07 березня 2024 року
м. Київ
справа №520/11493/21
адміністративне провадження № К/990/12913/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
секретаря судового засідання: Мамчича Р.В.
за участю:
представника відповідача: Тіхонової І.С.
представника позивача: Давидченка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (головуючий суддя - Тітов О.М.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.)
у справі №520/11493/21
за позовом ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2021 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати абзаци 1, 2 пункту 4.1 розділу IV «Висновки», підпункти 1.1-1.8 пункту 3.1 та пункт 2 Розділу ІІІ «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 червня 2021 року № 42/21 в частині висновків про недостовірність інформації та порушення пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції встановити новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що дані, вказані нею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація) за 2020 рік є достовірними в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та з урахуванням Роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII). Допущені при заповненні декларації очевидні технічні та методологічні помилки безпідставно кваліфіковані відповідачем як недостовірна інформація, а висновки, викладені у оскаржуваній довідці, зроблені без урахування належності джерел інформації та причин, наслідків і наявність умислу у діях суб'єкта декларування.
Також позивач погоджувалась із зауваженнями Національного агентства про допущені помилки, тому для належного захисту прав просила встановити новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано абзаци 1, 2 пункту 4.1 розділу IV «Висновки», підпункти 1.1-1.8 пункту 3.1 та пункт 2 Розділу ІІІ «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 42/21 від 09 червня 2021 року в частині висновків про недостовірність інформації та порушення ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII.
Зобов'язано Національне агентство з питань запобігання корупції встановити ОСОБА_1 новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1 816 грн за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 4.1 розділу IV «Висновки», підпунктів 1.1-1.8 пункту 3.1 та пункту 2 Розділу ІІІ «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 42/21 від 09 червня 2021 року в частині висновків про недостовірність інформації та порушення ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII.
Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнано протиправним та скасовано абзац 1 пункту 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 42/21 від 09 червня 2021 року в частині висновків щодо складання та подання суб'єктом декларування, ОСОБА_1 , недостовірних відомостей, посилання на які містяться у підпунктах 1.2, 1.3, 1.5 пункту 1 та підпункті 2.2 пункту 2 Розділу 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей» (ІІІ «Описова частина») вказаної Довідки, відмовивши у задоволенні іншої частини вказаних позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 30 листопада 2023 року.
8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2023 року для розгляду справи №520/11493/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
9. У судовому засіданні 07 березня 2024 року представники позивача та відповідача надали свої пояснення щодо обставин справи та обґрунтувань касаційної скарги.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 . Указом Президента України від 07 травня 2019 року за № 195/2019 призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд.
11. На виконання вимог частини першої статті 45 Закону № 1700-VII позивач 14 березня 2021 року подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (https://public.nazk.gov.ua/documents/4890177c-3480-4b6d-adea-3b669fc3ebf3).
12. На підставі абзацу 2 частини першої статті 51-3 Закону № 1700-VII, підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 січня 2021 року № 26/21 (далі - Порядок №26/21), у період з 29 березня по 04 червня 2021 року Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство, НАЗК) проведена повна перевірка декларації.
13. В межах проведення перевірки декларації Національним агентством надіслано на адресу ОСОБА_1 запит про надання пояснень та документів від 06 квітня 2021 року за № 45-01/20118/21, який надійшов на адресу її електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 07 квітня 2021 року, з таких питань:
1) незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 78 м2, що належить позивачці на праві власності, відомості про кадастровий номер якої наявні у Національному агентстві;
2) незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про вартість земельної ділянки загальною площею 918 м2, з кадастровим номером 6325156700:00:006:0169, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Відповідно до наявної у Національному агентстві копії договору дарування земельної ділянки дар сторонами оцінено у сумі 126 000 грн;
3) незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 1 200 м2, що на праві власності належить члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), відомості про кадастровий номер якої наявні у Національному агентстві. Крім того, НАЗК просило надати копію документу, що підтверджує, зокрема відомості про дату набуття права власності на таку земельну ділянку;
4) незазначення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про доходи отримані членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у розмірі 10 828,57 грн та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 2 358,00 грн від управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради.
14. Також НАЗК просило надати копії документів, що підтверджують:
1) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про житловий будинок, загальною площею 91,1 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема копію договору дарування від 14 липня 2014 року № 575;
2) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про квартиру, загальною площею 187,2 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки у розмірі 289 191 грн. Згідно з наявною у Національному агентстві інформацією загальна вартість нерухомого майна становить 313 733 грн;
3) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про квартиру, загальною площею 82,3 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якої відсутні у Національному агентстві;
4) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про гараж з льохом загальною площею 51 м2, що належить вам на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якого відсутні у Національному агентстві;
5) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про підземну автостоянку загальною площею 23,6 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якої відсутні у Національному агентстві;
6) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про квартиру загальною площею 146,2 м2, що на праві власності належить члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якої відсутні у Національному агентстві;
7) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про місце для паркування, загальною площею 14,2 м2, що на праві власності належить члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), зокрема щодо дати набуття права власності;
8) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про гаражі, загальною площею 20,0 м2, (реєстраційні номери - 30534545 та 30534624) що на праві власності належать члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість яких відсутні у Національному агентстві;
9) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи у сумі 1 557 217 грн. Згідно з наявною інформацією у Національному агентстві членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) отримано дохід у вигляді заробітної плати у сумі 1 570 403,53 грн;
10) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді соціальних виплат ветерану війни Міністерства внутрішніх справ, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
11) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді доплати на продукти харчування особам, віднесених до 1 категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
12) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді соціальних виплат на оздоровлення, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
13) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді бонусів, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
14) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий ОСОБА_1 у вигляді бонусів, відомості про який відсутні у Національному агентстві.
15) відомості, зазначені у розділі 12 «Грошові активи» про грошові активи (залишки коштів розміщені на банківських рахунках), які належать ОСОБА_1 та члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), з інформацією про рух коштів за період з 01 січня по 31 грудня 2020 року, розмір нарахованих (отриманих) доходів у вигляді процентів, додаткового блага тощо, а також про активи у дорогоцінних (банківських) металах;
16) відомості, зазначені у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб'єкта декларування або членів його сім'ї» декларації.
15. 14 квітня 2021 року позивач надала Національному агентству відповідь на запит та документи на їх підтвердження.
16. Зокрема, щодо земельної ділянки загальною площею 918 м2, яка належить позивачу на праві власності, повідомила таке.
За договором дарування від 14 липня 2014 року її мати - ОСОБА_2 подарувала (передала безоплатно) цю земельну ділянку, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З посиланням на приписи частини першої статті 717 Цивільного кодексу України, позивач зазначила, що вона не придбавала земельну ділянку (не понесла будь-яких витрат), а набула право власності за договором дарування безоплатно, про що зазначено і у договорі від 14 липня 2014 року. Саме з цих підстав позивач пояснила, що нею в декларації зазначено про те, що вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою - (не застосовується). Висловилась також про те, що зазначення нею вартості майна на дату придбання (як це передбачено формою та змістом декларації), за умови, що вона не витрачала кошти (не придбавала, а отримала в дар), мало б ознаки недостовірної інформації щодо вартості майна відносно позивача, як суб'єкта декларування. Тим більше, що це стосується Розділу 3 «Об'єкти нерухомості», а не розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Зазначила, що її доводи відповідають пункту 60 Роз'яснень Національного агентства щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) № 1 від 03 лютого 2021 року (далі - Роз'яснення НАЗК), яким передбачено, що у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (пункт 174.8 статті 174 ПК України). Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою, оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилася, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».
17. Щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , площею 91,1 м2 позивач повідомила, що за договором дарування від 14 липня 2014 року ОСОБА_2 (мати) подарувала їй цей житловий будинок, тобто вказане нерухоме майно отримане безоплатно за договором дарування.
18. Також вказала, що будинок із земельною ділянкою за цією ж адресою перебували у власності та користуванні її матері з 1990 року, як майно, отримане у спадщину за заповітом від бабусі - ОСОБА_3 .
19. Щодо вартості квартири АДРЕСА_2 загальною площею 187,20 м2, що належить позивачу на праві власності, вказала, що об'єкт нерухомості придбаний у 2004 році відповідно до свідоцтва про право власності від 19 жовтня 2004 року згідно договору про пайову участь в будівництві житлового будинку № 06/18 від 18 червня 2001 року.
Відповідно до умов пункту 2.2 цього Договору позивач прийняла на себе зобов'язання взяти дольову участь в інвестуванні будівництва житлового будинку у вигляді внесення грошових коштів в сумі еквівалентній 53 790 доларів США.
Здійснення оплати за вказану квартиру в загальній сумі 289 191 грн, що еквівалентно 53 790 доларів США, відбувалось шляхом внесення 50% від загальної вартості протягом 10 днів від дати підписання договору та залишок суми - помісячно рівними частками протягом 16 наступних місяців.
Таким чином, у червні 2001 року здійснено внесок в розмірі 26 895 доларів США (50% загальної вартості), що за курсом НБУ станом на 18 червня 2001 року (540,2900 грн за 100 доларів США) складало 145 311 грн.
Залишок вартості квартири, що складав 26 895 доларів США, при середньому курсі НБУ долара США у липні 2001 - листопаді 2002 року - 5,35 грн за долар США становив решту вартості, що в еквіваленті складає 143 880 грн.
Позивач пояснила, що нею зазначено вартість квартири на дату її придбання за договором дольової участі, що становить 289 191 (145 311+143 880) грн, і підтверджується договором.
20. Щодо незазначення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про доходи отримані членом сім'ї (чоловіком) у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у розмірі 10 828,57 грн та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2 358 грн від Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі - УПСЗН) позивач вказала, що в декларації за 2020 рік нею внесені дані про доходи чоловіка, зокрема:
- соціальна виплата ветерана війни Міністерства внутрішніх справ України - 3 640 грн, джерело доходу: Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат УПСЗН в Київському районі м. Харкова;
- доплата на продукти харчування особам, віднесеним до 1 категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю - 4 836 грн, джерело доходу: УПСЗН у Київському районі м. Харкова;
- соціальна виплата на оздоровлення - 120 грн, джерело доходу: Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат УПСЗН в Київському районі м. Харкова.
Такі відомості внесені позивачем на підставі довідок УПСЗН від 19 лютого 2021 року № 156 та №164. Виплачені суми, зазначені у цих довідках, в повній мірі відповідають даним, що відображені в декларації за 2020 рік, інших доходів ОСОБА_4 у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім тих, що зазначені в декларації, не отримував та відомостей УПСЗН про інші виплати не надавало.
21. З урахуванням наданих пояснень, Національним агентством проведена повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, за результатами якої складено Довідку № 42/21 від 09 червня 2021 року, яка містить такі висновки (розділ IV):
Суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості, про що зазначено у пунктах 1 та 2 розділу 3.1 цієї довідки, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону №1700-VII.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (пункти 1.5 та 2.2 розділу 3.1 Довідки), відрізняються від достовірних на суму 44 784,13 грн, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення та статтею 366-2 Кримінального кодексу України, не виявлено.
Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.
Наявність конфлікту інтересів не встановлено.
Ознак необґрунтованості активів не встановлено.
22. Не погодившись з частиною встановлених результатів перевірки декларації та зроблених на їх підставі висновків, що вказані у довідці Національного агентства від 09 червня 2021 року №42/21, позивач звернулася до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що наданими суду доказами, які були повідомлені позивачем та підтверджені документами при наданні пояснень НАЗК в рамках проведення повної перевірки декларації, зазначено вартість квартири на дату її придбання за договором дольової участі, що становить 289 191 (145 311 + 143 880) грн.
24. Позивачем вказана достовірна, повна інформація про вартість об'єкту нерухомості за договором купівлі-продажу станом на дату набуття права на нього (19 жовтня 2004 року).
25. Посилання контролюючого органу на інформацію саме про балансову вартість квартири для забудовника, до того ж на дату, яка передувала даті набуття позивачем права власності на цей об'єкт нерухомості, визнано судом безпідставним та помилковим. Балансова вартість є за своєю суттю та юридичним змістом фактичною вартістю, зокрема, основних фондів, за якою вони відображені в балансі юридичної особи, тобто балансова вартість не може застосовуватися до фізичної особи.
26. Рішення Національного агентства в частині висновку про порушення ОСОБА_1 пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII є протиправним через те, що такий висновок зроблено без дотримання права сторони надати пояснення та документи, а також, виходячи з того, що їй не було відомо і не могло бути відомо про отримані чоловіком доходи у вигляді пільги по сплаті житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 20 242,13 грн у зв'язку з ненаданням такої інформації уповноваженим органом - УПСЗН члену сім'ї декларанта та з'ясування цієї обставини тільки після проведення повної перевірки декларації.
27. У разі якщо у декларації відсутній кадастровий номер земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 (площею 78 м2), яка належить декларанту, для обслуговування індивідуального гаража № НОМЕР_1 , а також земельної ділянки на території Русько-Тишківської сільської ради СТ «Металіст», яка належить чоловіку позивача на праві власності, то це могло відбутися виключно з технічних причин або як механічна помилка (без наміру приховування інформації).
28. Відсутність в оскаржуваній довідці обґрунтувань мотивів, наведених ОСОБА_1 у поясненнях, свідчить про їх неврахування відповідачем та ненадання оцінки такій інформації, на підставі чого суд прийшов до висновку про невмотивованість рішення в цій частині та безпідставність вказівки на недостовірність відомостей у декларації в пунктах 1.1 та 1.4 розділу 3.1 «Описової частини» довідки (щодо недостовірних відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 78м2 в м. Харків та недостовірних відомостей про дату набуття права та кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 1 200 м2 в СТ «Металіст»).
29. З огляду на те, що позивач не придбавала земельну ділянку площею 918 м2 та житловий будинок в с. Високий (не понесла будь-яких витрат), а набула на них право власності у порядку дарування безоплатно, про що зазначено у договорах від 14 липня 2021 року, то для неї як суб'єкта декларування вартість цих об'єктів не має застосовуватися, а тому посилання у пунктах 1.2 та 1.3 розділу 3.1 Описової частини довідки на недостовірність інформації визнано судом безпідставним та необґрунтованим.
30. Суд погодився з доводами позивача в частині того, що зазначені декларантом відомості про вартість квартири загальною площею 146,2 м2 (м. Харків) та щодо дати набуття права власності на місце для паркування загальною площею 14,2 м2, що належить члену сім'ї (чоловіку), є методологічною помилкою, яка в свою чергу не призвела до порушень, що свідчать про спотворення інформації щодо вартості майна та безпідставно розцінена відповідачем як недостовірна інформація.
31. Оспорюючи факт недостовірності інформації у декларації, позивач визнала та судом встановлено правомірність зауважень Національного агентства про допущення помилок, тому для належного захисту прав ОСОБА_1 суд першої інстанції вирішив зобов'язати відповідача встановити новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок з урахуванням зроблених висновків.
32. Приймаючи нове рішення в частині позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначав про те, що довідка АТ «Жилстрой-1» про балансову вартість квартири не є ані правовстановлюючим документом, ані документом, який свідчить про проведену грошову оцінку вказаної квартири, оскільки відповідно до положень статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна - це процес визначення її вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності саме суб'єкта оціночної діяльності.
33. Надаючи правову оцінку доводам щодо незазначення відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї декларанта (чоловіком) у вигляді пільг, у грошовій формі у сумі 20 242,13 грн, колегія суддів дійшла висновку, що дослідженню в даному випадку підлягає питання, за яким критерієм відомості декларації визнані недостовірними, чи дотримано право суб'єкта декларування підтвердити або спростувати дані, отримані контролюючим органом під час проведення повної перевірки декларації, надати пояснення та докази на їх підтвердження на стадії проведення перевірки.
34. Також суд апеляційної інстанції вважав за необхідне вказати, що у довідці УПСЗН від 16 червня 2021 року міститься інформації лише щодо нарахування ОСОБА_4 пільги по сплаті житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 20 242,13 грн, проте не вказано ані про її фактичну виплату (дату, розмір), ані про спосіб розрахунку (безпосередньо на рахунок особи; перерахування коштів на розрахункові рахунки комунальних підприємств та ін.). Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів щодо проведення ОСОБА_4 виплати вказаної пільги.
35. Станом на час подання позивачем декларації, орган, якому законодавцем надано відповідні повноваження (НАЗК), роз'яснив суб'єктам декларування про «доцільність» зазначення оціночної вартості об'єкту нерухомості, тобто надав їм можливість вибору відповідного характеру поведінки. Натомість, під час проведеної перевірки декларації позивача, відповідач вказав вже про наявність у неї обов'язку щодо зазначення відповідних даних (відомостей про вартість земельної ділянки та житлового будинку).
36. Оскільки відповідач фактично визначив обов'язковими для позивача правила поведінки, які не мали такий характер станом на час вчинення відповідних дій, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про недотримання НАЗК, як суб'єктом владних повноважень, під час реалізації своїх повноважень одного з обов'язкових складових принципу верховенства права - правової визначеності.
37. Таким чином, висновки в частині складання та подання суб'єктом декларування недостовірних відомостей, посилання на які містяться у пунктах 1.2 та 1.3 розділу 3.1 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей» (ІІІ «Описова частина») Довідки, визнані протиправними.
38. Оскільки положеннями Закону № 1700-VІІ та Порядку № 26/21 не встановлено визначення «технічна помилка» чи «методологічна помилка», то, приймаючи до уваги закріплене законодавством визначення поняття «недостовірні відомості», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач правомірно кваліфікував встановлені за наслідками проведеної перевірки розбіжності саме як «недостовірні відомості», а відтак рішення суду першої інстанції в цій частині визнано помилковим.
39. Враховуючи встановлений під час судового розгляду справи факт протиправності висновків відповідача щодо складання та подання суб'єктом декларування недостовірних відомостей, посилання на які містяться у підпунктах 1.2, 1.3, 1.5 пункту 1 та підпункті 2.2 пункту 2 Розділу 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей» (ІІІ «Описова частина») Довідки, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині того, що належним способом захисту порушених прав в даному випадку є зобов'язання Національного агентства встановити позивачу новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік.
40. Оскільки положеннями абзацу 2 частини четвертої статті 45 Закону №1700-VII покладено на позивача обов'язок у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей подати відповідну декларацію з достовірними відомостями, викладені в оскаржуваній довідці висновки безпосередньо породжують правові наслідки для позивача, як для суб'єкта декларування, а тому вона є предметом судового оскарження.
41. В зв'язку з цим суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана довідка Національного агентства не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню, а у відносинах між позивачем та НАЗК не виникло обставин, що призвели до порушення її прав, які у свою чергу, підлягали б поновленню у судовому порядку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
42. У касаційній скарзі відповідач зазначав про те, що предметом оскарження в межах цього провадження є висновки, викладені у довідці Національного агентства, складеної уповноваженою особою за результатами проведеної повної перевірки декларації ОСОБА_1 , проте така довідка є документом, що фіксує факт проведення повної перевірки декларації, містить виклад систематизованої інформації, зібраної з різних достовірних джерел під час її проведення і є виключно носієм даних про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Тобто, оскаржувана довідка не є актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом позовних вимог та не підлягає оскарженню в межах адміністративного провадження.
43. Також оскаржувана довідка не відповідає критеріям (ознакам) індивідуального акта, які регламентовані КАС України, оскільки не стосується прав або інтересів суб'єкта декларування, не встановлює жодних обов'язків. Складення та підписання довідки не має на меті спричинити юридично значимі наслідки для суб'єкта декларування. Фактично дії відповідача по складанню довідки є службовою діяльністю уповноваженої особи та законним способом реалізації своїх посадових обов'язків.
44. Оскільки Верховним Судом не сформовано практику щодо можливості оскарження довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації, то це відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є підставою для касаційного оскарження судових рішень.
45. Також відповідач вказував на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виразилося у здійсненні однобічного дослідження і оцінки доказів, без наведення достатніх відповідних мотивів, надання переваги доводам позивача, без оцінки доказів апеляційної скарги у їх сукупності, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
46. Згідно інформації, наданої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» загальна вартість квартири, яка визначена у довідці АТ «Житлобуд-1» від 18 квітня 2004 року, як балансова становить 313 733 грн. Вказане також підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
47. На момент укладання договору дольової участі (18 червня 2001 року) квартири як об'єкта нерухомого майна не існувало, оскільки житловий будинок перебував на етапі будівництва, відповідно і право власності не могло виникнути станом на 18 червня 2001 року. Таким чином, на переконання відповідача, зазначені позивачем у декларації дані щодо вартості об'єкта нерухомості на дату набуття його у власність є недостовірними.
48. Касатор звертав увагу, що відповідно до вимог частини другої статті 331 Цивільного кодексу України та статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» після підписання договору дольової участі у інвестора виникають майнові права на квартиру, а право власності набувається виключно після державної реєстрації такого майна.
49. Єдиним документом, де визначена загальна вартість квартири, є довідка АТ «Житлобуд-1» від 18 квітня 2004 року, оскільки у договорі про дольову участь визначена сума інвестицій в будівництво, а не вартість квартири.
50. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» визначено механізм нарахування та отримання пільг, при будь-якому з яких пільговик обізнаний про нарахування йому певної суми пільг. Отримання пільг не є безумовним правом особи, таке право реалізується шляхом звернення особи до уповноваженого органу у встановленому законодавством порядку з заявою та доданими до неї документами. Нарахування заявнику пільг здійснюється кожного місяця, також і виплата таких пільг відбувається в тому місяці, за який їх нараховано.
51. Відтак, касатор вважає безпідставним відхилення судом апеляційної інстанції обґрунтування його доводу про щомісячне нарахування пільг члену сім'ї декларанта.
52. Також відповідач вказував на помилковість висновків суду апеляційної інстанції, зроблених на підставі пункту 60 Роз'яснень НАЗК та пункту 174.8 статті 174 Податкового кодексу України щодо правомірності обрання позначки «не застосовується» при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна, отриманого у порядку дарування.
53. У договорах дарування земельної ділянки та житлового будинку вказано їх вартість, оцінена сторонами, а отже під час заповнення декларації необхідно її вказувати.
54. У касаційній скарзі відповідач також вказує на те, що суд апеляційної інстанції не знайшов доцільним врахувати той факт, що позивач не була позбавлена можливості подати декларацію з достовірними відомостями у строк до 10 вересня 2021 року. Більше того, 29 серпня 2021 року нею було подано виправлену декларацію, а отже жодним чином її право подати декларацію з достовірними відомостями не було порушено, відтак суд не може поновити таке право.
55. Позивач 12 грудня 2023 року надіслала додаткові пояснення у справі та просила здійснити касаційний розгляд справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, врахувавши правову позицію Верховного Суду у справах № 640/29515/21 та 160/4098/22.
56. Відповідач звернувся з заявами про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року у справі № 757/37614/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі 260/3380/21, і врахування їх висновків при розгляді справи.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
57. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.
58. Спірні правовідносини між сторонами склались щодо довідки Національного агентства, складеної за результатами здійснення повної перевірки декларації.
В рамках спірних правовідносин Верховний Суд має дати відповідь на питання чи є довідка НАЗК, складена за результатами здійснення повної перевірки декларації, рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути предметом судового контролю у суді адміністративної юрисдикції.
59. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
60. Слід зауважити, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання у постанові від 23 березня 2023 року (справа № 160/4098/22) сформував правовий висновок щодо застосування статті 51-3 Закону № 1700-VІI у взаємозв'язку з пунктом 19 частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України.
61. Зокрема, позивачем у вказаній справі був народний депутат України, який, як і позивач у цій справі - суддя, у розумінні положень Закону № 1700-VII, є суб'єктом декларування і службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а також предметом справи була довідка про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік; спірним у цій справі було питання правової природи такої довідки.
62. Верховний Суд за результатом касаційного перегляду зазначеної справи дійшов висновку, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
63. Разом з тим, як зазначив Верховний Суд, довідка про результати проведення повної перевірки декларації безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта декларування у вигляді виникнення обов'язку, який відповідно до вимог абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону №1700-VII та пункту 11 розділу III Порядку № 26/21 полягає у поданні відповідної декларації з достовірними відомостями у встановлений такою довідкою строк.
64. Вказані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №160/4098/22 у подальшому були підтримані Судом у постановах від 06 квітня 2023 року у справі № 640/29515/21, від 15 червня 2023 року у справі № 240/24844/21, від 26 вересня 2023 року у справі № 460/238/22.
65. Колегія суддів, переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі №520/11493/21, враховує зазначені висновки Верховного Суду та не знаходить підстав для відступу від них.
66. Відповідно до сформованих Верховним Судом висновків у цій категорії справ, правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача що й зумовлює юридичний спір, який підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
67. Беручи до уваги викладене, Верховний Суд констатує обґрунтованість та правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при формуванні висновку що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем рішення - акту індивідуальної дії, яке призвело до порушення прав позивача, що підлягає поновленню у судовому порядку.
68. Разом з тим, Суд відхиляє клопотання скаржника про врахування при розгляді цієї справи викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №260/3380/21 висновків, оскільки у вказаній справі предметом судового контролю були дії НАЗК щодо направлення позивачу повідомлення про неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і зобов'язання подати таку декларацію. Натомість, у справі № 520/11493/21 предметом оскарження є довідка про результати проведення повної перевірки щорічної декларації. Отже, правовідносини у справі № 260/3380/21 не є релевантними до предмета позову та встановлених судовим розглядом обставин у цій справі.
69. Також Суд відхиляє клопотання відповідача про врахування під час розгляду справи висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 07 червня 2022 року у справі № 757/37614/19, з огляду на різний предмет спору та, відповідно, висновки за результатами її розгляду. Так, у вказаній справі спірне питання стосувалося інформації, що міститься в рішенні НАЗК, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та розмістити спростування поширеної недостовірної інформації з огляду на незгоду позивача з її змістом.
Межі перегляду Верховним Судом касаційної скарги.
70. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
71. Позивач у додаткових поясненнях у справі звертала увагу на підстави відкриття касаційного провадження, вказані в ухвалі від 02 червня 2022 року, а також на викладений Верховним Судом правовий висновок щодо спірного питання права оскаржити довідку НАЗК за результатами проведення повної перевірки декларації, у зв'язку з чим просила здійснювати касаційний розгляд справи в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою відкриття касаційного провадження у справі.
72. Здійснюючи касаційний перегляд рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновків про врахування вже сформованих правових висновків зі спірного питання щодо оскарження довідки Національного агентства в порядку адміністративного судочинства, яких не було на час відкриття касаційного провадження, що і послужило відповідною підставою для касаційного перегляду судових рішень.
73. Зокрема, у касаційній скарзі відповідач звертав увагу на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності та скасування абзацу 1 пункту 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства від 09 червня 2021 року № 42/21 в частині висновків щодо складання та подання суб'єктом декларування недостовірних відомостей, посилання на які містяться у підпунктах 1.2, 1.3, 1.5 пункту 1 та підпункті 2.2 пункту 2 Розділу 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей» (ІІІ «Описова частина») вказаної Довідки. Такі висновки, на переконання скаржника, стали можливими в результаті порушення принципу змагальності сторін та відсутності належної оцінки доводам позивача під час розгляду справи.
74. З приводу висловлених позицій учасників справи щодо меж касаційного перегляду судових рішень попередніх інстанцій, стосовно яких вони мали можливість надати свої, як письмові так і усні пояснення, Верховний Суд зазначає таке.
75. Підстави касаційного оскарження запроваджені у якості «фільтрів» в КАС України працюють саме на стадії допуску скарги до касаційного провадження, а не під час касаційного розгляду справи по суті.
76. В контексті спірних правовідносин підставою касаційного оскарження щодо якого було відкрито касаційне провадження, є відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо правової природи довідки НАЗК.
77. Формулювання вказаного висновку Верховного Суду щодо правової природи довідки НАЗК внаслідок касаційного розгляду справи по суті неможливий без перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування норм матеріального і процесуального права до зазначених конкретних правовідносин. Метою такого перегляду є реалізація Верховним Судом основного завдання забезпечення сталості та єдності судової практики.
Перегляд Верховним Судом рішень у частині висновків судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність та скасування абзацу 1 пункту 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства від 09 червня 2021 року № 42/21 в частині висновків щодо складання та подання суб'єктом декларування недостовірних відомостей, посилання на які містяться у підпунктах 1.2, 1.3, 1.5 пункту 1 та підпункті 2.2 пункту 2 Розділу 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей» (ІІІ «Описова частина») вказаної Довідки.
78. Метою Закону №1700-VII є комплексне реформування системи запобігання корупції у відповідності до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав. Важливою складовою Закону є правила щодо системи об'єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, що полягає, зокрема, у поданні декларацій в електронній формі, комплексі перевірок декларацій антикорупційним превентивним органом.
79. Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
80. Стаття 46 Закону №1700-VII врегульовує питання інформації, що зазначається в декларації.
81. Так, відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
82. Для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю Національним агентством 03 лютого 2021 року надано Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) (далі - Роз'яснення № 1), які мають рекомендаційний характер і не містять нових правових норм.
83. Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначає Порядок № 26/21. Під час проведення повної перевірки декларації Національне агентство проводить перевірку всіх відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням всіх складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу ІІ Порядку № 26/21.
84. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у декларації за 2020 рік у розділі «Об'єкти нерухомості» позивач зазначила земельну ділянку загальною площею 918 м2 в населеному пункті Високий Харківського району Харківської області та житловий будинок загальною площею 91,10 м2 за цією ж адресою, які належать їй на праві власності з 14 липня 2014 року. У графі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» обрано позначку «Не застосовується».
85. У поясненнях, наданих в межах проведення повної перевірки декларації і які обов'язкові для врахування, позивач зазначила, що згідно договорів дарування від 14 липня 2014 року мати подарувала (передала безоплатно) їй земельну ділянку площею 918 м2, кадастровий номер: 6325156700:00:006:0169, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та житловий будинок площею 91,1 м2, розташований на цій земельній ділянці.
86. Оскільки позивач не понесла будь-яких витрат на придбання земельної ділянки та будинку, а набула на них право власності за договором дарування безоплатно, то у відповідній графі нею було поставлено позначку «Не застосовується».
87. Відповідно до частини першої статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
88. Керуючись положеннями пункту 60 Роз'яснення № 1 суд апеляційної інстанції зробив висновок, що НАЗК роз'яснив про «доцільність» зазначення оціночної вартості об'єкту нерухомості, тобто надав можливість вибору декларантом відповідного характеру поведінки. У той же час при проведенні перевірки відповідач вказав про обов'язок зазначення відомостей вартості земельної ділянки та житлового будинку.
89. Проте такий висновок суду апеляційної інстанції про недотримання НАЗК під час реалізації своїх повноважень одного з обов'язкових складових принципу верховенства права - правової визначеності, є помилковим та спростованим за наслідками розгляду касаційної скарги.
90. Відповідно до пункту 60 Роз'яснення № 1 у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (пункт 174.8 статті 174 Податкового кодексу України).
Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого/подарованого майна не проводиться, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».
У всіх інших випадках оціночна вартість об'єктів спадщини/дарування обов'язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.
91. Пунктом 174.8 статті 174 Податкового кодексу України визначено, що якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.
92. Положення пункту 174.8 статті 174 Податкового кодексу України застосовується до доходів, отриманих починаючи з 01 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка. У той же час договір дарування на користь позивача було укладено 14 липня 2014 року, тобто до внесення змін у податковому законодавстві.
93. Підпунктом 4 пункту 5 розділу ІІ Порядку № 26/21 встановлено, що повна перевірка декларації передбачає звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з урахуванням іншої отриманої інформації під час проведення повної перевірки декларації відповідно до цього Порядку.
94. Національне агентство дослідило надану копію договору дарування земельної ділянки, у якому вказано, що дар оцінено сторонами в сумі 126 000 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки від 09 липня 2014 року становить 125 701,74 грн, а також договір дарування житлового будинку, в якому зазначено, що дар оцінено сторонами у сумі 367 000 грн, вартість нерухомого майна, що відчужується згідно зі звітом про визначення ринкової вартості нерухомого майна від 09 липня 2014 року становить 366 968 грн.
95. Отже, сторонами за договорами дарування було визначено оціночну вартість об'єктів дарування, проте, як констатував відповідач за результатами проведеної перевірки, позивачем при заповненні декларації про доходи за 2020 рік у графі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» не вказано вартість майна на час укладення договору (набуття права власності на нього), а обрано позначку «Не застосовується».
96. Зазначення інформації про вартість об'єктів дарування не свідчить про понесення витрат на придбання об'єктів нерухомості та сплату за них вказаних сум з огляду на підстави набуття права власності - договір дарування від 14 липня 2014 року, а свідчить про вартість майна на дату набуття на нього права власності.
97. Разом з тим, слід зауважити, що Верховний Суд, керуючись частиною другою статті 2 КАС України, надає оцінку саме довідці НАЗК, складеній за результатами здійснення повної перевірки декларації, висновки щодо якої були зроблені судами попередніх інстанцій.
98. З цієї ж точки зору колегія суддів надає оцінку оскаржуваній довідці НАЗК в частині декларування суб'єктом декларування відомостей про вартість належної їй на праві власності квартири загальною площею 187,2 м2 (місто Харків).
99. Відповідно до пункту 57 Роз'яснення № 1 за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України.
Закон не вимагає від суб'єкта декларування здійснювати оцінку майна для заповнення декларації.
При зазначенні вартості об'єкта декларування суб'єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім'ї виникло право на цей об'єкт.
100. При зазначенні вартості квартири позивач керувалась сумою, визначеною у договорі про пайову участь в будівництві житлового будинку № 06/18 від 18 червня 2001 року, яка становила 53 790 доларів США (еквівалентно 289 191 грн).
101. У той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, на запит НАЗК позивач повідомила що ця квартира нею придбана у 2004 році відповідно до свідоцтва про право власності від 19 жовтня 2004 року згідно договору про пайову участь в будівництві житлового будинку № 06/18 від 18 червня 2001 року.
102. Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
103. Визначена у договорі про пайову участь в будівництві житлового будинку сума засвідчує зобов'язання, які прийняла на себе позивач в інвестуванні будівництва житлового будинку, тобто визначена сума інвестицій в будівництво. У той же час стаття 46 Закону №1700-VII зобов'язує зазначити у декларації, крім іншого, відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, та дані щодо вартості такого майна на дату набуття його у власність.
104. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим відхилення судом першої інстанції посилання контролюючого органу на інформацію саме про балансову вартість квартири для забудовника, вказуючи що балансова вартість є за суттю та юридичним змістом вартістю активу, який обліковується на балансі юридичної особи - АТ «Житлобуд-1».
105. Проте під час проведення перевірки декларації ОСОБА_1 відповідач зробив запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, та Реєстру прав власності на нерухоме майно. За отриманою інформацією (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) загальна вартість нерухомого майна становить 313 733 грн, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 06 листопада 2006 року, дата внесення запису - 06 листопада 2006 року, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, б/н, 19 жовтня 2004 року, Київська районна рада м. Харкова (т. 1 а.с. 169-170).
106. Також відповідач направив лист до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про надання інформації та належним чином завірених копій документів щодо права власності на об'єкт нерухомості. У відповідь отримав повідомлення про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19 жовтня 2004 року Київською районною радою м. Харкова, б/н. Відповідно до довідки АТ «Житлобуд-1» від 18 жовтня 2004 року, залученої до матеріалів інвентаризаційної справи, встановлено, що балансова вартість 4-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , складає 313 733 грн.
107. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Порядку № 26/21 під час повної перевірки декларації Національне агентство використовує такі джерела інформації, як відомості, отримані з інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації.
108. Отже відповідачем на підставі зібраних за зверненням до суб'єкта декларування та до державних органів доказів встановлено вартість квартири в сумі 313 733 грн, а не 289 191 грн, як зазначено позивачем у декларації та своїх поясненнях.
109. Суди першої та апеляційної інстанцій вказували на необґрунтоване застосування відповідачем для визначення вартості квартири даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки, на їх переконання, такі дані не розкривають зміст про походження відомостей щодо вартості майна, а виходячи з фактичних обставин, у реєстрах відображена саме балансова вартість квартири (313 733 грн), що застосовується до юридичної особи - забудовника.
110. Проте суди не звернули увагу на Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року № 484), відповідно до пункту 57 якого інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо одного об'єкта нерухомого майна, наявні в Державному реєстрі прав, а також відомості з його невід'ємної архівної складової частини, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень щодо такого об'єкта нерухомого майна
111. Відповідно до пункту 26 цього Порядку відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.
112. Зміни до записів Державного реєстру прав, записи про скасування державної реєстрації прав, записи про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав вносяться до Державного реєстру прав та записи Державного реєстру прав скасовуються виключно на підставі рішення державного реєстратора (пункт 46 Порядку).
113. Також слід звернути увагу на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Розділ VII якого врегульовує питання оскарження рішень, дій або бездіяльності та відповідальності у сфері державної реєстрації прав.
114. Відповідно до частин першої, п'ятої статті 37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено.
115. Отже, у разі незгоди заінтересованої особи з рішеннями державного реєстратора, такі рішення можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку. Проте станом на час отримання антикорупційним органом відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зміни до записів щодо вартості нерухомого майна не були внесені, а тому відповідач правомірно керувався вказаною у таких реєстрах інформацією.
116. При заповненні декларації суб'єкт декларування не зазначила відомості про дохід, отриманий її чоловіком у вигляді пільг, у грошовій формі в сумі 20 242,13 грн, пояснюючи це тим, що станом на час заповнення декларації їй не було відомо про нараховані чоловіку доходи у вигляді пільги по сплаті житлово-комунальних послуг у зв'язку з ненаданням такої інформації уповноваженим органом - УПСЗН Київського району Харківської міської ради члену сім'ї та з'ясування цієї обставини тільки після проведення повної перевірки декларації.
117. Проте відповідно до пункту 14 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373, виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування структурним підрозділом з питань соціального захисту населення коштів на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, або через виплатні об'єкти АТ «Укрпошта».
118. Відповідач у касаційній скарзі обґрунтовано звертав увагу на те, що отримання пільг не є безумовним правом особи, таке право реалізується шляхом звернення особи до уповноваженого на нарахування пільг органу, у встановленому законодавством порядку з заявою та доданими до неї документами, що підтверджується положеннями Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі.
119. Пунктом 8 цього Порядку визначено, що за отриманням інформації про будь-які питання, пов'язані з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.
За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг.
120. Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах проведення повної перевірки декларації відповідач надіслав позивачу запит про надання пояснень та документів, в якому не ставив питання щодо доходу члена сім'ї (чоловіка) у вигляді пільг у грошовій формі у сумі 20 242,13 грн. Відповідно, суб'єкт декларування був позбавлений права надати пояснення та докази на їх підтвердження на стадії проведення перевірки, а таке процедурне порушення суттєво впливає на правильність висновків.
121. Проте пункт 7 частини першої статті 46 Закону №1700-VII зобов'язує суб'єкта декларування зазначити у декларації відомості про отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
122. Тобто законодавчою нормою визначено обов'язок суб'єкта декларування вказати в декларації відповідну інформацію, чого, як встановив НАЗК, позивачем не було зроблено.
123. За змістом пункту 2 розділу І Порядку № 26/21, достовірність задекларованих відомостей - це відсутність розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та відомостями, які відповідають дійсності або є правдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема із правовстановлюючих документів, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, реєстрів, банків даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, інших джерел інформації.
Недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.
124. Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 26/21 достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.
125. Отже, наведені нормативні приписи дають підстави для висновку, що під час повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, НАЗК не аналізує з'ясовані факти через призму наявності або ж відсутності в діях декларанта умислу чи мети приховати певні дані, а лише констатує розбіжність між зазначеними у декларації даними та тими, які зібрані з указаних вище джерел інформації.
126. В рамках цієї адміністративної справи довідка НАЗК фіксує недостовірні відомості про результати проведення повної перевірки декларації позивача, але така довідка не містить ознак адміністративного чи кримінального правопорушення. Встановлені в довідці НАЗК розбіжності, які кваліфіковано як «недостовірні відомості» та незгода позивача з цим по суті, й зумовили спір між ОСОБА_1 та відповідачем.
127. Верховний Суд звертає увагу на те, що законодавець на час виникнення спірних правовідносин встановив лише поняття «недостовірні відомості», а тому відповідач кваліфікував розбіжності, встановлені за наслідком проведеної повної перевірки декларації позивача, саме як «недостовірні відомості». Інший термін, який би дозволив характеризувати допущені у декларації розбіжності, що у сумі менші, ніж поріг адміністративної відповідальності, у законодавстві станом на час виникнення спірних правовідносин не був передбачений.
128. Не випадково Національним агентством з часом внесено до Порядку № 26/21 зміни, виклавши його у новій редакції, які набрали чинності з 01 грудня 2023 року, та розділено відомості у декларації на неточні та недостовірні.
129. Так, недостовірними визначено відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування. А неточними відомостями є відомості, які відрізняються на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.
130. Коли сума розбіжності менше, ніж поріг адміністративної відповідальності, як і в спірній ситуації, то це дані неточні, і ця декларація може пройти автоматизовану перевірку і пояснень давати не потрібно, як і вносити виправлення. Декларант враховує ці неточності при заповненні наступних декларацій.
Новий строк для подання уточненої декларації за 2020 рік.
131. Прийшовши до висновку про протиправність та скасування частково абзацу 1 пункту 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства № 42/21 від 09 червня 2021 року в частині висновків щодо складання та подання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, посилання на які містяться у підпунктах 1.2, 1.3, 1.5 пункту 1 та підпункті 2.2 пункту 2 Розділу 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей» (ІІІ «Описова частина») вказаної Довідки, суди вважали за необхідне зобов'язати Національне агентство встановити новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок. Проте такий висновок судів є помилковим.
132. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1700-VII упродовж семи днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.
У разі притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
133. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Національним агентством за результатами повної перевірки декларації встановлено строк для подання декларації з достовірними відомостями до 10 вересня 2021 року.
134. Суд апеляційної інстанції на підставі інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства, встановив, що позивач 29 серпня 2021 року подала виправлену декларацію. Про це ж позивач повідомила і в апеляційній скарзі.
135. Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач вказувала, що враховуючи обов'язковість виконання вимог НАЗК, нею у встановлені строки була подана виправлена декларація, в якій враховані всі зауваження, у тому числі які є предметом оскарження.
136. Відтак, доводи касаційної скарги в частині відсутності порушення права позивача подати виправлену декларацію, знайшли своє підтвердження. Встановлення нового строку для подачі декларації з виправленими даними у спірному випадку не може бути належним способом захисту прав позивача.
137. Оцінюючи дії НАЗК через призму дотримання принципу правової визначеності колегія суддів зазначає, що Законом № 1700-VII і Порядком № 26/21 встановлено послідовні дії Національного агентства, які сформульовані достатньо чітко і зрозуміло, аби надати змогу виокремити правомірну поведінку особи від неправомірної, а практичне застосування відповідних положень є передбачуваним.
138. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
139. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
140. Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанції повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
141. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
142. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 344, 356 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року в справі №520/11493/21 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Повний текст судового рішення виготовлено 12 березня 2024 року.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду