Номер провадження: 22-з/813/98/24
Справа № 521/13581/15-ц
Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Мокана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження
заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення
у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 521/13581/15 від 06.07.2021 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, таким, що не підлягає виконанню.
Малиновський районний суд м. Одеси ухвалою від 26 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнив частково. Визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом м. Одеси 06.07.2021 року, по справі № 521/13581/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг. В задоволенні іншої частини вимог, відмовив.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" задоволено. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг відмовлено.
До апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, в обґрунтування якої товариство зазначило, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року по справі № 521/13581/15-ц Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» сплатило судовий збір у розмірі 2684 грн. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» понесло витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн
В заяві ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить поновити строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, ухвалити додаткове судове рішення до постанови Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 по справі № 521/13581/15-ц, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року по справі № 521/13581/15-ц та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень, понесені у зв'язку з оскарженням ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року по справі № 521/13581/15-ц.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.02.2024 року заява ТОВ «Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Порше Лізинг Україна» повістки отримали 20.02.2024 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
Колегія суддів, дослідивши подану ТОВ «Порше Лізинг Україна» заяву про ухвалення додаткового рішення вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту вказаної заяви та долучених доказів вбачається, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить ухвалити додаткове рішення яким стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції. Також просить поновити строк на подання доказів.
Щодо поновлення строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу та стягнення витрат на правову допомогу, понесених в судів апеляційної інстанції колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно частини 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частини другої статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21 зазначено, що виходячи зі змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ЦПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі 910/16803/19).
Отже, кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 134 ЦПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у додатковій постанові від 28.12.2023 року у справі № 569/20104/21.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою ТОВ «Порше Лізинг Україна», як не зазначалось попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв'язку із переглядом справи апеляційним судом, так і не зверталось до закінчення судових дебатів із заявою, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить поновити строк на подання доказів, посилаючись на те, що не могло подати раніше докази понесення витрат на правничу допомогу у сумі 5000 гривень, оскільки за загальним правилом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а таке питання повинно вирішуватись судом, який ухвалив рішення по суті. Зазначає, що адвокат, який подавав апеляційну скаргу, вперше вступив у процес на стадії апеляційного перегляду, тому щоб дізнатися, чи є в матеріалах справи копія заявки № 35 від 27 травня 2020 року та договору про надання юридичних послуг від 10 квітня 2018 року була необхідність в ознайомленні з матеріалами справи, а у випадку наявності в матеріалах справи копії заявки № 35 від 27 травня 2020 року та договору про надання юридичних послуг від 10 квітня 2018 року необхідність повторного приєднання цих доказів відсутня.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Указаний строк є процесуальним і за певних підстав може бути поновлений, а при відсутності таких підстав настають наслідки, передбачені статтею 126 ЦПК України, згідно із частиною другою якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року) у справі № 755/9215/15-ц).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Одеським апеляційним судом постанова ухвалена 30.10.2023 року, заява про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу сформована за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний суд лише 30.01.2024 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Апеляційний суд зауважує, що у судовому засіданні, призначеному на 30.10.2023 року, в режимі відеоконференції приймав участь представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» Чередниченко М.М., копію постанови від 30.10.2023 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» та представник ОСОБА_3 отримали в особистих кабінетах підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд 02.11.2023 року, що підтверджується довідками.
Доводи заяви про те, що за загальним правилом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а таке питання повинно вирішуватись судом, який ухвалив рішення по суті є помилковим, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції і ухвалено нове судове рішення, тому апеляційним судом вирішується дане питання.
Апеляційний суд вважає, що наведені відповідачем причини пропуску процесуального строку не є поважними, адже ТОВ «Порше Лізин», саме як юридична особа, не довело неможливість забезпечити направлення до Одеського апеляційного суду заяви із доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в межах строків встановлених законом.
Необхідність ознайомлення з матеріалами справи не є поважними причинами пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат. В цій частині апеляційний суд також бере до уваги, що під час розгляду справи Одеським апеляційним судом будь-яких перешкод в ознайомленні з матеріалами справи, як безпесередньо представником, так і за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний не встановлено. Під час апеляційного перегляду заяв про ознайомлення з матеріалами справи або заяв щодо відсутності в особистому кабінеті будь-яких документів не надходило. У судовому засіданні, призначеному на 30.10.2023 року, представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» Чередниченко М.М. на питання головуючого відповів, що з матеріалами справи ознайомлений, що підтверджується звукозаписом судового засідання.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання ТОВ «Порше Лізин» про поновлення строку на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, а заяву ТОВ «Порше Лізин» в частині ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - залишити без задоволення.
Щодо заяви ТОВ «Порше Лізин» про стягнення судового збору апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги ТОВ «Порше Лізин»сплачено судовий збір в сумі 2684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0051013973 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" задоволено. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг відмовлено.
Підпунктом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду апеляційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Апеляційна скарга подана у 2023 році.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
Апеляційна скарга подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суду».
Враховуючи викладене за подання апеляційної скарги, Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2147,2 грн, отже останнім судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" судовий збір в більшому розмірі - 536,80 грн підлягає поверненню останньому у відповідності до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, скільки, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про судові витрати, сплачені ТОВ «Порше Лізинг Україна» за подання апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року та з огляду на те, що постановою Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Порше Лізинг Україна» ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» підлягає стягненню судові витрати понесені по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року в сумі 2147,20 грн.
Керуючись, ст. 133, 141, 246, 270, 383, 384 ЦПК України Закон України «Про судовий збір», Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
У задоволенні клопотання ТОВ «Порше Лізинг Україна» про поновлення пропущеного строку на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу відмовити.
Заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції залишити без розгляду.
Заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судового збору, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» (ЄДРПОУ 35571472) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 2147,20 грн.
Повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» (ЄДРПОУ 35571472, місцезнаходження: м. Київ, вул. Павла Тичини, буд. 1-В) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 536,80 грн, згідно з платіжною інструкцією № 0051013973 від 27.06.2023 року на рахунок - UA428999980313161206080015757, отримувач - ГУК в Од.обл./Малиновськ.р-н/22030, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 11 березня 2024 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Cудді В.В. Кострицький
О.Ю. Карташов