13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/22535/21
адміністративне провадження № К/990/8196/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №420/22535/21 за адміністративним позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення коштів,
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:
- визнати наказ Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 20 травня 2021 року за вих. №271/03-08 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 та організацію проходження ним підвищення кваліфікації» протиправним;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 1300,00 грн (одна тисяча триста гривень 00 копійок) як шкоду, заподіяну оскаржуваним наказом;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 50000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) як моральну шкоду, заподіяну оскаржуваним наказом;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) суму сплаченого судового збору;
- зобов'язати Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині відшкодування приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 шкоди, заподіяної оскаржуваним наказом, судового збору та витрат на правничу допомогу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 20 травня 2021 року за вих. №271/03-08 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 та організацію проходження ним підвищення кваліфікації».
Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 1300,00 грн (одна тисяча триста гривень 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційними скаргами.
Ухвалами Верховного Суду від 21 грудня 2023 року та від 08 лютого 2024 року касаційні скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №420/22535/23 повернуті особі, яка їх подала.
01 березня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №420/22535/21.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, у касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20.
Проте, Верховний Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов між собою.
При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Всупереч вищенаведеному, скаржником чітко не зазначено норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведеній справі.
Посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Окрім цього, Верховний Суд зазначає, що цитування уривків з постанов Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Також у тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення винесено з неправильним урахуванням та застосуванням пункту 14 Порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим наказом Міністерства від 17 лютого 2014 року №357/5, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції. Проте, скаржник не пов'язує зазначене з підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №420/22535/21 за адміністративним позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення коштів - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко