г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5746/23
Номер провадження 2/213/435/24
14 березня 2024 року м.Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренка В.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №213/5746/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Мароія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, в листопаді 2023 року через портал «Дія» вона дізналась про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2020 приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Горай О.С. №19114 від 21.08.2020 щодо стягнення з неї на користь ТОВ"Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 25320,51 грн, яка виникла за кредитним договором укладеним між позивачем і АТ «Альфа Банк» в 2015 році. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено за відсутності правових підстав, з порушенням порядку та процедури його вчинення, оскільки укладений кредитний договір з АТ «Альфа Банк» не був нотаріально посвідчений, банк до нього претензій не мав, борг за кредитною карткою був відсутній. На час його вчинення минуло більше 3 років з дня виникнення права вимоги, нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості. Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання сторони не викликались. Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Треті особи пояснень щодо позову не надали.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Ухвалою суду від 15 січня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
07 вересня 2015 року між ОСОБА_1 і АТ «Альфа Банк» укладено договір про надання кредиту № 595219355.
21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №19114 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 24670,51 грн. Вказано, що строк платежу за договором настав, боржником допущено прострочення платежу. Відповідач отримав право вимоги до боржника за вказаним кредитним договором на підставі договорів факторингу. З урахування плати за вчинення виконавчого напису загальна сума до стягнення становить 25320,51 грн.
На підставі заяви стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» приватним виконавцем Малковою М.В. 18 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису №19114, виданого 21.08.2020 про стягнення з позивача боргу в розмірі 25320,51 грн.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які виникли з приводу законності вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 вказаного Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 цього закону встановлює умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічний порядок вчинення нотаріальних дій передбачений пунктами 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи з правового аналізу вказаних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повина існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус отримував від ТОВ «Вердикт Капітал» первинні бухгалтерські документи щодо видачі позивачу кредиту та його невиконання, або здійснення позичальником його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Таким чином наявність заборгованості позивача та її розмір жодним належним документом не підтверджено.
Відповідно до пункту 2.3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на адресу позивача.
Із наданих суду матеріалів не видно, що боржнику направлялось повідомлення -письмова вимога про усунення порушень та повідомлено про переуступку відповідачу прав вимоги за кредитним договором, а тому не підтверджено обізнаність позивача про розмір заборгованості до вчинення виконавчого напису нотаріусом та про необхідність повернення кредитних коштів відповідачу.
Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
У висновку, викладеному в постанові Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 вказано, що нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, які не є нотаріально посвідченими, оскільки останні не входять до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку. Кредитний договір, на виконання якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений.
Отже, з матеріалів справи не видно, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме, що виконавчий напис вчинено на стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором після спливу 30 днів з моменту повідомлення боржника про усунення порушень та було встановлено, що заборгованість є безспірною.
Відповідач доказів на спростування зазначених обставин не надав, відзиву не направив.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Отже твердження позивача про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений в порушення вимог законодавства, а тому не підлягає виконанню, слід вважати доведеним через відсутність доказів, які б підтвердили зворотнє.
Оцінивши усі наявні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач не сплачувала судовий збір, посилаючись на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів, а суд дійшов висновку про задоволення позову, тому з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 158 ч.7, 223, 247 ч.2, 259, 263-265, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис №19114 від 21 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 25320,51 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 36799749.
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вул. Велика Бердичівська, буд.35, м. Житомир, 10008.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, адреса: Поправки Юрія, 6, оф.14, м. Київ, 02094.
Дата складення повного тексту судового рішення - 14 березня 2024 року.
Суддя В. В. Мазуренко