контексті ч.2 ст.553 ЦК УРСР вважається такою, що відмовилася від спадщини.
Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 судом не здобуто.
Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка в контексті положень ст. 549 ЦК УРСР є такою, що прийняла спадщину.
27.06.2001 р. та 23.03.2006 р. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з права на майновий пай у ТзОВ «Надія» та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності бувшого КСП ім. Суворова Старовижівського району Волинської області (а.с. 13-14).
Постановою нотаріуса від 16.01.2024 р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 20).
Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 135/2001 до майна померлого ОСОБА_3 , з яких також вбачається, що спадкова справа заведена за заявою позивача, інших спадкоємців, які звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , немає.
Враховуючи, що за життя в спадкодавця правовстановлюючих документів на житловий будинок не було, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, наявність у позивача права на спадкування за заповітом після смерті спадкодавця, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 200, 206, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Смідинська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Грушевського, 9, с.Смідин, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332880.
Повний текст рішення складено 14.03.2024 р.
Суддя О. Й. Хаврона