Справа №635/729/24
Провадження № 1-в/635/99/2024
12 березня 2024 року смт.Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вовчанськ Харківської області, громадянина України, раніше судимого, засудженого:
вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.09.2020, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.10.2021, за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі,
який відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.09.2020, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.10.2021.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.
Засуджений у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник виправної колонії у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З характеристики, що надана адміністрацією установи виконання покарань, убачається, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.09.2020, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.10.2021, за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 06.03.2020, кінець 06.06.2024.
За виконання обов'язків, покладених КВК України та ПВР установи, виконання правил трудового розпорядку та дотримання вимог безпеки праці заохочувався 8 разів.
Заходи індивідуальної програми та рекомендації щодо подальшої роботи виконані повністю у визначені терміни.
Засуджений раніше 6 разів притягався до кримінальної відповідальності, звільнявся умовно-достроково та знову вчиняв корисливі злочини.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення -середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Адміністрація установи виконання покарань прийшла до висновку, що засуджений став на шлях виправлення-65 балів.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст.81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.09.2020, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.10.2021, за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
За вироком суду має процесуальні витрати на суму 22224,00 грн., які не відшкодовано.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким»№ 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема, за вчинення корисливих злочинів проти власності, звільнявся умовно-достроково, на підставі ЗУ «Про амністію» та знов вчиняв злочини.
ОСОБА_4 за час відбування покарання до оплачуваних робіт не залучався.
Судом взято до уваги ту обставину, що засуджений неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі та висновків для себе не робив, наявність невідшкодованих витрат за вироком суду, відсутність працевлаштування, а тому, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення та вважає клопотання засудженого передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1