ЄУН: 336/13217/23
Провадження №: 1-кп/336/653/2024
13 березня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Запоріжжя, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не одруженого, малолітніх та інших осіб на утриманні не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання до затримання: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10.05.2019 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 25.08.2020 невідбуту частину покарання за вказаним вироком суду (1 рік 4 місяці 24 дні) замінено більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на вказаний строк;
- вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2023 за ч.2, 4 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ст.75,76 КК України, звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків;
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 перебуває вище вказане кримінально провадження з обвинувальними актами відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотав про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказано, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Потерпілий в судове засідання не з'явився.
Обвинувачений не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник підтримала позицію свого підзахисного.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2024.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У відповідності до ч.3 ст.315 КПК України, під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке закон класифікує як тяжкий злочин, що карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутого проти нього обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду.
Окрім того, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за скоєння корисливого злочину, вчинив злочин під час іспитового строку, на шлях виправлення та перевиховання не став, висновки для себе не зробив та знову скоїв кримінальне правопорушення, що говорить про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заявлені ризики не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Таким чином, у зв'язку із існуванням вищенаведених ризиків застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатньо для запобігання настанню цих ризиків, а також забезпечення належного судового розгляду даного кримінального провадження.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув'язнення за станом здоров'я або з інших причин.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити в якості альтернативи заставу.
Згідно із частиною третьою статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, пункт 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до обвинуваченого як альтернативний триманню під вартою, суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку частини третьої статті 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.
З урахуванням обставин цього кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити ОСОБА_4 заставу, в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 93 840,00 гривень (дев'яносто три тисячі вісімсот сорок гривень 00 копійок).
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би обвинувачений або інша особа (заставодавець) боявся б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
При цьому, суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку частини п'ятої статті 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти останніх про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для обвинуваченого і здатні запобігти реалізації встановлених вище судом ризиків.
Керуючись статтями 177, 178, 197, 315, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суддя, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 13 березня 2024 по 13 травня 2024 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 93 840,00 гривень (дев'яносто три тисячі вісімсот сорок гривень 00 копійок), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку її дії.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя, в якому він перебуває, без дозволу прокурора або суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту її внесення.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу.
Підготовче судове засідання призначити на 22 квітня 2024 на 11.30 годину.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому статтями 135-139 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у п'ятиденний строк з дня вручення повно тексту.
Повний текст ухвали складений 14.03.2024.
Суддя: ОСОБА_1