Справа № 126/19/24
Провадження № 3/126/217/2024
"12" березня 2024 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області
Хмель Р. В.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 184 КУпАП,
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого останній 22.12.2023, близько 21:00 в с.Баланівка, по вул. Центральній ухилявся від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме передав йому право керування автомобілем Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , хоча він не мав право на керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника, адвоката Шиманського В.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, яке обгрунтоване тим, що матеріали справи не містять будь яких доказів, щоб свідчили про ймовірне вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у вигляді його ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає у разі саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Натомість, зміст складеного відносно ОСОБА_1 протоколу зазначає про неналежне виконання батьківський обов'язків, що не кореспондується із диспозицією ст. 184 КУпАП.
Встановлено, що ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом неповнолітньому сину, тобто особі, що не має права керування таким транспортним засобом.
Нормою ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, законодавець передбачив безпосередньо норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за такі дії. Разом з тим, суд позбавлений права перекваліфікувати дії ОСОБА_1 , оскільки санкція ч. 2 ст. 126 КУпАП є значно суворішою за ч. 1 ст. 184 ККпАП та відповідно до ст. 221 КУпАП розгляд таких справ не віднесено до підсудності судів.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.7, 9, 245, 251, 252, 256, 280,283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Р. В. Хмель