Справа № 754/15134/23
про залишення апеляційної скарги без руху
13 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд, з урахуванням висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 правової позиції, вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а саме - в апеляційній скарзі не зазначені відомості про інших учасників справи, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а також докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, всупереч наведених вимог, в апеляційній скарзі окрім інформації про Апелянта не зазначено жодних відомостей про інших учасників справи, передбачених положеннями п. 4 ч. 2 ст. 296 КАС України.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, ставка судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2023 приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 644,16 грн (2 684 х 0,2 х 150% х 0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Посилання ОСОБА_1 на те, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, суд оцінює критично.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто, як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №9901/70/20, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, що не стосується соціального і правового захисту особи із статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі підлягає сплаті.
Наведене також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону, викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.
Окрім наведеного, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас, матеріали апеляційної скарги свідчать, що Апелянтом не було надано доказів надсилання до електронного кабінету чи у паперовій формі листом з описом вкладення апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів Відповідачу.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про всіх учасників справи, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а також доказів направлення її іншим учасникам справи, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вже неодноразової згаданої вище позиції Великої Палати Верховного Суду, приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ОСОБА_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- зазначення повного найменування інших учасників справи, їх місцезнаходження;
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 644,16 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101;
- надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 44 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 286, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без руху.
Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Е.Ю. Швед