Вирок від 14.03.2024 по справі 182/5185/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5185/23

Провадження № 1-кп/0182/98/2024

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023041340000902 від 03.08.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із середньою профільною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, пенсіонером або депутатом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 28.10.2010 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4-х років позбавлення волі;

- 13.02.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки;

- 06.03.2015 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4-х років позбавлення волі;

- 02.06.2020 Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850,00 грн;

- 11.02.2021 Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі. 01.07.2022 звільнений з П'ятихатської ВК №122 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (доставленого під вартою) - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1.ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, 21.06.2023 близько 22-00 год. знаходився за адресою: вул. Мурманська буд.69, м.Нікополь, Дніпропетровська область, де в кімнаті помітив мобільний телефон марки «Samsung J1SM-J105H/DS» золотого кольору, який належить гр. ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», знаходячись у тому самому місці, в той самий час, непомітно від власниці вказаного мобільного телефону, умисно, таємно, повторно, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав зазначений мобільний телефон марки «Samsung J1SM-J105H/DS» золотого кольору, вартістю 795,00 грн. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій матеріальний збиток на вищевказану суму. У подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

2.Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Позиція учасників судового провадження

3.Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав у повному обсязі, від надання показів відмовився.

4.Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченого. У них з сином бувають конфлікти, через те, що він себе поводить погано, працювати не хоче, не бажає лікуватись. Обвинувачений зазначив, що з матір'ю конфліктів у нього немає. 21.06.2023 вона знаходилась за місцем свого мешкання разом з сином - ОСОБА_3 , в будинку сторонніх людей не було. Потерпіла зазначила, що викрадений телефон «Samsung» золотого кольору належить їй, вона дозволила ОСОБА_3 використовувати його для дзвінків, однак лише в будинку, виносити телефон з дому заборонила, оскільки раніше ОСОБА_3 викрадав її речі. Наголосила на тому, що розпоряджатись даним телефоном він не мав права та вона йому цього не дозволяла. У той день телефон був у кімнаті сина, однак ввечері 21.06.2023 побачила, що ОСОБА_3 та вказаного телефону немає. Згодом повернувся ОСОБА_3 до дому та при ньому телефону не було. Документи на телефон у неї відсутні, не збереглись, так як його було придбано дуже давно, приблизно вісім років тому. Телефон був повернутий працівниками поліції, син з цього приводу нічого не пояснював. До суду потерпіла подала заяву в якій просила застосувати покарання для ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі, цивільний позов заявляти не бажає.

Досліджені в судовому засіданні докази

5.Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він є вітчимом обвинуваченого протягом останніх 14 років, між ними неприязні відносини через негативну поведінку пасинка, звичку до крадіжок та ведення аморального способу життя. Обвинувачений підтвердив дану інформацію. Щодо обставин справи зазначив, що точної дати він не пам'ятає, приблизно в літку 2023 року, сталась крадіжка, яку скоїв ОСОБА_3 . Свідок зазначив, що у той день, він був на роботі, його дружина ОСОБА_6 була разом з сином ОСОБА_3 вдома. Зранку телефон був на місці. Вказаний телефон було придбано для потерпілої та для її особистого користування декілька років тому. Даним телефоном ОСОБА_3 дозволялось лише користуватись, однак в присутності ОСОБА_6 та вдома. Щодо обставин крадіжки він у ОСОБА_3 нічого не запитував, оскільки останній раніше вже вчиняв крадіжки їх речей.

6.Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він певний час підтримував дружні відносини з ОСОБА_3 , також знає потерпілу ОСОБА_6 . Щодо обставин справи зазначив, що точного часу та дати він не пам'ятає. Приблизно у червні 2023 року, у вечірній час, обвинувачений запропонував йому придбати мобільний телефон, приблизно за 200-400 грн. ОСОБА_3 пояснив, що телефон належить йому. Тому свідок придбав даний телефон. Телефон був марки Самсунг, чорного кольору з золотими вставками у чохлі. Свідок зазначив, що телефон він добровільно видав співробітникам поліції коли останні прийшли та повідомили, що телефон викрадений.

7.Судом також досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження 12023041340000902 від 03.08.2023:

-витяг з ЄРДР від 03.08.2023, відповідно до якого 21.06.2023 невідома особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила крадіжку мобільного телефону Самсунг, вартістю 3000 грн., що належить ОСОБА_6 (а.п.1);

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.08.2023, потерпілою ОСОБА_6 було повідомлено про те, що її син ОСОБА_3 за адресою їх спільного мешкання: АДРЕСА_1 , таємно викрав мобільний телефон Самсунг, що належить їй на праві власності, просила притягнути сина до відповідальності (а.п.6);

-заява потерпілої ОСОБА_6 від 03.08.2023 на надання добровільної згоди на огляд домоволодіння з адресою: АДРЕСА_1 (а.п.7);

-протокол огляду від 03.08.2023 з фототаблицею, проведеного у період часу з 17-10 по 17-22 год. за участі потерпілої ОСОБА_6 та двох понятих. Працівникам поліції було оглянуто домоволодіння, а саме: буд. АДРЕСА_1 , під час огляду нічого не виявлено та не вилучено (а.п.8-15);

-копія заяви потерпілої ОСОБА_6 , котра просила притягнути до кримінальної відповідальності сина - ОСОБА_3 , який викрав належний їй мобільний телефон Самсунг Джей 1, за адресою їх спільного проживання, наполягла на обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.п.19);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №3566 від 09.08.2023, відповідно до якого ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону «Samsung J1 SM-J105H/DS» золотого кольору, бувшому у потребі, в робочому непошкодженому стані, котрий був придбаний у 2018 році, станом на 21.06.2023 становить 795,00 грн (а.п.22-28);

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.08.2023, де у присутності двох понятих, свідок ОСОБА_8 упізнав на фото №1 чоловіка який 21.06.2023 о 23-30 год. у районі магазину «Колосок» (м.Нікополь, вул. Електрометалургів), продав йому мобільний телефон Самсунг за 400 грн, упізнає чоловіка за сукупними рисами обличчя (очі, брови, ніс, волосся, вуха, підборіддя), відповідно до довідки на фото під №1 - ОСОБА_3 (а.п.35-37);

-заява від 08.08.2023, згідно з якою громадянин ОСОБА_8 добровільно передав працівникам поліції мобільний телефон Самсунг, який він придбав за 400 грн у знайомого ОСОБА_9 (а.п.38);

-протокол огляду предмета від 08.08.2023 з фототаблицею, огляд проведено у період часу з 13-40 до 14-05 год., за участі двох понятих, було оглянуто виданий мобільний телефон «Samsung» модель «Galaxy J1 mini», без сім карт та флеш-накопичувача, колір золотистий, без видимих пошкоджень, у робочому стані, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , зазначений телефон вилучено (а.п.39-42);

-постанова про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.08.2023, якою мобільний телефон «Самсунг J1»золотого кольору, імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 , визнаний у якості речового доказу та передано потерпілій ОСОБА_6 під розписку про збереження (а.п.43);

-розписка про збереження від 08.08.2023 гр. ОСОБА_6 якій було передано працівниками поліції мобільний телефон «Самсунг J1» золотого кольору, імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 (а.п.44)4

-дані, які характеризують особу обвинуваченого (а.п.60-69, 72-78).

Оцінка та мотиви Суду

8.Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 185 КК України суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див.п.7), а також судом безпосередньо були допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (див. пункти 5,6).

9.Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85,86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

10.Суд критично ставиться до позиції сторони захисту з приводу того, що стороною обвинувачення не доведено факту належності мобільного телефону саме потерпілій, а також до того, що не доведено вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

11.Щодо факту належності вказаного телефону, то це підтверджується свідченнями потерпілої та свідка ОСОБА_7 , які детально описали викрадений телефон та потерпіла детально описала ще обставини за яких обвинувачений ОСОБА_3 міг користуватись телефоном та де телефон перебував до викрадення, що узгоджується із даними які містяться у протоколі огляду місця події. Також вказані характеристики телефону співпадають із вилученим у свідка ОСОБА_8 телефоном, який в свою чергу показав, що саме ОСОБА_3 йому його продав. Крім того, обвинувачений не заперечував факту належності телефону потерпілій, а лише вказував, що правоохоронні органи не могли порушити кримінальне провадження та прийняти заяву від потерпілої без наявності відповідних документів чи чеків, що в свою чергу не спростовує факту належності саме потерпілій даного телефону, а також факту викрадення мобільного телефону.

12.Подію кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчиненого, так і винуватість ОСОБА_3 , судом встановлено із досліджених судом доказів та показань свідків (див.п.п.5-7), які підтверджують вчинення ним протиправного діяння, а позицію захисту щодо не визнання вини у скоєному суд розцінює як спосіб самозахисту, що направлений на уникнення відповідальності.

13.Таким чином, виходячи із доказів та обвинувачення, визнаного судом доведеними, характеру діяння та способу його вчинення, судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 були спрямовані на досягнення визначеної ним мети, а саме, на таємне викрадення чужого майна, телефону потерпілої, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 свідомо знав про незаконність та протиправність своїх дій та бажав настання цих наслідків.

14.Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, співвіднісши їх з фактичним обставинами справи в даній конкретній ситуації знаходить, що стороною обвинувачення доведена вина ОСОБА_3 .

15.Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Призначення покарання

16.Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

17.У відповідності до ст.65 КК України та роз'яснень, наведених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

18.Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

19.Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

20.Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

21.Рецидив злочину, на яку сторона обвинувачення посилалась як на обтяжуючу обставину, судом не визнається такою відповідно до ч.4 ст.67 КК України, оскільки наявність непогашених судимостей, що в даному випадку інкимінується як повторність, у обвинуваченого є обставиною, яка передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, тому суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що обтяжує покарання.

22.Також, суд враховує особу обвинуваченого, який на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований, не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з посереднього боку (а.п.78), раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності (а.п.74-75), перебуває на обліку у лікаря нарколога з 01.03.2014 (а.п.76), на обліку лікаря-психіатра не перебуває (а.п.77), вину не визнав, у скоєному не розкаявся, у потерпілої вибачення не просив, матеріальну шкоду потерпілій не відшкодував. Крім того, потерпіла просила призначити покарання у вигляді реального позбавлення волі.

23.Враховуючи вищенаведене суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, покарання повинно бути призначено в межах, встановленої санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

24.Підстав для застосування ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

25.Цивільний позов по справі не заявлено.

26.Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

27.Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

28.Зарахувати у строк відбування покарання час тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою з 18.08.2023 до дня набрання вироком законної сили.

29.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

30.Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта, при проведенні судово-товарознавчої експертизи №3566 від 09.08.2023 на суму 200,00 грн, оскільки відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст.124, 128, 370, 371, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України.

2.Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

3.Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

4.Зарахувати у строк відбування покарання час тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, з 18.08.2023 до дня набрання вироком законної сили.

5.Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

6.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

7.Цивільний позов по справі не заявлено.

8.Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта у сумі 200 (двісті) грн. 00 коп.

9.Речовий доказ:

-мобільний телефон «Samsung J1 SM-J105H/DS» золотого кольору, імеі1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 , який визнаний в якості речового доказу у кримінальному провадженні та переданий під розписку потерпілій ОСОБА_10 - залишити у її користуванні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
117634189
Наступний документ
117634191
Інформація про рішення:
№ рішення: 117634190
№ справи: 182/5185/23
Дата рішення: 14.03.2024
Дата публікації: 15.03.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.07.2024)
Дата надходження: 27.09.2023
Розклад засідань:
22.11.2023 10:00 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
05.12.2023 13:00 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
12.12.2023 10:05 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
30.01.2024 11:00 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
13.03.2024 14:00 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
04.06.2024 12:00 Дніпровський апеляційний суд