Справа № 438/2229/23
Провадження № 3/438/113/2024
іменем України
12 березня 2024 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
у провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебувають матеріали адміністративної справи за № 438/2229/23, провадження № 3/438/113/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №652900 від 19 грудня 2023 року.
Крім цього, у провадженні перебувають також матеріали адміністративної справи за № 438/2230/23, провадження № 3/438/114/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №652887 від 21 грудня 2023 року.
Відповідно до ст.36 КУпАП: при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаєтьсяв межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи, що справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), вказані матеріали взаємопов'язані та спільний їх розгляд є доцільним, відповідно справи про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП слід об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі номер № 438/2229/23, провадження № 3/438/113/2024.
19 грудня 2023 року о 20 год 58 хв в м. Бориславі по вул. Д.Галицького,32 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, звужені зіниці очей поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши п. 2.5 ПДР України.
Згідно протоколу від 21 грудня 2023 року серії ААД №652887, 21 грудня 2023 року о 19 год 33 хв в м. Бориславі водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинення транспортного засобу яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячку синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4, 8.9 (б) правил дорожнього руху.
Особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку. Подав заяву від 12 березня 2024 року про розгляд справи без його участі.
Суд вжив всіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з'явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначний вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2, ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справ у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справ він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника.
Таким чином, суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративні правопорушення від 19 грудня 2023 року в якому зокрема вказано, 19 грудня о 20 год 58 хв в м. Бориславі по вул. Д.Галицького,32 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, звужені зіниці очей поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши п. 2.5 ПДР України.
Викладена у вказаному протоколі інформація підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, складених відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останній відмовився від проведення огляду, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №589645 від 19 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено правомірно, наявність в його діях вказаного правопорушення у виді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підтвердилось в судовому засіданні вищенаведеними доказами та відеозаписом з нагрудних відеокамер працівників поліції.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним.
Разом із тим, на думку суду, підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122-2 КУпАП за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 652887 від 21 грудня 2023 року.
Відтак, окрім протоколу про адміністративне правопорушення до матеріалів справи не долучено жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122-2 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, що згідно п.1ст.247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст.40-1, 126, 130, 266, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
матеріали адміністративної справи № 438/2229/23, провадження № 3/438/113/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та матеріали адміністративної справи за № 438/2230/23, провадження № 3/438/114/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП, об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі № 438/2229/23, провадження № 3/438/113/2024.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Провадження в адміністративній справі за ч. 1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.
Суддя: Андрій СЛИШ