Справа № 766/10949/23
н/п 2/766/6782/24
12 березня 2024 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
встановив:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши розмір аліментів в розмірі 1/3 частини доходу до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
11.12.2023 року судом отримано відповідь від УДМС у Херсонській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться.
21.12.2023 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 374339 від 21.12.2023 року про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2023 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимог при її оформленні, позивачу було надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали направлено позивачу на електронну адресу зазначену в позовній заяві.
Зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вимоги, щодо усунення недоліків не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Станом на дату постановлення ухвали недоліки позовної заяви не усунуті, будь-яких заяв від позивача до суду не надійшло.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суддя зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивачу беззаперечно відомо про існування ініційованого ним позовного провадження та відповідно саме позивач, який на розгляд суду поставив питання про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, повинен цікавитися станом розгляду його позовної заяви (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 09.07.2019 у справі № 921/165/16-г/17, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20). Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Оскільки позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавилися рухом своєї справи та не реалізували своїх процесуальних обов'язків належним чином, у встановлений судом строк недоліки, зазначені в ухвалі 21.12.2023 року, не усунув, тому наявні достатні правові підстави для повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 259, 260 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.А. Скрипнік