про відкриття касаційного провадження
13 березня 2024 року
м. Київ
справа №420/22020/23
провадження №К/990/8335/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №420/22020/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Виконавчому комітеті Одеської міської ради, третя особа - Комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (м. Маріуполь), про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Виконавчому комітеті Одеської міської ради, третя особа - Комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (м. Маріуполь), в якому просив:
- скасувати рішення Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при виконавчому комітеті Одеської міської ради №411 від 10.08.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку грошової компенсації відповідно до його заяви від 26.07.2023;
- зобов'язати Міську комісію з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при виконавчому комітеті Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку грошової компенсації відповідно до його заяви від 26.07.2023 з урахуванням висновків суду і прийняти рішення про перерахунок призначеної ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з урахуванням: 1) опосередкованої вартості спорудження житла згідно з наказом Мінрегіону на день винесення рішення суду; 2) витрат, пов'язаних з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків і зборів, у розмірі 3 відсотки від розміру грошової компенсації;
- зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити дії щодо виплати призначеної (перерахованої) ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Відповідачів подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023, залишеним без змін П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Цю справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, згідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.
Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з встановленими у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, згідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1- 4 наведеної вище норми процесуального Закону.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування другого речення абзацу п'ятого пункту 16 і абзацу десятого пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 наступного змісту у контексті питання про те, чи вважається встановлена цією Постановою компенсація «виплаченою у повному обсязі», якщо на момент виплати внутрішньо переміщеній особі нарахованого її розміру він не був актуалізований (перерахований) у зв'язку із затвердженням Мінрегіону нового (підвищеного) показника опосередкованої вартості житла.
Наведені ОСОБА_1 доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись ст. 328, 331, 334, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №420/22020/23.
2. Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду справу №420/22020/23..
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб