Справа № 211/933/24
Провадження № 2-о/211/42/24
про залишення заяви без руху
13 березня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В. розглядаючи матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про визнання особи безвісно відсутньою,-
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання свого чоловіка ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
Разом з цим, заявник просить звільнити її від сплати судового збору посилаючись на п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та те що вона є внутрішньо-переміщеною особою.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Вимоги заявника не є підставою для звільнення її від сплати судового збору, оскільки вимога про визнання безвісно відсутньої не є юридичним фактом, який підпадає під п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч.3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно положень ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості задовольнити клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідно до п. 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», може застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір або надати докази, що сплачений судовий збір буде перевищувати 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн..
Як встановлено ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175-177, 185, 258-260, 354 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про визнання особи безвісно відсутньою - залишити без руху.
Заявнику надати строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. В. Ткаченко