12 березня 2024 року
м. Київ
справа №580/2549/20
адміністративне провадження № К/9901/4295/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 (судді - Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань перерахунків пенсій №5 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.03.2020 №851 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді голови Звенигородського районного суду Черкаської області відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24.02.2020 №04-351/20, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат, виходячи із суддівської винагород у розмірі 107202,00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Верховної Ради України від 16.04.2009 №1283-VI позивача звільнено з посади судді Звенигородського районного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З 24.04.2009 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди.
02.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 24.02.2020 №04-351/20 згідно з якою суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020, складає 107202,00 грн.
Рішенням про результати розгляду заяви від 02.03.2020 №851 відповідач відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 02.03.2020.
У вказаному рішенні зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність. Однак станом на 02.03.2020 відповідні зміни до Закону №1402-VIII не внесено.
Вважаючи відмову відповідача у здійсненні перерахунку протиправною, позивач звернувся до суду.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у зв'язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді звернувся до відповідача із заявою та довідкою щодо перерахунку довічного грошового утримання, проте відповідач протиправно відмовив у проведенні такого перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про результати розгляду заяви від 02.03.2020 №851 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі заяви від 02.03.2020 та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24.02.2020 №04-351/20.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди у розмірі 107202,00 грн. згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24.02.2020 №04-351/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що після ухвалення Конституційним Судом рішення №2-р/2020 від 18.02.2020 позивач набув право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, і такий перерахунок має здійснюватись виходячи з 90% від розміру заробітної плати діючого на відповідній посаді судді.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% та прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 24.02.2020 № 04-351/20, виходячи з суми суддівської винагороди в розмірі 107202,00 грн., із врахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
В решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у проведенні позивачу перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці на підставі відповідної довідки та зобов'язання провести такий перерахунок і виплату є протиправною.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, що такий перерахунок має бути здійснений, виходячи з 90% від суддівської винагороди працюючого судді, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом оскарження в даній справі, є бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки. Тобто, перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 24.02.2020 №04-351/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, неповне з'ясування обставини справи, що призвело до ухвалення рішення, яке на думку позивача, підлягає скасуванню.
Зокрема, покликається на те, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що у своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. З дня ухвалення КСУ рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VІІ не містить норм, які б по різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного грошового утримання суддів у відставці, а тому висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності у нього права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90% від розміру заробітної плати діючого на відповідній посаді судді є помилковими.
Просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.
11.03.2024 ГУ ПФУ в Черкаській області подано заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС України, Верховний Суд, виходить з наступного.
Так, предметом даного позову є відмова відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки.
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за його заявою, відповідач виходив із того, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність. Водночас, станом на 02.03.2020 відповідні зміни до Закону №1402-VIII внесено не було.
Посилаючись на це, відповідач вказав позивачу на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку призначеного йому раніше довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, предметом позову є відмова територіального органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки виходячи із розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а не відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Таким чином, спору стосовно відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, тому такі вимоги є передчасними.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2021 у справі №580/2323/20, від 06.10.2021 у справі №380/5074/20, від 11.10.2021 у справі №160/10640/20, від 23.02.2024 у справі №520/10429/2020, від 20.02.2024 у справі №520/9440/2020.
Крім того, у постанові від 18.11.2021 у справі №340/4458/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
« 19. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, судам, на переконання колегії суддів, слід було відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача провести спірний перерахунок призначеного позивачу довічного грошового утримання судді, як судді у відставці, у конкретному розмірі та визначенням конкретного значення відсотків такого утримання, як передчасних.
20. Вищевказане виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації, окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки
21. У випадку незгоди з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області про розмір суддівської від 07.08.2020 № 73, зокрема, в частині застосування відсоткового розміру суддівської винагороди для обрахунку суми довічного грошового утримання, позивач не позбавлений права оскаржити вказані дії та рішення у судовому порядку.
22. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №160/10640/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.».
За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки відсотковий розмір суддівської винагороди для обрахунку суми довічного грошового утримання позивача не був предметом та мотивом відмови пенсійного органу у здійсненні перерахунку позивачу довічного грошового утримання на підставі оновленої довідки, позовні вимог у цій частині задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, відповідно до яких правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є безпідставним, оскільки такі висновки не суперечать усталеній практиці Верховного Суду, окрім того, спір у вказаних справах стосувався відносин, які виникли та існували до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За правилами частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Водночас, частиною 2 цієї статті передбачено, що якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, то провадження у справі не може бути закрите на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 345, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук