Справа № 173/2927/18
Провадження № 1-кп/209/63/24
Іменем України
14 березня 2024 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018040000000560 від 10.05.2018 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, який працює на посаді оперуповноваженого ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -
ОСОБА_4 , з 06 лютого 2013 року працюючи в органах внутрішніх справ України та маючи спеціальне звання старший лейтенант поліції, згідно наказу начальника ГУНП Дніпропетровській області № 352 о/с від 09 грудня 2016 року призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Верхньодніпровського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, постійно здійснював функції представника влади, в силу ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу, який в межах своєї компетенції здійснює розкриття злочинів, що входять до підслідності Національної поліції
Маючи відповідну фахову підготовку, досвід роботи в органах Національної поліції, умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності за наступних обставин.
05 травня 2017 року, СВ Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за заявою громадянки ОСОБА_7 про спричинення їй тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_8 , що мало місце по вул. Тиха в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12017040430000472 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України.
01 серпня 2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, за заявою ОСОБА_7 зареєстровано кримінальне провадження № 12017040430000913 за фактом погрози вбивством громадянином ОСОБА_8 громадянці ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 129 КК України.
Цього ж дня кримінальні провадження № 12017040430000472 та № 12017040430000913 об'єднані в єдине кримінальне провадження під № 12017040430000472.
У подальшому, кримінальне правопорушення з ч. 1 ст. 129 КК України на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перекваліфіковано на ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
З метою розкриття злочину та встановлення осіб, причетних до його вчинення, старшим слідчим СВ Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , якою проводилось досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, 08 серпня 2017 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12017040430000913, на ім'я начальника Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та в порядку ст. 40 КПК України, направлено доручення щодо встановлення осіб, які були свідками вчинення кримінального правопорушення та допиту як свідків мешканців АДРЕСА_2 з метою встановлення чи спростування факту погрози вбивством з боку ОСОБА_8 , на адресу ОСОБА_7 .
Доручення слідчого зареєстроване у журналі «Обліку вхідної кореспонденції Верхньодніпровського ВП» за № 771 від 08 серпня 2017 року, і його виконання покладено на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , який відповідно до вимог ст. 41 КПК України як співробітник оперативного підрозділу мав право проводити слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, користуючись при цьому його повноваженнями.
З метою створення штучних показників в роботі щодо кількості допитаних свідків у кримінальному упровадженні № 12017040430000913 та видимості якісного виконання доручення слідчого, не бажаючи реально встановлювати факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження, у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу - протоколу допиту свідка, який може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.
13 серпня 2017 року, в робочий час, перебуваючи у приміщенні Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Авраменка, 21, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи своє службове становище усупереч інтересам служби, з метою створення штучних показників в роботі щодо кількості допитаних свідків під час виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні № 12017040430000913, нехтуючи покладеними на нього обов'язками з розкриття злочину, діючи в порушення ст. 1, ч. 4 ст. 7, ст. 23, ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ст. 41, ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 93 КПК України, ст.ст. 1, 2, 7, 23, 62 Закону України «Про національну поліцію», та не бажаючи реально встановлювати факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження, без фактичного проведення відповідної слідчої дії, власноручно склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого вніс інформацію, яка не відповідає дійсності, зазначивши, що допит проведено 13 серпня 2017 року у період з 14.30 по 15.00 годину у с. Бородаївка, тобто за місцем мешкання свідка, в якому власноручно виклав анкетні дані свідка та покази вказаної особи з приводу вчиненого правопорушення.
Склавши зазначений протокол допиту свідка, ОСОБА_4 у графі «підписи» власноруч виконав підписи від імені ОСОБА_10 , після чого особисто підписав протокол, як особа, яка проводила цю слідчу дію, надавши йому статус офіційного документу.
Відповідно до інформації, наданої відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за вих. № 14225/909/03.1-41 від 13 червня 2018 року, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
13 серпня 2017 року, більш точного часу встановити під час судового слідства не представилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Авраменка, 21, склав рапорт на ім'я начальника відділення поліції про виконання доручення слідчого, у якому зазначив, що встановити свідків та очевидців правопорушення не виявилось можливим, який разом з завідомо неправдивим офіційним документом, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , направив керівнику відділу поліції для подальшого скерування слідчому, тобто будучи представником влади видав завідомо неправдивий офіційний документ.
16 серпня 2017 року за вих. № 471-8954, супровідним листом керівника відділення поліції, зазначений рапорт разом з завідомо неправдивим документом - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , направлено слідчому у кримінальному провадженні ОСОБА_9 для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, оперуповноважений СКП Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , будучи представником влади, діючи умисно, склав та видав завідомо неправдивий документ - протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що він працює у поліції з 2013 року в секторі карного розшуку. Він обслуговує смт. Дніпровське та смт. Новомиколаївка. Буває, що їх посилають виконувати доручення на інші території в межах території обслуговування Дніпровського ВП. В серпні 2017 року начальник сектору кримінальної поліції ОСОБА_11 розписав на виконання доручення по виявленню та допиту свідків у кримінальному провадженні за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Вказаний факт відбувся в с. Бородаївка. Він заїхав у с. Бородаївка, йшов чоловік, який сказав, що він місцевий, і розповів, що знає, що був такий конфлікт між ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . Цей чоловік представився ОСОБА_14 . Після цього був складений протокол допиту свідка ОСОБА_14 в рамках провадження, по якому було доручення. Перед допитом і складанням протоколу, він не перевіряв анкетні дані, які йому повідомила та особа, хоча за законом повинен був перевірити. Особа підписала складений ним протокол. Він також підписав протокол. Потім він ще допитав свідка ОСОБА_15 і поїхав на роботу. Дані протоколи він підклав до доручення, додав рапорти і передав через супровід на начальника ВП. Вже потім їх повинні були передати на слідчий відділ. Десь через два місяці він дізнався, що ОСОБА_14 на момент допиту був померлим. Він не намагався знайти особу, яка представилась ОСОБА_14 . В протоколі особа, яка представилась ОСОБА_14 , поставила три підписи. Показання писав він зі слів особи. Відомості про номер кримінального провадження також заповнював він і звіряв номер, який був вказаний у дорученні. Питань з приводу неправильності заповнення протоколу чи виконання доручення у слідчого до нього не було. Рапортів про недоліки не було. У своєму рапорті він також вказував номер кримінального провадження. Він не приймав участі та не виконував ніяких оперативно-розшукових дій по кримінальному провадженню № 12017040430000931, але точно не пам'ятає. Навряд чи він допитував ОСОБА_14 по кримінальному провадженню № 12017040430000931. Він складав протокол допиту ОСОБА_14 по кримінальному провадженню № 12017040430000913. Він складав один примірник протоколу. Він перевіряв № кримінального провадження, вказаного в протоколі допиту ОСОБА_14 , в протоколі був вказаний № 12017040430000913. В протоколі допиту ОСОБА_16 він також перевіряв № провадження він був - 12017040430000913. Не може пояснити, чому в копії протоколу допиту ОСОБА_16 , яка наявна в матеріалах справи, вказаний номер кримінального провадження - 12017040430000931. В протоколі допиту ОСОБА_14 вказаний номер - 12017040430000931. На його думку це може бути результатом підробки документів слідчим. З приводу підробки документів слідчим він до правоохоронних органів не звертався. Протокол допиту ОСОБА_14 , який був вилучений з іншими матеріалами у слідчого Трояна згідно опису, не були опечатані слідчим СБУ. В протоколі огляду документів слідчий СБУ зазначив, що оглянув протокол допиту ОСОБА_14 в кримінальному провадженні № 12017040430000913, а на експертизу приходить протокол по кримінальному провадженню № 12017040430000931, хоча в супровідному листі на експертизу вказаний № 12017040430000913. Вважає вказану експертизу також недійсною. Він не може пояснити, чому у протоколі допиту, який був на експертизі його почерк та підпис. За рік він отримує до 100 доручень, та пам'ятає номери контрольних проваджень. Номер кримінального провадження 12017040430000913, по якому він допитував ОСОБА_14 , він запам'ятав. Не пам'ятає, чи допитував він ОСОБА_14 по іншому кримінальному провадженню. Також зазначив, що слідчим СБУ неправильно виконав ухвалу суду про тимчасовий доступ, а саме, вилучив документи не у начальника ВП, а у слідчого Трояна. Також слідчим СБУ було порушено правила пакування доказів. Останній визнав протокол допиту ОСОБА_14 речовим доказом, але на експертизу направив його в неупакованому у встановленому порядку вигляді.
Просив суд виправдати його за пред'явленим обвинуваченням.
Не зважаючи на не визнання ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому злочині, вина останнього повністю підтверджується зібраними та дослідженими в кримінальному провадженні доказами:
- Поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим вона особисто не знайома, підстав оговорювати його у неї немає. Вона є потерпілою по справі де розглядається її заява про замах на вбивство. Справа не просувалась і вона звернулась до ВП з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. У справі вона побачила протокол допиту свідка, який її здивував, оскільки свідок, зазначений у протоколі, проживав далеко від місця події. Крім того вона знала, що ця людина вже померла. Вона звернулася до поліції, щоб здійснили перехресний допит цієї людини за її присутності. Потім, жителів їхнього села підтвердили, що ця людина дійсно померла, після чого вона звернулася до прокуратури. Її справу спочатку вів слідчий ОСОБА_17 , потім Листопад, а потім Троян. Коли вона знайомилась з матеріалами справи, то робила фотокопії.
- Поясненнями свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює начальником сектору кримінальної поліції, з ОСОБА_4 він знайомий, той є його підлеглим співробітником, відносини між ними суто ділові, причин оговорювати останнього у нього немає. У 2017 року слідчий звернувся до начальника ВП з дорученням про виконання слідчих дій. Начальник ВП доручив сектору кримінальної поліції виконати доручення. Доручення він отримує в канцелярії. Після цього призначив виконавця. Зазвичай, після виконання доручень, він не вивчає їх зміст. Він пам'ятає, що доручення було за ст. 125 КК України, у ньому фігурувала ОСОБА_12 . Точно не пам'ятає, бо ця справа йому не запам'яталась. ОСОБА_4 у 2017 році обслуговував територію смт. Дніпровське та смт. Новомиколаївка, які знаходяться від с. Бородаївка на відстані десь 30-35 км. ОСОБА_4 міг обслуговувати територію с. Бородаївка. Прізвище ОСОБА_14 він не пам'ятає. Він не пам'ятає, чому це доручення було доручено саме ОСОБА_4 . Той виконав доручення. Він завжди перевіряє лише своєчасність виконання, а якість перевіряє слідчий. Рапорт і виконане доручення йде до канцелярії на підпис начальника ВП, а потім вже йде до слідчого.
- Поясненнями свідка ОСОБА_18 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником начальника слідчого відділення ВП № 3 Кам'янського РУП, з обвинуваченим вона знайома по роботі, він працює оперуповноважений, між ними робочі відносини. В 2017 році вона була начальником СВ Верхньодніпровського ВП. Слідча ОСОБА_17 працювала слідчою. У кримінальному провадженні було декілька проваджень за заявою ОСОБА_12 , одне з них по ст. 125 КК України. У ОСОБА_12 була конфліктна ситуація з сусідом. Слідча ОСОБА_17 направила на ім'я начальника ВП доручення, про допит свідків у справі підлеглими оперуповноваженими. Вона не завжди вивчає зміст виконаних доручень. Слідчий повинен ознайомлюватися зі змістом виконання доручення, якщо щось не так, то слідчий може дати повторне доручення та виконати інші слідчі дії. По одному з цих проваджень була виїмка працівниками СБУ процесуальних документів, яких саме вона не пам'ятає. Вона не підписувала протокол виїмки.
- Поясненнями свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим він особисто не знайомий, підстав оговорювати його у нього немає. Він проводив досудове розслідування, в межах якого ОСОБА_4 звинувачували у підробці протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913. Ним проводився тимчасовий доступ у Верхньодніпровському ВП. З ухвалою суду про тимчасовий доступ він одразу пішов до начальника ВП. Доступ був до матеріалів кримінального провадження та до особової справи ОСОБА_20 . Після цього прибули начальник слідчого відділу та представник відділу кадрового забезпечення, його попросили зачекати за кабінетом. Потім вийшла начальник СВ і повідомила, що, згідно вказівки начальника відділу поліції, тимчасовий доступ будемо проводити у слідчому відділі. Коли вони прийшли в кабінет слідчого відділу, в який не пам'ятає, йому надали матеріали кримінального провадження і піднесли документи з особової справи ОСОБА_20 . За усною вказівкою начальника було призначено відповідальну особу за виконання тимчасового доступу - слідчого Трояна, який був присутній під час доступу, надав документи і розписався в протоколі. Він складав протокол тимчасового доступу і опис вилучених речей у присутності ОСОБА_21 . ОСОБА_21 - це особа, яка була присутня, як він розуміє це був слідчий, у якого було це провадження. Він не міг зайти до ОСОБА_21 обминувши начальника ВП. Протокол огляду речей і документів він склав 27 липня 2018 року. Він визнавав речовим доказом протокол допиту свідка ОСОБА_14 по справі № 12017040430000913 з наступних підстав. Кримінальне провадження № 12017040430000913 було зареєстроване за заявою ОСОБА_12 . Допит ОСОБА_14 був в кримінальному провадженні № 12017040430000913 за заявою ОСОБА_12 . В клопотанні про дозвіл на тимчасовий доступ і у відповідній ухвалі суду зазначений номер провадження як 12017040430000913. В ході тимчасового доступу він ознайомлювався з документами, які знаходились в кримінальному провадженні №12017040430000913. Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 13.08.2017 року він вилучив в кримінальному провадженні № 12017040430000913 від 01.08.2017 року. В ході вивчення протоколу допиту свідка ОСОБА_14 він побачив, що останні три цифри номера кримінального провадження вказані як «931». Ознайомившись з текстом показань ОСОБА_14 в зазначеному протоколі, він встановив, що вони стосуються обставин, зазначених в заяві ОСОБА_12 , а саме, обставин кримінального провадження № 12017040430000913. У зв'язку ним було прийняте рішення ідентифікувати даний документ як протокол допиту свідка ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12017040430000913. На йому думку, № 12017040430000931 - це була механічна помилка у номері протоколу допиту ОСОБА_14 , яку допустив ОСОБА_4 . Оскільки провадження було № 12017040430000913, по якому Немазаному було надано доручення слідчого про допит свідків. На експертизу він направляв протокол допиту ОСОБА_14 в кримінальному провадженні № 12017040430000913. Згідно змісту протоколу допиту, він відповідав обставинам справи ОСОБА_12 і ОСОБА_22 . Він не бачив, що експерт давав відповідь не по протоколу допиту в кримінальному провадженні № 12017040430000913. Можливо експерт помітив, що у протоколі інші цифри. Він не перекручував висновок експерта в обвинувальному акті. Надпис олівцем на протоколі допиту ОСОБА_14 «підробка підпису свідка» робив він у зв'язку з тим, що на той момент до СБУ передавали кримінальні провадження, які були підслідні ДБР. ДБР ще не працювало, та у нього було багато проваджень. Щоб не заплутатись, він робив такі особисті помітки для себе. Можливо, він забув стерти надпис перед направленням допиту на експертизу. Хто стер цей надпис він не знає. Він таке робив в різних провадженнях. Він не пам'ятає, як саме він вилучав документи, направляв на експертизу та отримував з експертизи. Протокол допиту ОСОБА_14 - це речовий доказ. Ним були вибрані такі умови зберігання, щоб в подальшому зберегти його цілісність і можливість подальшого його використання в кримінальному провадженні у відповідності до КПК і інструкції про збереження речових доказів. Всю інформацію, яку протокол допиту ОСОБА_14 ніс як доказ, він зберіг.
- Поясненнями свідка ОСОБА_21 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим у ВП № 3 Кам'янського РУП, обвинувачений є його колегою, між ними нормальні робочі відносини. Десь три роки тому він у обідній час був на робочому місці, і в цей час до нього у кабінет зайшов слідчий СБУ, показав посвідчення і ухвалу суду про тимчасовий доступ до кримінального провадження від 2017 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 125 КК України. Воно знаходилось у нього в провадженні. Хто завів слідчого СБУ він вже не пам'ятає. Звісно його хтось супроводжував, так як просто так до них не зайдеш. Самостійно по відділу поліції слідчий СБУ не міг пересуватись. Без відома і дозволу керівника відділу слідчий до нього так би не пройшов. Він надав слідчому СБУ матеріали кримінального провадження і той склав протокол даної слідчої дії. Він розшив справу і передав слідчому СБУ оригінал протоколу допиту свідка (прізвище не пам'ятає), а для себе зробив копію та підшив у справу. Ухвалу слідчого судді він читав, але зміст не пам'ятає. З кримінального провадження за заявою ОСОБА_23 за ст. 125 КК України він видав згідно опису з 1го по 6 пункт. Так як у нього в провадженні знаходилась ця справа, то ніхто інший не міг би до неї дістатись, окрім начальника слідчого відділу. Інших документів згідно опису він не видавав. В частині видачі документів особової справи він ухвалу не виконував. Яким чином вказані документи опинились у слідчого СБУ йому невідомо. Протокол тимчасового доступу слідчий СБУ писав у нього в кабінеті, скоріш за все частково. Протокол він не читав, він розумів, що відбувалось. Протокол тимчасового доступу і опис вилучених документів він підписав. Опис до протоколу він не читав, підписав на довірі. У кабінеті вони були вдвох. Без ставлення до відома свого безпосереднього керівника він би не надав ніяких доказів. Самовільне виконання зазначеної ухвали суду про тимчасовий доступ з його сторони виключене. Скоріш за все, безпосередній керівник надав йому вказівку виконати вказану ухвалу.
До них дуже не часто приходять з ухвалами про тимчасовий доступ. Він таких випадків не пам'ятає. Про таких осіб обов'язково доповідають керівництву. Неточності в його показаннях пов'язані зі спливом тривалого часу. Можливо він висказував припущення, але вони співпадають з порядками, які у них у відділі поліції. На посаді слідчого він працює 18 років. При отриманні ухвали, начальник розписує на своїх підлеглих, як і у цьому разі. Письмових вказівок у нього не було. Самовільно, без вказівки він би це не виконав. Вилучені документи слідчий при ньому не запаковував.
- Поясненнями експерта ОСОБА_24 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює експертом, з обвинуваченим вона особисто не знайома, жодних відносин між ними немає. У 2018 році до неї надійшли документи на експертизу та їй були поставлені наступні питання: Ким виконаний рукописний текст у протоколі допиту ОСОБА_14 , ОСОБА_20 чи іншою особою? Ким виконаний підпис від імені ОСОБА_14 у протоколі допиту ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , чи іншою особою? Об'єктом дослідження був протокол допиту свідка ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12017040430000931. Документи вона отримала через секретаріат. Матеріали були запаковані, але не опечатані. Вона їх прийняла для проведення експертизи. Після експертизи вона поклала документи і відправила, не опечатуючи їх. В ухвалі суду про проведення експертизи у резолютивній частині вказано номер іншого кримінального провадження. Оскільки була різниця в одній цифрі, але назва протоколу була вказана правильно, тобто співпадала, то вона подумала, що це технічна помилка. Вона відповідала на ті питання, які були їй поставлені. Після експертизи вона поклала у пакет документи і передала їх до канцелярії. Конверт не опечатувала. Протокол вона фотографувала. Вона писала про запис в правому верхньому куті про підробку документів при описі об'єкту дослідження. Текст ручкою був виконаний однією особою. При огляді в судовому засіданні протоколу допиту ОСОБА_14 у матеріалах справи зазначила, що не бачить напису олівцем у правому верхньому куті. Зразки підпису перелічені у висновку.
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018040000000560 від 10 травня 2018 року з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366 КК України, що є підставою для початку досудового розслідування (а.с. 150, 151, 160 том 1);
- копією посвідчення ДНП № 005878, виданого 12 січня 2017 року на ім'я оперуповноваженого ГУ Національної поліції в Дніпропетровській обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , спеціальний жетон № 0045285 (а.с. 171 т. 1);
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017040430000472 від 05 травня 2017 року, відповідно до якого 05 травня 2017 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України, 01 серпня 2017 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, 23 серпня 2017 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 191-192 том 1);
- дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій № 771 від 08 серпня 2017 року у порядку ст. 40 КПК України (а.с. 164, 193, 226 том 1) по кримінальному провадженню № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року за ознаками ч. 1 ст. 129 КК України, відповідно якого старший слідчий Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 доручив співробітникам оперативного підрозділу Верхньодніпровського ВП проведення слідчих дій: встановити та допитати осіб, які були свідками вчинення даного кримінального правопорушення; допитати в якості свідків мешканців вул. Тихої с. Бородаївка, з метою встановлення факту погрози вбивством з боку ОСОБА_8 на адресу ОСОБА_7 та реальних підстав у останньої побоюватись здійснення даних погроз;
- копією журналу № 556 обліку доручень слідчих (а.с. 197-198 том 1), відповідно до якого 08 серпня 2017 року слідчий СВ Луценко за № 771 направив доручення по КП № 913-17, заявник ОСОБА_7 , яке 09 серпня 2017 року було передано для виконання Ужві та повернуто до секретаріату виконавцем 16 серпня 2017 року;
- копією журналу № 550 обліку вихідних та внутрішніх документів Верхньодніпровського ВП (а.с. 199-200 том 1), відповідно якого ОСОБА_4 було передано слідчому СВ Луценку матеріал доручення по КП 913;
- рапортом о/у СКП Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ст.лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 13 серпня 2018 року (а.с. 166, 195, 228 том 1), відповідно якого у нього на виконанні знаходилось доручення № 771 слідчого Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. по кримінальному провадженню за номером ЄРДР № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, в ході виконання якого встановити свідків та очевидців скоєння правопорушення не виявилось можливим, інформацію, що становить оперативний інтерес, отримано не було;
- супровідним листом за вих. № 471-8954 від 16 серпня 2017 року на № 771 (а.с. 165, 194, 227 том 1), відповідно якого т.в.о. начальника Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_25 направив на ім'я старшого слідчого ОСОБА_9 виконаний матеріал доручення вх. № 771 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26 липня 2018 року з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (а.с. 189-190 том 1), згідно якого старшим слідчим СВ УСБ України у Дніпропетровській обл. ст.лейтенантом юстиції ОСОБА_19 здійснено тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходились у володінні Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл., під час якого вилучено:
оригінал протоколу допиту ОСОБА_10 на 1 арк.; витяг з ЄРДР № 12017040430000472 на 2 арк.;
копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій № 771 від 08 серпня 2017 року на 1 арк.;
супровідний лист на № 771 на 1 арк. копія;
копія рапорту о/у СКП Верхньодніпровського ВП ОСОБА_4 від 13 серпня 2017 року на 1 арк.;
копія протоколу допиту ОСОБА_26 на 1 арк.; копія журналу обліку доручень № 556 на 2 арк.;
копія журналу обліку вихідних та внутрішніх документів № 550 на 2 арк.;
особова справа співробітника ОСОБА_4 копії на 27 арк.;
оригінали документів, що містять вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_4 : звіт ОСОБА_4 на 7 арк., автобіографія ОСОБА_4 на 1 арк., заява ОСОБА_4 від 07 листопада 2015 року на 1 арк., рапорт ОСОБА_4 на 1 арк., анкета ОСОБА_4 на 2 арк., автобіографія ОСОБА_4 на 1 арк., присяга ОСОБА_4 на 1 арк., розписка ОСОБА_4 на 2 арк., пам'ятка-ознайомлення ОСОБА_4 на 2 арк.;
- протоколом огляду від 27 липня 2018 року (а.с. 216-217 том 1), згідно якого ст. слідчим СВ УСБ України у Дніпропетровській обл. ст. лейтенантом юстиції ОСОБА_19 оглянуті документи, вилучені під час проведення 26 липня 2018 року тимчасового доступу до речей та документів, що знаходились у володінні Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській обл., яким зафіксовані їх індивідуальні ознаки;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року, в тексті якого номер провадження вказаний як - 12017040430000931 (а.с. 167-168, 201, 230 том 1);
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_27 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року, в тексті якого номер провадження вказаний як - 12017040430000931 (а.с. 169-170, 196, 229 том 1);
- протоколом отримання зразків для експертизи від 21 червня 2018 року (а.с. 173-179 том 1), відповідно якого ОСОБА_4 було надано експериментальні зразки почерку та підпису на шести аркушах;
- присягою працівника Національної поліції України, підписаною ОСОБА_4 07 листопада 2015 року, яка містить зразки вільного почерку останнього та його підпис;
- звітами про проходження стажування, поданими ОСОБА_4 у період з 28 грудня 2012 року по 27 січня 2013 року на ім'я начальника Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. ОСОБА_28 (а.с. 203-209 том 1), які містять зразки вільного почерку ОСОБА_4 та його підписи;
- заявою ОСОБА_4 від 07 листопада 2015 року (а.с. 209а том 1) про прийняття його на службу до поліції та призначення на посаду оперуповноваженого Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУ НП в Дніпропетровській обл., яка містить зразки вільного почерку останнього та його підпис;
- рапортом ОСОБА_4 від 08 листопада 2016 року (а.с. 209Б том1) про переміщення на посаду, який містить зразки вільного почерку останнього та його підпис;
- розпискою ОСОБА_4 від 31 серпня 2016 року (а.с. 209в-209г том 1), яка містить зразки вільного почерку останнього та його підпис;
- пам'яткою-ознайомленням ОСОБА_4 від 06 лютого 2018 року (а.с. 210-211 том 1), яка містить зразки вільного почерку останнього та його підпис;
- автобіографією ОСОБА_4 від 24 жовтня 2013 року та від 28 січня 2013 року (а.с. 212, 213 том 1), які містять зразки вільного почерку останнього та його підписи;
- анкетою ОСОБА_4 від 24 жовтня 2013 року (а.с. 214-215 том 1), яка містить зразки вільного почерку останнього та його підпис;
- висновком експерта № 170 від 25 жовтня 2018 року з ілюстративною таблицею № 1 (а.с. 183-187 том 1), згідно висновків якого: Рукописний текст у протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000931, виконаний ОСОБА_4 . Підписи від імені ОСОБА_10 у графі «свідок» протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000931, виконані ОСОБА_4 ;
- листом ГУНП в Дніпропетровській області від 21.02.2024 року № 1766/103/05-2024, в якому зазначено, що, згідно п. 21 розділу ІІІ Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, затвердженого Наказом МВС України від 12.05.2016 року № 377, дозвіл на видачу (надсилання) особових справ надається керівником органу, в якому особа проходить службу, та його заступниками.
- довідкою Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за вих № 68 від 07 травня 2018 року (а.с. 163 том 1), згідно якої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_3 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_10 (а.с. 221 том 1), відповідно якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 7 від 10 травня 2011 року;
- листом за вих. № 14225/909/03.1-41 від 13 червня 2018 року (а.с. 230б том 1), згідно якого у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис № 7 від 10 травня 2011 року про смерть ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- повідомленням за вих. № 44.3-2204 від 11 березня 2021 року, відповідно якого в провадженні СВ Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП у Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12017040430000931 від 04 серпня 2017 року за ознаками ч. 1 ст.115 КК України про те, що 03 серпня 2017 року до чергової частини Верхньодніпровського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, надійшло повідомлення від ОСОБА_29 , яка повідомила, що 31 липня 2017 року її син ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пішов у невідомому напрямку з дому за адресою: АДРЕСА_4 і до теперішнього часу не повернувся. 07 серпня 2017 року кримінальне провадження № 12017040430000931 від 04 серпня 2017 року за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, за погодженням з процесуальним керівником Верхньодніпровського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури, було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КК України. В рамках зазначеного кримінального провадження № 12017040430000931 від 04 серпня 2017 року, в якості свідка ОСОБА_10 , не допитувався. (а.с. 62 том 2)
Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 повністю доказана, а його умисні дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів,
Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Не визнання обвинуваченим Немазаним своєї вини, є його правом на власний розсуд формувати лінію свого захисту.
Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого про визнання недопустимими доказів суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В ч. 1 ст. 86 КПК України зазначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
З аналізу вказаних норм виходить наступне: ст. 86 дає підстави стверджувати, що якщо порушено порядок отримання доказів, встановлений КПК України, то він є недопустимим, але КПК не містить положення про те, що будь-яке порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам)
В останніх рішеннях ВС простежується питання, на яке повинен вирішити суд в питанні допустимості доказів, а саме:
- Чи було щось порушено?
- Це права та свободи людини?
- Чи істотне порушення?
Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі 756/10060/17 зазначено: «Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію».
Захисник обвинуваченого просив визнати недопустимими протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26 липня 2018 року, додатку до нього від 26 липня 2018 року - опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, та протоколу огляду вилучених під час тимчасового доступу документів від 27.07.2018 року. Свої твердження захисник обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2018 року про надання дозволу на тимчасовий доступ була виконана не тією особою, яку суд зобов'язав, а саме, не керівником Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській обл., а слідчим ОСОБА_21 і тільки в частині надання матеріалів кримінального провадження № 12017040430000913, яке було в його провадженні. Крім того, під час вилучення зазначених в описі документів були відсутні поняті, слідчий не упаковував та не опечатував вказані документи відповідно до КПК та інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів. Через що у сторони захисту існують сумніви у джерелі походження документів, вилучених під час зазначеного тимчасового доступу, що тягне за собою і недопустимість протоколу огляду цих документів від 27.07.2018 року. Вказані твердження захисника обвинуваченого суд вважає необґрунтованим за наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду від 27 червня 2018 року зобов'язано керівника Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській обл. надати слідчому ОСОБА_19 , або групі слідчих у даному кримінальному проваджені, тимчасовий доступ до наступних документів: журналів або реєстрів вхідної, вихідної кореспонденції Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за 2017 рік, з метою їх огляду та отримання належним чином завірених копій матеріалів, що стосуються направлення та виконання доручення № 771 від 08 серпня 2017 року старшого слідчого Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 оперуповноваженим СКП Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 ; матеріалів кримінальних проваджень № 12017040430000913 та № 12017040430000472, а у разі їх об'єднання, об'єднаного провадження, з метою їх огляду та отримання належним чином завірених копій; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913, з метою вилучення оригіналу вказаного документа; матеріалів особової справи оперуповноваженого СКП Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , з метою отримання копії особової справи, а також оригіналів документів, що містять вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_4 у кількості не менш ніж 30 аркушів.
Згідно п. 21 розділу ІІІ Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, затвердженого Наказом МВС України від 12.05.2016 року № 377, дозвіл на видачу (надсилання) особових справ надається керівником органу, в якому особа проходить службу, та його заступниками.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що з ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ від 27 червня 2018 року він прийшов до керівника відділу поліції, який, в свою чергу викликав начальника слідчого відділу та представника відділу кадрового забезпечення, після чого його відвели в кабінет слідчого відділу, де йому надали матеріали кримінального провадження та куди і принесли документи з особової справи НемазаногоД.В. У вказаному кабінеті знаходився слідчий ОСОБА_21 , який за усною вказівкою керівництва, будучи відповідальною особою за виконання тимчасового доступу, надавав йому вказані в ухвалі суду документи. Також слідчий ОСОБА_31 пояснив, що він не міг зайти до ОСОБА_21 , оминувши начальника ВП.
Вказані пояснення свідка ОСОБА_19 підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що хтось до нього в кабінет завів слідчого СБУ, який виконував ухвалу суду про тимчасовий доступ. ОСОБА_21 під час допиту неодноразово акцентував увагу суду на тому, що самостійно по відділу поліції слідчий СБУ не міг пересуватись, і без відома і дозволу керівника відділу слідчий до нього так би не пройшов. Без ставлення до відома свого безпосереднього керівника він би не надав ніяких доказів. Самовільне виконання зазначеної ухвали суду про тимчасовий доступ з його сторони виключене.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що в частині видачі документів особової справи він ухвалу не виконував, та яким чином вказані документи опинились у слідчого СБУ йому невідомо. Протокол тимчасового доступу слідчий СБУ писав у нього в кабінеті, скоріш за все частково. Протокол він не читав, він розумів, що відбувалось. Опис до протоколу він не читав, підписав на довірі.
Судом встановлено, що слідчий ОСОБА_21 був присутній при виконанні слідчим СБУ ОСОБА_19 ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження та матеріалів особової справи ОСОБА_4 . ОСОБА_21 був ознайомлений і підписав протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26 липня 2018 року з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, зауважень на протокол та опис речей і документів останнім подано не було.
Той факт, що свідок ОСОБА_21 , маючи стаж роботи посаді слідчого 18 років, не ознайомлюючись і не читаючи підписав незаповнений до кінця протокол складений слідчим СБУ про тимчасовий доступ до речей і документів та опис речей і документів, вилучених під час тимчасового доступу, до нього, на думку суду знаходяться поза межами логіки та здорового глузду.
Твердження захисника щодо порушення слідчим ОСОБА_19 норм КПК та інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, не приймається судом за наступних підстав.
Вимоги КПК вказаної інструкції направлені на забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання.
Слідчим ОСОБА_19 під час тимчасового доступу 26.07.2018 року та вилученні зазначених у додатку до протоколу документів, направленні документів, які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_4 на експертизу, та отримання їх після експертизи були виконані всі вимоги КПК та зазначеної інструкції щодо збереження речових доказів. Вказані докази та документи не були знищені, втрачені, пошкоджені, та не втратили ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальній справі, а також ознак і якостей, які надають можливості їх подальшого цільового використання.
Крім того, сторона захисту не заперечувала, що документи, які мали зразки підпису та почерку ОСОБА_4 та направлені слідчим на почеркознавчу експертизу, знаходились в особовій справі ОСОБА_4 та мають зрізки підпису та почерку останнього.
У суду відсутні сумніви щодо достовірності даних, які містять в собі вказані докази.
Що стосується твердження захисника про відсутність понятих під час проведення слідчим ОСОБА_19 тимчасового доступу 26.07.2018 року та вилучення документів, то діючий КПК України не передбачає участь понятих у такій процесуальній дії як тимчасовий доступ до речей і документів.
На думку суду тимчасовий доступ, проведений слідчим ОСОБА_19 26.07.2018 року в рамках кримінального провадження № 42018040000000560 від 10.05.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2018 року проведений на законних підставах уповноваженою на те особою без істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, та прав і свобод будь-якої особи, та у суду відсутні сумніви у достовірності фактичних даних та документів, отриманих в результаті проведення даної процесуальної дії. Таким чином суд вважає протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.07.2018 року та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, до нього, допустимими доказами. А як слідство, самі документи, вилучені під час проведення тимчасового доступу 26.07.2018 року, відповідно до опису до протоколу про тимчасовий доступ, і протокол огляду зазначених документів від 27.07.2018 року, на переконання суду, також є допустимими доказами.
Суд також вважає необґрунтованими твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про недопустимість доказу - протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2017 року в кримінальному провадженні № 12017040430000913, з тих підстав, що в тексті вказаного протоколу допиту зазначений номер зовсім іншого провадження, а саме № 12017040430000931 та не має ніякого відношення до кримінального провадження № 12017040430000913.
Вказане твердження спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами: дорученням старший слідчий Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 про проведення слідчих (розшукових) дій № 771 від 08 серпня 2017 року у порядку ст. 40 КПК України по кримінальному провадженню № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року за ознаками ч. 1 ст. 129 КК України; супровідним листом за вих. № 471-8954 від 16 серпня 2017 року на № 771 про виконання матеріалів доручення вх. № 771 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року; рапортом ОСОБА_4 від 13 серпня 2018 року про виконання доручення № 771 слідчого Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. по кримінальному провадженню за номером ЄРДР № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_27 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року, в тексті якого номер провадження вказаний як - 12017040430000931, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26 липня 2018 року, висновком експерта № 170 від 25 жовтня 2018 року, повідомленням СВ Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП у Дніпропетровській області за вих. № 44.3-2204 від 11 березня 2021 року, про те, що в їх провадженні перебувало кримінальне провадження № 12017040430000931 від 04 серпня 2017 року за ознаками ч. 1 ст. 115 КК, та в рамках даного провадження в якості свідка ОСОБА_10 , не допитувався, показаннями свідка ОСОБА_19 .
Вказані твердження захисника також спростовуються поясненнями самого ОСОБА_4 , який в суді пояснив, що він складав протокол допиту ОСОБА_14 по кримінальному провадженню № 12017040430000913. Він складав один примірник протоколу. Також по даному дорученню він допитав свідка ОСОБА_27 . Він не приймав участі та не виконував ніяких оперативно-розшукових дій по кримінальному провадженню № 12017040430000931, але точно не пам'ятає.
Судом не приймаються показання ОСОБА_4 про те, що останній перевіряв № кримінального провадження, вказаного в протоколах допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , та в них були вказаний номер провадження № 12017040430000913. А те, що в протоколі допиту ОСОБА_14 вказаний номер - 12017040430000931, на його думку це може бути результатом підробки документів слідчим.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , на виконання доручення слідчого ОСОБА_9 про проведення слідчих (розшукових) дій № 771 від 08 серпня 2017 року по кримінальному провадженню № 12017040430000913 від 01 серпня 2017 року було допитано двох свідків: ОСОБА_10 і ОСОБА_27 , про що останнім складені протоколи допитів від 13.08.2017 року. В текстах вказаних протоколів допитів ОСОБА_4 зазначений номер кримінального провадження № 12017040430000931.
Вказані обставини підтверджується показами самого ОСОБА_4 , який пояснив, що протокол допиту ОСОБА_14 складав в одному примірнику, висновком експерта № 140 від 25.10.2018 року, відповідно до якого в протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2017 року кримінальне провадження № 12017040430000931, який слідчим ОСОБА_19 разом з іншими матеріалами було направлено на проведення вказаної почеркознавчої експертизи, рукописний текст виконаний ОСОБА_4 , та підписи від імені свідка ОСОБА_10 в графі «свідок» також виконані ОСОБА_4 .
Крім того, при здійсненні тимчасового доступу 26.07.2018 року слідчим ОСОБА_19 з матеріалів кримінального провадження було вилучено не оригінал, а копію допиту свідка ОСОБА_27 , в тексті якої також зазначений номер кримінального провадження № 12017040430000931, що також не зміг пояснити ОСОБА_4 . Вказана обставина також спростовує версію ОСОБА_4 про те, що номер провадження 12017040430000931, зазначений в протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2017 року, може бути наслідком підробки слідчим ОСОБА_31 документів.
Крім того, зазначена в протоколі допиту ОСОБА_10 від 13.08.2017 року дата внесення відомостей до ЕРДР відповідає даті внесення відомосте до ЄРДР в кримінальному провадженні № 12017040430000913, а обставини, викладені в поясненнях ОСОБА_10 , відповідають обставинам кримінального провадження № 12017040430000913.
Виходячи з вище зазначеного, суд вважає протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913, в тексті якого зазначений номер кримінального провадження 12017040430000931 - належним і допустимим доказом.
Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в частині визнання Висновку експерта № 170 від 25.10.2018 року недопустимим доказом, суд вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав. На обґрунтування клопотання захисником зазначено, що вказаний висновок проведений на підставі доказів, отриманих незаконним шляхом, а саме: оригінали документів з особової справи ОСОБА_4 , що містять вільні зразки почерку останнього, були отримані не у спосіб визначений КПК України, а протокол тимчасового доступу до речей і документів з додатком до нього від 26.07.2018 року, і протокол огляду від 27.07.2018 року є недопустимими. Тому, на підставі доктрини «плодів отруєного дерева», вся низка доказів, похідних від них, є недопустимою . Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.07.2018 року та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, до нього; документи, вилучені під час проведення тимчасового доступу 26.07.2018 року, відповідно до опису до протоколу про тимчасовий доступ у тому числі і оригінали документів з особової справи ОСОБА_4 , і протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2017 року; протокол огляду зазначених документів від 27.07.2018 року визнані судом допустимими доказами. Сам висновок експерта № 170 від 25.10.2018 року виконано повноважною особою, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року з дотриманням кримінально процесуального законодавства. Таким чином суд визнає висновок експерта № 170 від 25.10.2018 року, виконаний в рамках кримінального провадження № 42018040000000560 від 10.05.2018 року, допустимим доказом.
Крім того, захисником ОСОБА_5 в своєму клопотанні просить суд визнати недопустимими Постанову про відібрання зразків для експертизи від 12.06.2018 року та протокол отримання зразків для експертизи від 12.06.2018 року, але на зазначає підстав на обґрунтування вказаної вимоги. Суд вважає постанову про відібрання зразків для експертизи від 12.06.2018 року та протокол отримання зразків для експертизи від 12.06.2018 року в кримінальному провадженні № 42018040000000560 від 10.05.2018 року допустимими доказами, оскільки вказані процесуальні документи винесені повноважними особами та у відповідності до КПК України.
Суд не приймає твердження ОСОБА_4 про те, що він не скоював службового підроблення, а лише проявив службову недбалість, не перевіривши документи, що засвідчують особу свідка ОСОБА_10 , оскільки вказані показання повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема висновком експерта № 170 від 25 жовтня 2018 року, згідно якого рукописний текст та підписи від імені ОСОБА_10 у графі «свідок» у протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000931, виконані ОСОБА_4 .
ЄСПЛ в рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства», неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом», і таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення вини поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, і версія обвинувачення яка визнана судом доведеною, не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
У справі «Салов проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів повинні містить мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним злочину, та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що для виправлення і перевиховання ОСОБА_4 необхідним і достатнім буде покарання у вигляді штрафу з позбавленням права обіймати посади у органах Національної поліції України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 4004 грн. документально підтверджені та підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції на момент вчинення немазаним кримінального правопорушення) передбачає максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
На час розгляду справи минуло строк більш ніж три роки.
Проти закриття провадження у справі сторона захисту заперечувала.
Керуючись ст. 370, 371 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права обіймати посади у органах Національної поліції України строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначено покарання, у зв'язку з закінченням строків давності.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 4004 (чотири тисячі чотири) гривні.
Речові докази: оригінал протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040430000913, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: сім звітів про проходження стажування за грудень 2012-січень 2013 років на 7 аркушах, заяву про прийняття на службу від 07 листопада 2015 року на 1 аркуші, рапорт про переміщення на посаду оперуповноваженого від 08 листопада 2016 року на 1 аркуші, дві автобіографії від 28 січня 2013 року та від 24 жовтня 2013 року всього на 2 аркушах, анкету від 24 жовтня 2013 року на 2 аркушах, розписку про ознайомлення з вимогами законодавства України від 31 серпня 2016 року на 2 аркушах, пам'ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників НП України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції від 06 лютого 2018 року на 2 аркушах, повернути до особової справи ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, що знаходиться під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1