Справа № 229/6115/23
Провадження № 2/229/481/2024
11 березня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області Дружківський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Феняка О. Р.,
за участю секретаря судового засідання Бровченко Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) та Бахмутської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Міністерства юстиції України Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) та Бахмутської міської ради Донецької області, в якому просить суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько позивача. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме житловий будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, на якій знаходиться будинок, розмір якої складає 871,6 кв.м. Вказане нерухоме майно належало померлому на праві власності, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, витягом із Спадкового реєстру, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вона є єдиним спадкоємцем на спадкове майно після смерті її батька. За життя ОСОБА_2 склав на позивачку заповіт.
Після звернення позивача до нотаріуса, їй було повідомлено, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини і цей строк можливо продовжити лише в судовому порядку.
У встановлений законом строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану та активними бойовими діями за місцем її реєстрації, проживання та місцем розташування спадкового майна.
За вказаних обставин єдиним можливим способом забезпечення позивачу можливості подати заяву про прийняття спадщини після спливу встановленого ст. 1270 ЦК України 6-ти місячного строку є звернення з відповідним позовом до суду.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 31 серпня 2023 року відкрито провадження, ухвалено судовий розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судово розгляду по суті.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Від позивача надійшла заява, в якій просить провести розгляд справи за її відсутності.
Представники відповідачів надали заяви про розгляд справи без їх участі. Бахмутська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Бахмут Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає по АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бахмут Донецької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 17 березня 2022 року Бахмутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №477).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, на якій розташований будинок, розмір земельної ділянки складає 871,6 кв.м. Вказане нерухоме майно належало померлому на праві власності, що підтверджується: свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.01.2014 року, спадкова справа №372/2013, зареєстровано в реєстрі за №1-121; витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2014 року № 16456991, технічним паспортом на житловий будинок.
Документами, доданими до позовної заяви підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02 грудня 2016 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори, за яким належні йому на праві власності жилий будинок з надвірними спорудами та побудовами і земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , він заповів позивачу, ОСОБА_1 .
На усне звернення ОСОБА_1 щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до Першої світловодської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, 13.06.2023 року державним нотаріусом роз'яснено, що нею в установлений законом строк не подано відповідну заяву та вона постійно не проживала разом із спадкодавцем, тому строк про прийняття спадщини пропущений. Разом із тим рекомендовано позивачу звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №72802314 від 13.06.2023 року наданої Першою світловодською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області у спадковому реєстрі відсутня інформація про наявність спадкової справи.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті батька за заповітом. Однак, позивач не може реалізувати його у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.
Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У відповідності до роз'яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як роз'яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв'язку із об'єктивними, непереборними труднощами, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які дають правові підстави вважати їх поважними.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.
Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 81, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) та Бахмутської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олександр ФЕНЯК