Справа № 638/12280/20
Провадження № 2/638/497/24
12 березня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.
за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,
представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,
відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення в порядку поділа майна грошової компенсації, припинення права приватної власності подружжя на майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: визнати транспортний засіб Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію вартістю частки у спільній сумісній власності на транспортний засіб Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 ; Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право приватної власності на транспортний засіб Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 , припинивши право спільної сумісної власності подружжя на нього; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрати пов'язаних з проведення експертизи.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2020 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
26 жовтня 2020 року від ОСОБА_2 до суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 , в якій він просить визнати автомобіль Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 особистою приватною власністю ОСОБА_2 , як майна набуте ним за час шлюб, але за кошти, які належали особисто ОСОБА_2 без сплати будь-якої грошової компенсації на користь його колишньої дружини ОСОБА_3 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль прийнято для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення в порядку поділу майна грошової компенсації, припинення права приватної власності подружжя на майно, об'єднавши їх в одне провадження.
07 березня 2024 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову, в якому він виклав позовні вимоги в наступній редакції: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму зворотної вимоги (регресу) від основного боргу за договором позики від 11 квітня 2018 року у розмірі 575850 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 37524,75 грн.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 заперечував проти клопотання ОСОБА_2
ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
При поданні заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.
Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 352/1331/20, від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц.
Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України.
Так, у вказаній справі, предметом первісного та зустрічного позовів є фактично поділ спільного майна подружжя, а саме транспортного засобу Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3
Відповідно до попередньої редакції зустрічного позову, поданого 20 жовтня 2020 року «Про визнання права власності на автомобіль» ОСОБА_2 зазначено предметом зустрічного позову визнання права особистої приватної власності ОСОБА_2 на автомобіль Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 , як майна набутого ним за час шлюб, але за кошти, які належали особисто ОСОБА_2 без сплати будь-якої грошової компенсації на користь його колишньої дружини ОСОБА_3 . Заявлена ціна позову - 423975 грн.
Підставами таких зустрічних позовних вимог було зазначено визнання особистою приватною власністю транспортного засобу, та не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, придбано за особисті кошти ОСОБА_2 а не за кошти подружжя.
У свою чергу, у заяві «Про збільшення зустрічних позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову» від 07 березня 2024 року зазначена ціна позову в сумі 613374,75 грн.
Предметом позову за заявою «Про збільшення зустрічних позовних вимог» є стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму зворотної вимоги (регресу) від основного боргу за договором позики від 11 квітня 2018 року у розмірі 575850 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 37524,75 грн..
Підставами наведених вище вимог у заяві «Про збільшення зустрічних позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову» зазначено, що грошові кошти на придбання автомобіля Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д.н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 було отриманно ним на підставі договору позики від 11 квітня 2018 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 і ці кошти підлягають відшкодуванню подружжям солідарно, оскільки правовідносини за зобов'язаннями, якщо вони виникли в інтересах сім'ї, враховуються при поділі майна подружжя. Зазначені кошти були отримані та витрачені в інтересах сім'ї.
Відповідно до принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу (статті 12 і 13 ЦПК України), саме на позивачеві лежить обов'язок довести обставини, які мають значення для справи, а суд розглядає справи лише в межах заявлених позивачем вимог.
Подана позивачем за зустрічним позовом заява про збільшення позовних вимог, незважаючи на таку її назву, фактично такою не є, оскільки у цій заяві не порушується питання про збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою майнового характеру, яку було заявлено в позовній заяві.
Отже, заява позивача за зустрічним позовом про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову з іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість прийняття до розгляду судом поданої позивачем заяви.
Збільшення розміру позовних вимог не передбачає пред'явлення однієї чи кількох нових вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 пред'явив нові позовні вимоги з іншим предметом та підставами позову у зв'язку з чим вказана заява підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 51, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову - повернути заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складено 13 березня 2024 року.
Суддя Л.М. Рибальченко