Справа № 202/3255/24
Провадження № 1-кс/202/1981/2024
09 березня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 08.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000260, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганця, українця, громадянина України, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури місті Дніпра ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області у групі слідчих спільно зі слідчим СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024040000000260 від 08.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
08 березня 2024 року приблизно о 12 годині 59 хвилин ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , знаходились у приміщенні ТРЦ «TERRA» за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 15, де у них при спілкуванні із ОСОБА_8 , раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій.
Далі, діючи умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності в громадських місцях, розуміючи, що приміщення ТРЦ «TERRA» за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 15 є громадським місцем, однак демонструючи свою перевагу у фізичній силі, бажаючи протиставити себе та прагнучі показати свою зневагу та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, поєднуючи свої дії із фізичним насильством, вчинили хуліганство із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме предмету схожого на травматичний пістолет ФОРТ-12Р (серія НОМЕР_1 ) при наступних обставинах:
Так, 08 березня 2024 року приблизно о 12 годині 59 хвилин ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні ТРЦ «TERRA» за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 15, побачивши потерпілого ОСОБА_8 , та з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності в громадських місцях, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитися таким чином у зухвальстві, неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих, загальноприйнятих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, ОСОБА_7 наніс декілька ударів руками в голову потерпілого, в наслідок потерпілий впав на підлогу, а ОСОБА_5 дістав з кишені куртки, одягненої на ньому предмет, схожий на травматичний пістолет для його демонстрації з метою недопущення зупинення їхніх протиправних дій, після чого сторонні особи почали намагатися зупинити бійку, серед яких була ОСОБА_9 , яку також повалили на підлогу. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , побачив раніше не відомого йому чоловіка, а саме оперуповноваженого СКП ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , який проходячи повз, намагався зупинити бійку, в свою чергу, ОСОБА_5 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії з особливою зухвалістю, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності в громадських місцях, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитися таким чином у зухвальстві, неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих, загальноприйнятих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, дістав з кишені куртки предмет схожий на пістолет ФОРТ-12Р (серія НОМЕР_1 ), продемонстрував його ОСОБА_10 , тим самим виразивши намір його застосування сторонній особі, яка проходила повз та перебувала у приміщенні ТРЦ «TERRA» за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 15, в цей час оперуповноважений СКП ВП 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 з метою зупинення протиправних дій, представився та пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції, після чого ОСОБА_5 сховав пістолет до кишені своєї куртки та був затриманий разом із ОСОБА_7 ..
Своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
08 березня 2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
08 березня 2024 року про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення із правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 296 КК України повідомлено ОСОБА_5 .
Обґрунтованість підозри підтверджується ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, слідство приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до семи років.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно згідно ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.:
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти громадського порядку, з погрозою застосування насильства, яке має незворотній характер, підозрюваний, відповідно підозрюваний усвідомлює той факт, що йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі та з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, знаходячись на волі буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що у зв'язку з введенням воєнного стану на всі території України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, таким чином, підозрюваний може в будь-який момент залишити або змінити місце мешкання та усвідомлюючи те, що вчинив кримінальне правопорушення, так як останній не дотримується суспільних норм поведінки і моралі, а також може намагатися уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також враховуючи тяжкість, цинізм та суспільно - небезпечні наслідки від вчинення вказаного кримінального правопорушення, крім того у разі визнання особи винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, останньому загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років);
Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні - при встановленні ризику впливу на свідків та потерпілого, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Таким чином, ОСОБА_5 , зважаючи на встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення та те, що йому відомо анкетні дані учасників досудового розслідування, останній перебуваючи на свободі, може реально здійснювати особистий чи опосередкований вплив шляхом погроз та залякування на потерпілого (який вже зазнав погроз застосування насильства, з боку підозрюваного) та на свідків у кримінальному провадженні, з метою спотворення даних, що можуть свідчити про його причетність до вчинення кримінального правопорушення та зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим, наявний ризик того, що ОСОБА_5 у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, не позбавляється можливості впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується - підтверджується тим, що ОСОБА_5 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення з погрозою застосування насильства, вчинення якого тривало протягом певного часу та було зупинено працівниками поліції, окрім того, останній офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного заробітку, та залишаючись на свободі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, в якості способу заробітку, та формування таким чином засобів для існування. Враховуючи вищевикладене, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може вчинити інші злочини, а тому існує необхідність запобігання ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення
З урахуванням конкретних обставин вчинення правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , їх наслідків, даних про особу останнього, вважаю, що у цьому кримінальному провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства в цілому, так і потерпілих зокрема, а тому приходжу до переконання, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання наявним ризикам, що є виправданим та необхідним елементом з огляду на інші обставини і визначає потребу в триманні підозрюваного під вартою..
Вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 не перешкоджають триманню останнього під вартою.
На підставі викладеного, вважаю, що тільки застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, буде відповідати особі підозрюваного, а також буде запобігати зазначеним вище ризикам.
З урахуванням викладеного вважаю, що вищезазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.
На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому та пояснили, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджується належними доказами. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
08.03.2024 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколами допитів свідків та потерпілих; протоколом огляду місця події, протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України, протоколами перегляду відеозапису та іншими матеріалами в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, зв'язку з чим підозрюваний усвідомлюючи загрозу тяжкого покарання, підозрюваний може, з метою його уникнення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків та потерпілих підтверджується тим, що підозрюваний може шляхом вмовлянь, погроз впливати на свідків з метою зміни останніми своїх показань.
При цьому, на думку слідчого судді, зазначений ризик є мінімальним, оскільки виходячи з обставин кримінального провадження, інцидент за участі підозрюваного зафіксовано на камери відеоспостереження ТЦ, а відеозапис зазначених подій вчинення кримінального правопорушення знаходиться у органів досудового розслідування, що унеможливлює зміну, знищення або спотворення інформації. Крім того, свідками події була значна кількість осіб, які перебували у торговому центрі, які не знайомі ані поміж собою, ані з підозрюваним, що відповідно ставить під сумнів об'єктивну можливість як встановлення підозрюваним особи свідків, так і можливість останнього незаконно впливати на них.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 , який в минулому судимий 14.11.2008 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та 26.04.2013 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 122 КК України та відбувши реальне покарання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, з погрозою застосування насильства, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та не усвідомлення невідворотності покарання, в зв'язку з чим, слідчий суддя оцінює вказаний ризик, як високий.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 , але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення - підозра достатньо обґрунтована;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується - інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного - ОСОБА_5 є особою молодого віку, має 3 групу інвалідності;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - підозрюваний на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений.
5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрюваний офіційно не працює;
6) репутацію підозрюваного - даних щодо репутації підозрюваного не надано;
7) майновий стан підозрюваного - даних не надано;
8) наявність судимостей у підозрюваного - раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України;
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - до підозрюваного раніше застосувалися запобіжні заходи, даних щодо умов їх дотримання суду не надано;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - дані відсутні;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини - розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї - не встановлено.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З урахуванням особи підозрюваного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, та знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,3, 5 ст. 177 КПК України.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи, особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності 14.11.2008 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та 26.04.2013 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 122 КК України та відбувши реальне покарання, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, а також приймаючи до уваги особу підозрюваного, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про наявність підвищених ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що для запобігання встановленим ризикам у відношенні підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів по 07 травня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє по 07 травня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1