13 березня 2024 року
м. Київ
справа №620/83/19
адміністративне провадження № К/9901/23158/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 (судді - Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Парінов А.Б.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання дій та припису протиправними, його скасування.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії співробітників Комунального закладу "Організаційно - методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму" Чернігівської обласної ради, як представників Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, які полягають у проведенні 11.07.2018 обстеження належних йому земельних ділянок по АДРЕСА_1 та у складанні акту від 11.07.2018 за наслідками проведеного обстеження земельних ділянок;
- визнати протиправним та скасувати припис від 13.07.2018 № 15-2201/8, винесений Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації.
Ісроел Сільберштейн є власником наступних земельних ділянок:
- земельна ділянка площею 0,0084 га, кадастровий номер 7410100000:02:035:5089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельна ділянка площею 0,0085 га, кадастровий номер 7410100000:02:035:5023, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельна ділянка площею 0,0150 га, кадастровий номер 7410100000:02:035:5088, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельна ділянка площею 0,0261, кадастровий номер 7410100000:02:035:5024, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житло господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який міститься в матеріалах справи (а.с. 13-39).
11.07.2018 співробітники Комунального закладу "Організаційно - методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму" Чернігівської обласної ради, за вказаною адресою проведено обстеження, за результатами якого складено акт, в якому зафіксовано факт порушення чинного пам'яткоохоронного законодавства при проведенні земляних робіт, а саме, статті 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (а.с.141).
Також у вказаному акті зазначено наступне.
На території земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянином ОСОБА_1 була передбачена реконструкція власного житлового будинку із знесенням невеликої існуючої житлової будівлі і розширенням площі забудови до 285,33 кв.м. з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень.
Об'єкт розташований на території пам'ятки археології місцевого значення окольного граду стародавнього м. Чернігова, Х-ХVІІІ ст., охоронний № 1-в, (розпорядження Чернігівської облдержадміністрації від 28.12.1998 № 856), в охоронній археологічній зоні № 2, упритул до охоронної археологічної зони № 1 (рішенням 16 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 28.12.2011) та у межах комплексної охоронної зони Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", затвердженої рішенням 39 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради 23.06.2009.
На вказаній земельній ділянці вирито траншеї під стрічкові фундаменти, які залито бетоном за допомогою опалубку. Вказані дії спричинили знищення стародавнього культурного шару. Вільний доступ на територію садиби відсутній, встановити обсяги здійснення робіт не має можливості; будівельники, присутні на об'єкті відмовили в обстеженні земельної ділянки.
Зазначені роботи проведені в порушення умов погодження з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, а саме:
- без проведення охоронних археологічних досліджень в повному обсязі по всій площі запроектованого будинку (відриття котловану під будинок із дослідженням культурного шару, археологічних об'єктів, з вилученням археологічних знахідок);
- без отримання дозволу Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації на відновлення земляних робіт після проведення охоронних археологічних досліджень;
- без укладення охоронного договору на недосліджену частину земельної ділянки;
- без погодження проекту об'єкта будівництва з Міністерством культури України.
Будь-які земляні роботи без проведення охоронних археологічних досліджень на зазначеному об'єкті Департаментом категорично заборонялися, про що порушник був повідомлений у висновку.
Акт обстеження від 11.07.2018 слугував підставою для винесення припису від 13.07.2018 №15-2201/8, яким вимагалось:
- негайно припинити будь-які роботи у межах реконструкції власного житлового будинку із знесенням невеликої існуючої житлової будівлі і розширенням площі забудови до 285,33 кв. з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень;
- укласти договір на проведення охоронних археологічних досліджень на об'єкті;
- забезпечити проведення охоронних археологічних досліджень в повному обсязі по всій площі запроектованого будинку (відриття котловану під будинок із дослідженням культурного шару, археологічних об'єктів, з вилученням археологічних знахідок);
- отримати дозвіл Департаменту на відновлення земельних робіт після проведення охоронних археологічних досліджень;
- укласти охоронний договір на недосліджену частину земельної ділянки (а.с. 143).
Вважаючи дії уповноважених осіб відповідача щодо проведення обстеження земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , та припис від 13.07.2018 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації щодо обстеження, належних на праві приватної власності ОСОБА_1 земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та у складанні акту від 11.07.2018.
Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.07.2018 № 15-2201/8.
Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції з посиланням на Закон України "Про основні засаді здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", виходив з того, що вихід осіб, які проводили обстеження за місцем знаходження земельних ділянок за адресою: вул. Преображенська, 26 в м. Чернігові не документований жодним розпорядчим актом, позивача про проведення заходу не повідомлено, жодних пояснень від нього не отримано, за наслідками контрольного заходу складено акт обстеження від 11.07.2018, що актом перевірки не є.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка розташована у межах пам'ятки археології місцевого значення окольного граду стародавнього м. Чернігова, Х-ХVІІІ ст., охоронний № 1-в, (взята на облік розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації від 28.12.1998 № 856), в охоронній археологічній зоні № 2, упритул до охоронної археологічної зони № 1 (затверджена рішенням 16 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 28.12.2011) та у межах комплексної охоронної зони Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" (затверджена рішенням 39 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради 23.06.2009).
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що обстеження земельної ділянки були проведені на підставі посадових обов'язків співробітників та доручень, виданих Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, як органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини і пов'язане з тим, що співробітниками був виявлений факт проведення земляних робіт за допомогою техніки.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що суд апеляційної інстанції не вказав, яким нормативно-правовим актом врегульовано умови, спосіб і порядок проведення нагляду і контролю у сфері охорони об'єктів культурної спадщини.
Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції проігнорував його доводи про те, що на відміну від нього на попередніх власників не поширювались обмеження щодо володіння земельними ділянками по вул. Преображенській, 26, у м. Чернігові.
Також покликається на те, що суд безпідставно визнав встановленою обставиною, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована пам'ятка археології місцевого значення окольного граду стародавнього м. Чернігова, Х-ХVІІІ ст.
Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь закріплено у Законі України від 08.06.2000 за № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III).
Частиною 3 статті 32 Закону № 1805-III передбачено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до статті 37 Закону № 1805-III будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
З метою захисту об'єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.
Відповідно до статті 30 Закону № 1805-III органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що належна позивачу земельна ділянка по вул. Преображенській, 26 у м. Чернігові розташована у межах пам'ятки археології місцевого значення окольного граду стародавнього м. Чернігова, Х-ХVІІІ ст., охоронний № 1-в, в охоронній археологічній зоні № 2, упритул до охоронної археологічної зони № 1 та у межах комплексної охоронної зони Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".
Такі обставини встановлені апеляційним судом на підставі розпорядження Чернігівської облдержадміністрації від 28.12.1998 № 856, рішення 16 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 28.12.2011, рішення 39 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради 23.06.2009.
Такі фактичні обставини справи позивачем не спростовано і доказів які б стверджували протилежне не надано.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було виявлено виконання позивачем робіт на території пам?ятки та в зонах охорони за відсутності затверджених та погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів та дозволів, що відповідно до статті 6 та 30 Закону № 1805-III є підставою для винесення відповідачем припису про припинення таких робіт.
Крім того, вирішуючи питання застосування до подібних правовідносин положень Закону України "Про основні засаді здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", Верховний Суд постанові від 14.09.2022 у справі № 826/3921/17 дійшов наступного висновку:
"…Закон України "Про охорону культурної спадщини", який визначає правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження та використання об'єктів культурної спадщини, є спеціальним щодо Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Отже, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об'єкта культурної спадщини, то підлягає застосуванню Закон України "Про охорону культурної спадщини".
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.08.2019 у справі №826/12524/18 та від 28.11.2019 у справі №826/2440/18.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності дій та припису відповідача та постановив рішення про відмову у задоволенні позову.
Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що попереднім власникам земельні ділянки по вул. Преображенській, 26 у м. Чернігові передавались без обмежень та належності їх до охоронних зон є безпідставним, оскільки це не може виправдовувати порушення вимог закону позивачем як новим власником земельних ділянок.
Доводи касаційної скарги в цілому не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі 620/83/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук