13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 580/4017/21
адміністративне провадження № К/990/20801/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи: Державне підприємство «Укрриба»; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях; Леськівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Трофімової Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.),
І. Суть спору
1. Приватне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» (далі- позивач, товариство) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області ( далі- відповідач, податковий орган), треті особи: Державне підприємство «Укрриба»; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях; Леськівська сільська рада Черкаського району Черкаської області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004331401, №0004371401, №0004391401, №0004401401, №00004381401, №0004421401, №0004431401 та від 11.07.2019 №0007771401.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Позивачу в 2018 році не належало нерухоме майно (гідротехнічні споруди), відповідно у позивача відсутній обов'язок зі сплати земельного податку із земельних ділянок під цим нерухомим майном, а тому збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» за результатами перевірки здійснено безпідставно. Під час здійснення перевірки факт оприлюднення рішення Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 22.06.2018 № 30-06/VІІ «Про внесення змін до рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/ VІІ «Про встановлення місцеві та інших податків на 2018 рік» не перевірявся та не досліджувався, зміст до позивача не доводився. З періоду, на який рішення має застосовуватися, з урахуванням пп. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 ПК України рішення місцевої ради щодо встановлення місцевого податку не може набрати чинності в тому самому бюджетному періоді, в якому його прийнято. До оскаржуваного ППР додано детальний розрахунок штрафних санкції за заниження позивачем податкових зобов'язань із земельного податку. Представник позивача вважає, що таких розрахунок зроблено невідповідно до висновків перевіряючих контролюючого органу, так як зазначена у ньому щомісячна сума нарахованого податкового зобов'язання є однаковою за півріччя та рік, проте в акті перевірки ставки податку за даними перевірки є різними за перше та друге півріччя 2018 року. Здійснюючи перевірку відповідачем не використано дані Державного земельного кадастру, витяги з якого були надані позивачем для врахування. Додатки до вказаних витягів містять експлікації земельних угідь, де є інформація про те, що знаходиться під гідроспорудами та будівлями. Лише невелика частина площі знаходиться під будівлями, що належать позивачу, а інша переважна частина площі є під гідроспорудами державної форми власності. Загальна площа земельної ділянки під господарськими дворами та будівлями позивача складає 10,6403 га. З огляду на незначну площу майна, позивачем було сплачено земельний податок у сумі 804 970,41 грн за 2018 рік. Якщо застосувати ставку податку, що застосували перевіряючі, то зобов'язання позивача мало би бути 9 563,70 грн (тобто переплата позивача складає 795 406,71 грн). Звертаємо увагу суду на безпідставність посилання ревізорів на те, що відповідно до додатка до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 29.09.1998 № ЧР 17-113 позивачем використовувались земельні ділянки, позаяк такий додаток до акту взагалі не існує. З огляду на той факт, що рішення Леськівської сільської ради 22.06.2018 № 30-06/VІІ «Про внесення змін до рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/ VІІ «Про встановлення місцеві та інших податків на 2018 рік» не було оприлюднено, позивачем відповідно до пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ЗК України було застосовано мінімальну ставку податку.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, у справі № 580/2443/19 позов задоволено.
4. Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 скасовані рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.
4.1.Верховний Суд уважав висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, позаяк встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на землю, є повноваженням місцевої ради, яке виконується шляхом прийняття відповідного рішення. Також Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не витребувані та не перевірені рішення відповідних місцевих рад про визначення ставки земельного податку у 2018 році.
5. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 виділено у самостійне провадження з присвоєнням нового номеру справи позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 0004391401.
6. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
7. Суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що збільшуючи податкове зобов'язання ПрАТ «Черкасирибгосп» на суму 628 820,89 грн і застосовуючи штрафні санкції 157 205,22 грн. щодо обчислення земельного податку за земельними ділянками по Леськівській і Худяківській сільських радах Черкаського району Черкаської області за період 2018 року відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає підстави дійти висновку про правомірність дій Головного управління ДПС у Черкаській області під час винесення ГУ ДФС у Черкаській області податкового повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 0004391401.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
9. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №580/4017/21 стало оскарження судових рішень, пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
9.1. Позивач указує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права, а саме застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 809/276/18, від 25.09.2018 у справі № 428/7176/14-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 461/8220/13-а.
Товариство зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції без наявності достатніх допустимих доказів установлено, що рішення Леськівської та Худяківської сільських рад Черкаського району Черкаської області про встановлення місцевих податків і зборів у 2018 році було належним чином оприлюднено. Вважає лист недостатнім підтвердженням факту оприлюднення. Тим більше, що до 2019 року Леськівська та Худяківські сільські ради були окремими суб'єктами. А зважаючи на те, що офіційні сайти сільських рад припинили свою роботу, як указано у листі, і на даний час недоступні, то безпосередньо пересвідчитися у опублікуванні рішень неможливо.
Крім того, сумнівним є твердження, викладене у листі від 05.07.2021 Х° 1085/04-26 про те, що після об'єднання Леськівської та Худяківської громад в 2019 році було створено новий сайт Леськівської сільської територіальної громади(https://leskivska-gromada.gov.ua), а старі сайти рад були доступні для огляду на час дії рішень про місцеві податки, які були прийняті кожною радою окремо. Адже, на вказаному сайті розміщені рішення Леськівської сільської ради, які приймалися на сесії 22.06.2018 року, на якій приймалося і рішення Леськівської сільської ради від 22.06.2018 № 30-6/ VII, однак цього рішення на сайті немає . Суд не врахував, що податкове повідомлення-рішення приймалося без встановлення обставин чинності рішень сільських рад.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права щодо набрання чинності рішень Леськівської та Худяківської сільських рад про встановлення податку на землю на 2018 рік без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначеній постанові Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 809/276/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 461/8220/13-а.
9.2. Позивач акцентує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права щодо періоду, на який розповсюджується дія рішень про встановлення місцевих податків відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 428/7176/14-а. У цій постанові Верховним Судом зазначено: згідно з підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі стабільності: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Доданий до оскаржуваного ППР розрахунок земельного податку, зроблений контролюючим органом невірно. Судами не враховано, що контролюючий орган, застосовуючи різні ставки за перше та друге півріччя земельного податку протягом 2018 року (по Леськівській сільській раді за перше півріччя - 3%, за друге півріччя - 6,5%; по Худяківській сільській раді за перше півріччя - 3%, за друге півріччя - 9,6%), безпосередньо у самому Розрахунку навів одинакові цифри податку окремо за кожний місяць.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її доводів заперечував, уважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Також податковий орган просив закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 339 КАС України.
11. 08 вересня 2022 року справа №580/4017/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.12.2018 № 2665 та направлень на перевірку від 18.01.2019 № 67/23-00-14-0106, № 68/23-00-14-0106, від 21.01.2019 № 73/23-00-13-0505, від 03.01.2019 № 8/23-00-13-0411, № 9/23-00-13-0411 згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, статті 77, статті 82 Кодексу № 2755 та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік було проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Черкасирибгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
13. Результати перевірки оформлені актом від 18.03.2019 № 87/23-00-144-0107/00476814. За результатами перевірки встановлено, що позивачем порушено підпункт 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Кодексу № 2755 позивачем за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 по Леськівській сільській раді Черкаського району Черкаської області встановлено заниження земельного податку на суму 290 026,17 грн (787 065,88 497 039,71), а також встановлено заниження земельного податку по Худяківській сільській раді Черкаського району Черкаської області на суму 338 794,72 грн (646 725,42 307 930,70) (а.с.160-161 т.2).
14. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004391401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб по Леськівській та Худяківській сільським радам Черкаського району Черкаської області у сумі 786 026,11 грн., з яких 157 205,22 штрафні санкції (а.с.169-171 т.2).
15. Уважаючи податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004391401 протиправним, тобто таким, що підлягає скасуванню товариство звернулось з позовом до суду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, переглядає рішення суду першої та постанову апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
17. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
18. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
19. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Згідно з приписами статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває в державній чи комунальній власності, без встановлення строку.
22. Відповідно до змісту статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві.
23. За змістом частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
24. Згідно із Законом України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13); нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку (стаття 5).
25. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України (далі-ПК) для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
26. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).
27. Згідно норм п.10.1.1 ст.10 ПК, податок на майно належить до місцевих податків. Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п.284.1 ст.284 ПК). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПК).
28. Відповідно до статті 10.3 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
29. Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (стаття 265 ПК України).
30. Підпунктом 12.1.2 пункту 12.1. статті 12 Податкового кодексу України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
31. Як передбачено пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
32. Установлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
33. Відповідно до положень підпункту 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
34. Згідно з підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
35. Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
36. Пункт 12.5. статті 12 Податкового кодексу України встановлює, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
37. У матеріалах справи містяться рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів та інших податків на 2018 рік» та рішення від 22.06.2018 № 30-6/ VІІ «Про внесення змін до рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VІІ «Про місцеві податки і збори на 2018 рік», а також рішення Худяківської сільської ради від 13.12.2017 № 23-1/VІІ «Про внесення змін в рішення Худяківської сільської ради від 14.07.2017 № 19-4/VІІ «Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження відповідних Положень на 2018 рік» (зі змінами)» та від 05.06.2018 № 27-18/VІІ «Про внесення змін в рішення про встановлення місцевих та інших податків на 2018 рік» відповідних рішень до 15.07.2017, розмір ставок яких, згідно чинного законодавства, встановлюється органами місцевого самоврядування».
38. Посилання на вказані рішення наведено також у акті перевірки та, як наголошено контролюючим органом, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, він керувався саме зазначеними рішеннями рад, які були доступні до перегляду на їх офіційних сайтах.
39. Позивач указує на відсутність зокрема, з того, що доказів оприлюднення указаних Рішень на дошці оголошень відповідних рад, доказів на підтвердження виготовлення і розміщення як рішень так і дошок оголошень, дати реєстрації офіційних сайтів Леськівської, Худяківської сільських рад, що на час розгляду справи заблоковані, не подано, а відтак, за висновками судів, вони не набрали чинності й, як наслідок, безпідставно були використані податковим органом під час нарахування Товариству земельного податку.
40. Суд звертає увагу на те, що предметом оскарження у цій справі є виключно податкове повідомлення-рішення відповідача, прийняте ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо визначення податкового зобов'язання. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не є предметом оскарження в цій справі, повноваження міських (селищних, сільських) рад в частині встановлення місцевих податків і зборів хоча і визначені в тому числі Податковим кодексом України, проте є виключною «правовстановлюючою» компетенцією цих органів, правомірність реалізації якої не має перевірятися в межах цієї справи.
41. Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
42. Згідно з частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
43. У межах спірних правовідносин прийняте органом місцевого самоврядування рішення, є нормативно-правовим актом, приписи якого зокрема змінюють для позивача права та обов'язки, є способом реалізації владних управлінських функцій радою як суб'єктом владних повноважень у відповідності до комплексного правового регулювання в межах розсуду цього органу, з урахуванням інтересів членів територіальної громади та кожного члена цієї громади. Дане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.
44. Суд враховує, що встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов'язковими.
45. Указана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, від 15.11.2022 у справі № 1740/2115/18, від 04.04.2023 у справі №420/7409/19.
46. Отже посилання позивача про відсутність у платника обов'язку сплачувати земельний податок у 2018 році в розмірі, встановленому з урахуванням рішень Леськівської, Худяківської сільських рад є помилковим.
47. Крім того, суд першої та апеляційної інстанції надали оцінку листу від 05.07.2021 № 1085/04-26 Виконавчого комітету Леськівської сільської ради та підтвердив факт своєчасного опублікування на офіційному сайті рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів та інших податків на 2018 рік» та рішення від 22.06.2018 № 30-6/ VІІ «Про внесення змін до рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VІІ «Про місцеві податки і збори на 2018 рік», а також рішення Худяківської сільської ради від 13.12.2017 № 23-1/VІІ «Про внесення змін в рішення Худяківської сільської ради від 14.07.2017 № 19-4/VІІ «Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження відповідних Положень на 2018 рік» (зі змінами)» та від 05.06.2018 № 27-18/VІІ «Про внесення змін в рішення про встановлення місцевих та інших податків на 2018 рік» відповідних рішень до 15.07.2017.
48. У зв'язку з добровільним об'єднанням Леськівської і Худяківської громад у 2019 році, було створено новий сайт Леськівської сільської територіальної громади, а попередні версії сайтів були доступні для перегляду на час дії вказаних рішень, після чого припинили свою роботу та на даний час недоступні (а.с.53 т.2).
49. Пунктами 4 відповідних рішень від 20.06.2017 № 21-1/VІІ та від 14.07.2017 № 19-4/VІІ секретарю сільської ради доручено оприлюднити прийняті рішення на офіційних сайтах громад, копії рішень надіслати до Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.
50. Тож, лист від 05.07.2021 № 1085/04-26 свідчить про факт прийняття відповідними сільськими радами рішень та їх вчасне опублікування, що підтверджує дотриманням органом місцевого самоврядування положень ст. 12, 13 Закону № 1160 та ст. 59 Закону №280 щодо порядку та строків оприлюднення інформації.
51. Щодо обов'язку позивача зі сплати земельного податку, Суд зазначає наступне.
52. Згідно з офіційними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «Черкасирибгосп» має філію «Телепино» ПрАТ «Черкасирибгосп» (код ЄДРПОУ вп:37715586). Публічне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» 23.12.2016 було перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» (справа № 401/66/19).
53. З матеріалів справи вбачається, що Черкаському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству «Черкасирибгосп» видано державний акт від 29.09.1998 № ЧР 17-113 на право постійного користування землею у розмірі 147,97 га (землі для ведення рибоводного господарства).
54. 19.11.2013 згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельну ділянку, площею 1161,4027 га, що знаходиться у Леськівській сільській раді Черкаського району Черкаської області, було зареєстровано та присвоєно кадастровий номер: 7124984500:01:001:0005, а земельній ділянці, площею 719,5231 га, що знаходиться у Худяківській сільській раді Черкаського району Черкаської області, присвоєно кадастровий номер: 7124988500:01:001:0001. Форма власності цих земельних ділянок визначена як державна, вид використання для рибогосподарських потреб, категорія земель землі водного фонду.
55. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право користувачем земельних ділянок, розташованих у Леськівській і Худяківській сільських радах з кадастровими номерами 7124984500:01:001:0005 та 7124988500:01:001:0001 значиться ПАТ «Черкасирибгосп» (ЄДРПОУ 00476814), вид іншого речового права визначено як право постійного користування земельною ділянкою, підстава виникнення іншого речового права державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 29.09.1998 № ЧР 17-113.
56. Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу назва розділу XII «податок на майно» із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014). Відповідно до п. 14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
57. Відповідно до статті 269 ПК платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
58. Відповідно до п. 269.2 цієї статті особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
59. Відповідно до статті 270 ПК об'єктами оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування відповідно є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; (271.1.2) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
60. Відповідно до положень п. 271.2 статті 271 ПК рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
61. Відповідно до змісту статті 274 ПК ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; 274.2 ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
62. Згідно зі статті 277 ПК ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено:( 277.1) ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
63. Відповідно до статті 282 ПК передбачено пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, проте учасники не зазначали про наявні пільги у позивача і відповідні докази не надавали. Земельні ділянки (стаття 283 ПК), що не оподатковуються земельним податком за матеріалами справи не встановлені.
64. Податкове зобов'язання з цього податку (п.287.10 ст.287) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК. Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є календарний рік.
65. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Під час подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК).
66. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК, визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, що платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК, така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК).
67. Зі змісту рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що позивач не був позбавлений права надати контролюючому органу достовірні, достатні і належні докази (декларації, квитанції про сплату, роздруківки звірки з електронного кабінету платника податку) та документи/розрахунки з метою реалізації права задекларувати і сплатити земельний податок.
68. З матеріалів справи вбачається, що позивачем у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 20.02.2018 № 9025871748 визначено земельну ділянку (категорія 10.07) у значенні «державна реєстрація прав власності/користування (у разі наявності)» з таким кадастровим номером: 7124984500:01:001:0005, площею 1161,4027 га, що розташована в Леськівській сільській раді Черкаського району Черкаської області. Позивачем у відповідних графах податкової декларації визначено нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки, ставку податку та визначено річну суму земельного податку. Зокрема річна сума земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 7124984500:01:001:0005 становить: 1161,4027 га х 14 265,50 грн х 3% = 497 039,71 грн.
69. У податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 20.02.2018 № 9025871601 визначено земельну ділянку (категорія 10.07) у значенні «державна реєстрація прав власності/користування (у разі наявності)» з таким кадастровим номером: 7124988500:01:001:0001, площею 719,5231 га, що розташована в Худяківській сільській раді Черкаського району Черкаської області. Позивачем у відповідних графах податкової декларації визначено нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки, ставку податку та визначено річну суму земельного податку. Зокрема річна сума земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 7124988500:01:001:0001 становить: 719,5231 га х 14 265,50 грн х 3% = 307 930,70 грн.
70. Загальна сума податку нарахованого та сплаченого позивачем за податковими деклараціями від 20.02.2018 № 9025871748 та № 9025871601 становить 804 970,41 грн.
71. Позивач наголошує, що лише невелика частина площі знаходиться під будівлями, що належать ПрАТ «Черкасирибгосп», а уся інша переважна частина площі є під гідроспорудами державної форми власності. Загальна площа земельної ділянки під господарськими дворами та будівлями позивача складає 10,6403 га, тому враховуючи те, що майно позивача займає незначну площу, підприємством було сплачено земельний податок у сумі 804 970,41 грн за 2018 рік, проте якщо застосувати ставку податку, що застосували перевіряючі під час перевірки, зобов'язання позивача мали би бути 9 563,70 грн (тобто переплата позивача становить 795 406,71 грн).
72. Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252 гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 під спорудами розуміється будівельні системи, пов'язані з землею, що створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
73. Відповідно до наказу Держкомзему України від 23.07.2010 № 548, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» землі водного фонду (землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів) визначено за кодом 10.04 для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами; 10.07 для рибогосподарських потреб; 10.10 для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.
74. Відповідно до додатку 1, затвердженого рішенням Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VII «Про встановлення місцевих податків, зборів та інших податків на 2018 рік» визначено такі ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): 1) ставка податку за земельні ділянки, нормативно грошова оцінка яких проведена у відсотках від нормативної грошової оцінки для земель водного фонду становить 3% (пп.6.1.7 п.6.2); 2) ставки податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державною та комунальної форми власності) для земель водного фонду становить 12% (пп.6.2.7 п.6.2).
75. Згідно з рішенням Леськівської сільської ради від 22.06.2018 № 30-6/VII «Про внесення змін до рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VII «Про встановлення місцевих податків, зборів та інших податків на 2018 рік» було внесено зміни до пп.6.2.7 п.6.2 та визначено, що ставка податку для земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) становитиме 3% (перше півріччя 2018 року) та 6,5% (друге півріччя 2018 року). Рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та застосовується з 01.01.2018.
76. Відповідно до додатку 2, затвердженого рішенням Худяківської сільської ради від 14.07.2017 № 19-4/VII «Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження відповідних Положень на 2018 рік» визначено такі ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): 1) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено становить 3% (пп.а п.5.1.3 ч.5.1 ст.5); 2) ставки податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання становить 8% (ч.5.2 ст.5).
77. Рішенням Худяківської сільської ради від 13.12.2017 № 23-1/VII «Про внесення змін в рішення Худяківської сільської ради від 14.07.2017 № 19-4/VII «Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження відповідних Положень на 2018 рік» (зі змінами)» визначено, що ставки встановлюються на 2018 рік та вводяться в дію з 01.01.2018; ставки податку для юридичних осіб за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) визначено в розмірі 3%.
78. Згідно з рішенням Худяківської сільської ради від 05.06.2018 № 27-18/VII «Про внесення змін в рішення про встановлення місцевих та інших податків на 2018 рік» внесено зміни до ставок земельного податку для земель водного фонду, зокрема для земель, призначених для рибогосподарських потреб ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено визначено в розмірі 9,6%; рішення набирає чинності з 01.07.2018.
79. Під час проведення податкової перевірки ПрАТ «Черкасирибгосп» відповідачем встановлено, що у податковій декларації позивача від 20.02.2018 № 9025871748 неправильно застосовано ставку податку у розмірі 3%, позаяк відповідно до рішення Леськівської сільської ради від 20.06.2017 № 21-1/VII, зміненим рішенням Леськівської сільської ради від 22.06.2018 № 30-6/VII ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) зменшено з 12% до 3% у першому півріччі 2018 року, а у другому півріччі до 6,5%. Перевіряючи задекларовані позивачем суми податкового зобов'язання згідно з податковою декларацією позивача від 20.02.2018 № 9025871601, відповідачем встановлено неправильне застосування ставки податку у розмірі 3%, позаяк відповідно до рішення Худяківської сільської ради від 14.07.2017 № 19-4/VII, зміненим рішенням Худяківської сільської ради від 13.12.2017 № 23-1/VII, що зазнало змін рішенням Худяківської сільської ради від 05.06.2018 № 27-18/VII ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) зменшено з 8% до 3% у першому півріччі 2018 року, а з 01.07.2018 ставка визначена в розмірі 9,6%.
80. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що грошове зобов'язання зі сплати земельного податку по Леськівській і Худяківській сільських радах з урахуванням податкових декларацій від 20.02.2018 № 9025871748 і № 9025871601 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 позивачем занижене на загальну суму 786 026,11 грн з урахуванням штрафних санкцій на підставі п.123.1 ст.123 Кодексу №2755 у сумі 157 205,22 грн.
81. Ураховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, збільшуючи податкове зобов'язання ПрАТ «Черкасирибгосп» на суму 628 820,89 грн і застосовуючи штрафні санкції 157 205,22 грн щодо обчислення земельного податку за земельними ділянками по Леськівській і Худаківській сільських радах Черкаського району Черкаської області за період 2018 року, діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
82. Аргумент позивача про відсутність у ПАТ "Черкасирибгосп" обов'язку сплачувати земельний податок із земельних ділянок під нерухомим майном (гідротехнічні споруди), яке йому не належить на праві власності чи користуванні, Суд не приймає до уваги, оскільки позивач під час подання податкових декларацій від 20.02.2018 № 9025871748 і № 9025871601 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 самостійно визначив річну суму земельного податку за земельні ділянки за їх розміром без розмежування гідротехнічних споруд (земельна ділянка 7124984500:01:001:0005 становить: 1161,4027 га х 14 265,50 грн х 3% = 497 039,71 грн; земельна ділянка 7124988500:01:001:0001 становить: 719,5231 га х 14 265,50 грн х 3% = 307 930,70 грн). Крім того, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право користувачем земельних ділянок, розташованих у Леськівській і Худяківській сільських радах з кадастровими номерами 7124984500:01:001:0005 та 7124988500:01:001:0001 значиться ПАТ «Черкасирибгосп» (ЄДРПОУ 00476814), вид іншого речового права визначено як право постійного користування земельною ділянкою, підстава виникнення іншого речового права державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 29.09.1998 № ЧР 17-113.
83. Крім того, частиною 1 статті 181 та частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
84. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (надалі, також Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
85. Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
86. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що гідроспоруди, розміщені на спірних земельних ділянках, статусу об'єкта нерухомого майна не мають, а відтак відсутні будь-які підстави для виокремлення земельних ділянок під ними.
87. Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №580/4020/21.
88. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність дії Головного управління ДПС у Черкаській області під час винесення ГУ ДФС у Черкаській області податкового повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 0004391401 є правомірними, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
89. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах за подібними правовідносинами. Дослідивши матеріали цієї справи та встановлені судами фактичні обставини спору, Суд дійшов висновку, що, незважаючи на те, що спірні правовідносини в означених справах та у справі, що розглядається, регламентуються переважно одними й тими ж нормами ПК України, обставини цих справ в кожній окремій ситуації все ж є відмінними. Наведені позивачем цитати із вказаних судових рішень не доводять, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
90. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.
91. Отже, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
92. Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає наступне.
93. Верховний Суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення клопотання представника позивача про закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, оскільки оцінка подібності правовідносин, у цій справі та у постановах Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі, була надана колегією суддів під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі.
94. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
95. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VІ. Судові витрати
96. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
97. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» - залишити без задоволення.
2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №580/4017/21 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко