Справа № 752/328/24
Провадження №: 3/752/1254/24
05.03.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі захисника Вітюка Я.М.,
23.12.2023 о 13:28 у Голосіївському районі м. Києва водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Gelly MK Cross, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Лютневій, 12 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя, сухість у роті. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД № 641427 від 23.12.2023, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі по тексту - Інструкція № 1395) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 23.12.2023;
- розписка про отримання громадянином ОСОБА_2 транспортного засобу Gelly MK Cross на зберігання, що доводить факт відсторонення водія від керування транспортним засобом;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, роз'яснення водієві необхідності проходження огляду на стан сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі у лікаря нарколога та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, момент відмови водія від проходження огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання;
- рапорт поліцейського Костика Я. від 23.12.2023 про зупинку водія ОСОБА_1 , виявлення ознак сп'яніння, отримання відмови від проходження огляду;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.12.2023 серії ЕНА № 1148537 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на посвідчення водія, йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва. Зазначений протокол водій підписав без будь-яких заперечень щодо порядку його складання, оформлення, змісту, форми та у графі для пояснень зробив власноручний рукописний напис про те, що пояснення він надасть у суді.
У судове засідання 05.03.2024 ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча викликався до суду повісткою, про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно.
У той же час в судове засідання з'явився адвокат Вітюк Ярослав Миколайович для здійснення захисту ОСОБА_1 , надав письмові заперечення ОСОБА_1 по суті справи, клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи (довідка Товариства з обмеженою відповідальною "Олві Білдінг" від 23.12.2023 про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, біохімічний аналіз крові від 23.12.2023, результати досліджень від 23.12.2023, копія ліцензії Міністерства охорони здоров'я України на здійснення медичної практики Товариством з обмеженою відповідальною "Олві Білдінг" від 08.05.2014).
Від свого імені захисник клопотав перед судом про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , посилався на те, що позиція по суті справи між ними узгоджена, потреби особисто прибувати до суду та надати пояснення в суді ОСОБА_1 не вбачає.
При цьому захисник надав текст ухвали Обухівського районного суду Київської області від 05.01.2024 у справі № 372/70/24 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, роздрукований з невстановленого носія та джерела, підтримав письмові заперечення ОСОБА_1 , а також заявив клопотання про витребування доказів - повного відео зупинки поліцейськими транспортного засобу, сертифікату свідоцтва про повірку технічного засобу, обґрунтоване тим, що представлені органом поліції матеріали не містять цільного відео, а лише нарізки та фрагменти запису.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому зважаючи на прибуття захисника, наявність позиції по суті справи, доведеної до відома суду у письмових запереченнях, тобто, з огляду на дотримання права особи на захист, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання захисника про витребування доказів, суд (суддя) не вбачає підстав для його задоволення, оскільки твердження про те, що відеозаписи, представлені суду, містять лише фрагменти, не відповідають дійсності (відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, що представлені однією відео доріжкою та одним файлом, змістовно і візуально поєднані між собою). Більше того, суд (суддя) при розгляді справи про адміністративне правопорушення не здійснює збирання доказів. У той же час захисник не вказав на який саме технічний засіб він потребує сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку, не визначив, яке доказове значення це має для установлення чи спростування подіє і складу адміністративного правопорушення - відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, захисник не вказав на адресанта свого клопотання, зокрема, не визначив особу, в якої заявлені ним до витребування "докази" наявні і розпорядженні (володінні/користуванні/власності). При цьому, на запитання суду (судді) захисник відповів, що самостійно він не звертався до будь-якого на отримання "доказів", яких він потребує, до прикладу, в порядку ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Також, суд (суддя) не віднайшов підстав для закриття про провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, про що усно клопотав захисник та ОСОБА_1 у своїх письмових запереченнях від 05.03.20241.
Так, згідно з обґрунтуваннями захисника та ОСОБА_1 провадження у справі має бути закрите через дію ст. 62 Конституції України, ст. 251, 266 КУпАП, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Інструкції № 1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735),Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі по тексту - Порядок № 1103), оскільки:
- поліцейські не представилися, не надали посвідчення, а почали розмову з ОСОБА_1 ;
- дії поліцейських не відповідають вимогами закону повною мірою;
- рапорт працівників поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи;
- належні докази та підтвердження вчинення правопорушення відсутні;
- протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення адміністративного правопорушення;
- процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності, проте на практиці мають місце порушення таких прав;
- до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, де було б зафіксовано зупинку транспортного засобу;
- в матеріалах справи відсутні пояснення двох свідків;
- суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки це є недопустимим, буде свідчити про необ'єктивність, упередженість, порушення права на захист, рівності сторін процесу.
У тексті заперечень від 05.03.2023 ОСОБА_1 зазначає, що 23.12.2023 за адресою: м. Київ, вул. Лютнева, 12 при перетині блок-посту при виїзді на Столичне шосе, його зупинити працівники прикордонної служби. Припаркувавши автомобіль на узбіччі, він знаходився у ньому разом з пасажиром, який замовив послугу таксі. Перед припаркованим його автомобілем знаходилися поліцейські біля іншого автомобіля та спілкувалися з іншим водієм. Пізніше один поліцейський підійшов до нього, почав вимагати проходити якісь тести, витягнути руки вперед, торкатися носа пальцями. Після цього повідомив, що вбачає ознаки, які вказують на правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Він ( ОСОБА_1 ) заперечив, повідомив, що нічого не вживав, не має часу їхати до медичної установи, неодноразово повідомляв, що його чекає пасажир, який поспішав. На будь-які його заперечення та пояснення працівники поліції уваги не звертали.
У свою чергу захисник усно в судовому засіданні зазначив, що на відеозаписах не відображено момент зупинки автомобіля, наявні порушення Закону України "Про Національну поліцію", адже ОСОБА_1 не повідомили про причину зупинки.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши позицію захисту, суд (суддя)не встановив підстав для закриття провадження у справі та вважає, що правомірно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з дотримання принципу доказування "поза розумним сумнівом", відхиляє доводи захисника та пояснення водія.
Зокрема суд (суддя) виходить з того, що усі твердження про відсутність моменту зупинки транспортного засобу і відсутність підстав для зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 є цілком безпідставними, адже спростовуються відеозаписами з нагрудних камер співробітників поліції, де відображено як автомобіль Gelly MK Cross, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в межах вул. Лютневої у м. Києві, так і перебування водія ОСОБА_1 за кермом цього транспортного засобу без використання ременю безпеки. При цьому, на відеозаписах ОСОБА_1 особисто неодноразово підтверджував, що він не використовував ремінь безпеки. Водієві було вказано на наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя, погана реакція очей на світло). На місці зупинки проведено пальце-носову пробу. Водієві висунуто, в межах компетенції, вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога у спеціалізованому медичному закладі, роз'яснено процедуру проходження огляду, послідовність. На численні запитання водія та його заперечення, неодноразові сперечання з працівниками поліції, вказівки на наявність блідності у патрульного поліцейського, йому було роз'яснено наслідки відмови від походження огляду на стан наркотичного сп'яніння, необхідність застосування до нього заходів забезпечення у виді відсторонення від керування транспортним засобом, неможливість "підїхати пізніше, щоб поспілкуватися" та ін. Також ОСОБА_1 роз'яснювалися права, він мав змогу користуватися телефоном та конфіденційно спілкуватися, що свідчить про дотримання права на захист та можливість отримання правової допомоги на місці зупинки.
Посилання на те, що відеозаписи є не безперервними, не відповідають дійсності, що доводиться самими відеозаписами.
Повноваження працівників поліції на виявлення ознак сп'яніння у водіїв визначені в Інструкції № 1452/735, Інструкції № 1395, Порядку № 1103, тобто виявлення ознак є дискрецією поліцейського.
У розрізі досліджених фактичних обставин доцільним є врахування наступних положень чинного законодавства:
- ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", де закріплено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху ;
- ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" де закріплено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу;
- п. 2.4 Правил дорожнього руху, де закріплено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс), дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
- п. 2.9 Правил дорожнього руху, де закріплено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
- п. "в" п. 2.3 Правил дорожнього руху, де закріплено, що 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки;
- п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735), де закріплено, що огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Також повноваження працівників поліції на виявлення ознак сп'яніння у водіїв визначені в Інструкції № 1395 і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103
- ч. 2-4 ст. 266 КУпАП, де закріплено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Описані вище положення чинного законодавства у своєї сукупності вказують на послідовність розвитку подій, наявність у поліцейських повноважень на зупинку і перевірку водія на стан наркотичного сп'яніння.
Зважаючи на застосування технічних засобів відеозапису, наявність свідчень (пояснень) двох свідків не потребується, а тому заперечення ОСОБА_1 у цій частині є безпідставними.
При розгляді цієї справи про адміністративне правопорушення слід врахувати, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тобто він проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
Відповідно до ст. 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У вміщених у письмових запереченнях поясненнях ОСОБА_1 не наведено мотивів для відмови проходження огляду на стан сп'яніння, які б підпадали під ознаки ст. 17 КУпАП, зокрема вчинення дій в стані крайньої необхідності (наявність пасажира), необхідної оборони або стані неосудності. Також враховано, що будь-який доказів, які б доводили об'єктність причин, що унеможливили проходження медичного огляду на стан сп'яніння зі сторони захисту не надано.
Отже, висновки суду (судді) з приводу винуватості особи, доведеності події і складі адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та, відповідно, відхилення заперечень захисту і заявленого клопотання про закриття провадження у справі ґрунтуютьсяна тому, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося в цілому відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
При розгляді справи № 752/11227/23 судом (суддею) не здійснювалося самостійне відшукування доказів та/або редагування фабули адміністративного правопорушення на користь обвинувачення, суд (суддя) у жодний спосіб не вносив доповнення, зміни до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому суд (суддя) керується сукупністю наявних доказів, а не самим лише протоколом про адміністративне правопорушення чи рапортом поліцейського, та зазначає, що таких невідповідностей процедури, застосованої до ОСОБА_1 , які б свідчити про порушення основоположних прав та свобод особи та були б достатніми для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП не віднайдено, доказів зворотного представлено не було.
Посилання на те, що працівник поліції не представився водієві, є такими, що доводяться відеозаписом. Проте сама по собі ця обставина не становить собою порушення законодавства, яке б слугувало підставою вважати відсутніми подію і склад адміністративного правопорушення, що інкриміноване - відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння. Більше того, обидва поліцейських, які долучилися до документування події адміністративного правопорушення, мали відповідний значок, а сам ОСОБА_1 не висловив жодних сумнів щодо правового статусу зафіксованих на відеозаписах поліцейських, їх вказівки виконував.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином доводи захисту і вимоги про закриття провадження відхиляються.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Решта змістовного наповнення письмових заперечень ОСОБА_1 не вказує на підстави для закриття провадження у справі, становить собою цитування певних, відомих суду (судді) положень законодавства, є загальними висловлюваннями.
Поданий текст ухвали Обухівського районного суду Київської області від 05.01.2024 у справі № 372/70/24, роздрукований з невстановленого носія та джерела (file://С:/Users...) вякості доказу у справі не приймається, адже не стосується події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Фотокопія документації про здачу аналізу крові також не приймається, вякості доказу у справі, оскільки не спростовує події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - усвідомленої відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією ухвалою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 12.03.2024.
Суддя О.В. Бушеленко