ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 303/7016/21
провадження № 2/753/4055/24
про повернення зустрічної позовної заяви
"13" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суд міста Києва Якусик О.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, витребування майна, визнання права власності,
ОСОБА_4 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ОСОБА_6 , спадкоємцями якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , існують невиконані договірні зобов'язання по позиці, яка оформлена розпискою.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 вересня 2021 року справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволено, ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 вересня 2021 року залишено без змін.
20 грудня 2021 року справа за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшли до Дарницького районного суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків.
03 квітня 2023 року від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог та накладення арешту.
18 квітня 2023 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 303/7016/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06 червня 2023 року.
06 червня 2023 року підготовче засідання відкладено на 01 серпня 2023 року.
01 серпня 2023 року підготовче засідання відкладено на 10 жовтня 2023 року.
10 жовтня 2023 року підготовче засідання відкладено на 26 грудня 2023 року.
09 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлашко Олександра Олександрівна подала зустрічну позовна заява, в якій просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля номер шасі НОМЕР_1 2013 року виготовлення, Nissan Pathfinder DCI (державний номер на момент продажу: НОМЕР_2 ) від 06.03.2021 за №2142/2021/2466487, який було укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;
- витребувати автомобіль Nissan Pathfinder DCI 2013 року виготовлення номер шасі НОМЕР_1 у ОСОБА_3 ;
- визнати право власності на автомобіль Nissan Pathfinder DCI 2013 року виготовлення номер шасі НОМЕР_1 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом.
Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали зустрічної позовної заяви, оцінивши наведені позивачем за зустрічним позовом підстави для прийняття зустрічного позову, суд ійщов таких висновків.
За правилами частини першої та другої ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто вони мають бути такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність спільного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є спільний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є спільний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд першої інстанції вирішує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного).
По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача.
По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом.
По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Суд, розглянувши матеріали справи та матеріали зустрічного позову, вважає, що об'єднання даних позовів в одне провадження та спільний їх розгляд є недоцільним з огляду на таке.
Так, предметом спору у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є стягнення з відповідачів як спадкоємців ОСОБА_6 заборгованості за складеною ним розпискою.
Предметом спору згідно з вимогами зустрічної позовної заяви є питання правомірності відчуження належного ОСОБА_6 автомобіля, витребування його з володіння ОСОБА_3 , який не є учасником справи № 303/7016/21, та визнання на нього права власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 .
Зміст заявлених вимог свідчить, що зустрічний позов пред'явлено відповідачем-1 до осіб, які не є учасниками № 303/7016/21 за первісним позовом, що виключає його характеристику як зустрічного.
Ці позови випливають з різних правовідносин, містять різний зміст вимог та обставин, які в входять у предмет доказування у цих справах і підлягають доказуванню сторонами. Заявлені вимоги за зустрічним позовом не є взаємопов'язаними з первісними вимогами, їх задоволення не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, не спростовує підстав первісного позову і вирішення зустрічного позову не вплине на правовідносини сторін первісним позовом.
Крім цього різний предмет доказування у цих справах обумовлює необхідність вчинення додаткових процесуальних дій, пов'язаних із збиранням доказів та їх дослідженням, а тому прийняття зустрічного позову до розгляду істотно розширить предмет доказування у справі.
Таким чином, суд вважає, що спільний розгляд вказаних позовів може ускладнити вирішення справи, збільшить тривалість її розгляду, а тому їх спільний розгляд є недоцільним.
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та об'єднання його в одне провадження з первісним.
Водночас суд роз'яснює позивачу за зустрічним позовом її право на звернення до суду з відповідними вимогами шляхом подання позову до суду з дотриманням вимог територіальної підсудності.
За приписами частини третьої ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, витребування майна, визнання права власності підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 193, 194, 258-261, 268, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, витребування майна, визнання права власності - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Суддя О.В. Якусик