13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10381/23 пров. № А/857/450/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря Гладкої С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції Скраль Т.В.,
час ухвалення рішення 14.12.2023 року,
місце ухвалення рішення м.Ужгород,
дата складання повного тексту рішення 14.12.2023 року,
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося в суд з позовом до Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Листом від 04.08.2023 року № 0700-0501-5/41864 Головне управління повідомляло відповідача, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року №260/936/19 виконано 29.10.2019 p., а саме, стягувачу з 01.03.2016 року по 28.02.2018 року проведено розрахунок недоотриманої пенсії, в результаті проведеного перерахунку заборгованість за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/936/19 від 30.09.2019 року складає 40493,59 грн. У листопаді місяці 2019 року додатковими відомостями допущено до негайного виконання вище зазначене судове рішення в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми виплати за один місяць, а саме в розмірі 1450,81 грн. Також рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/936/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити правонаступнику ОСОБА_2 заборгованість по виплаті пенсії з 01.06.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 40493,59 грн. (гр. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .), однак гр. ОСОБА_2 заяву про виплату недоотриманої пенсії, відповідно до Порядку № 22-1, не було подано до територіального органу Пенсійного фонду України, а відтак підстави для виплати сум недоотриманої пенсії відсутні.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи, розгляд справи проведено у їхній відсутності без фіксації процесу технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
14 листопада 2022 року старшим державним виконавцем Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/936/19 виданого 14 листопада 2019 року та відкрито виконавче провадження ВП № 70337408, якою надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 робочих днів для виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 260/936/19, (а.с. 34).
29 листопада 2022 року старшим державним виконавцем Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/936/19, виданого 14 листопада 2019 року та прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, саме: зазначити Резолютивна частина:
визнати протиправними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88017, вул. Загорська 2, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ -40384233) щодо не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) недоотриманої пенсії в розмірі 40493,59 грн. за період з 01.03.2016 року по 28.02.2018 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна,4, код ЄДРПОУ- 20453063) виплатити правонаступнику - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) заборгованість по виплаті пенсії з 01.03.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 40493,59 грн. (сорок тисяч чотириста дев'яносто три гривні п'ятдесят дев'ять копійок), (а.с. 36).
25 листопада 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із листом № 0700-1701-5/45262 «Щодо виплати недоотриманої пенсії», в якому просять уточнити дані відносно померлої, оскільки, відкрито виконавче провадження щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), а на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області за ІПН НОМЕР_1 перебувала пенсіонерка ОСОБА_1 .
22 грудня 2022 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом № 0700-0501-5/49084 «Щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 » повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року №260/936/19 виконано 29.10.2019 року. А саме, стягувачу з 01.03.2016 року по 28.02.2018 року проведено розрахунок недоотриманої пенсії, в результаті проведеного перерахунку заборгованість за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/936/19 від 30.09.2019 року складає 40493,59 грн. У листопаді місяці 2019 року додатковими відомостями допущено до негайного виконання вище зазначене судове рішення в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми виплати за один місяць, а саме в розмірі 1450,81 грн. Виходячи з вище викладеного, заборгованість з виплати пенсії складає 39042,78 грн за період з 01.04.2016 року по 28.02.2018 року (розрахунок боргу додається), дану суму недоотриманої пенсії обліковано Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, виплату буде проведено відповідно до Порядку №1165. Також зазначають, що листом №0700-1701-8/45964 від 30.11.2022р. гр. ОСОБА_2 рекомендовано звернутись до сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду України з необхідними документами, для виплати недоотриманої пенсії за померлою ОСОБА_1 . Однак станом на 21.12.2022 року гр. ОСОБА_2 до Пенсійного фонду з заявою про виплату недоотриманої пенсії не зверталась, (а.с. 38-43).
27 липня 2023 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслано Головному управління ПФУ в Закарпатській області вимогу виконавця № 5-70337408/3125 про виконання рішення суду. Письмову відповідь на дану вимогу просять надіслати на електронну адресу відділу ПВР у строк до 01.08.2023 року, (а.с. 44).
У даній вимозі зазначено, що 27.07.2023 до відділу ПВР звернулася стягувачка ОСОБА_2 із заявою про те, що станом на 27.07.2023 рішення суду не виконано. Водночас, стягувачка надала підтвердження про те, що Головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області лист-повідомлення від 30.11.2022 вих. № 0700-1701 -8/45964 надіслано їй за неправильною адресою і тому, стягувачка не мала змоги звернутись до сервісного центру територіального органу ПФУ з необхідними документами для виплати їй недоотриманої пенсії за померлою ОСОБА_1 . Також, звертають увагу боржника на те, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року № 260/936/19 замінено сторону виконавчого провадження. Судом констатовано, що ОСОБА_2 у встановлених законом порядку та строк прийняла спадщину, а тому вважається правонаступником померлої ОСОБА_1
04 серпня 2023 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом «Щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 » повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що про перелік необхідних документів, для виплати недоотриманої пенсії померлою ОСОБА_1 гр. ОСОБА_2 повідомлено при поданні документів на виплату допомоги на поховання померлої. Заяву про виплату недоотриманої пенсії, з необхідними документами, гр. ОСОБА_2 не було подано до територіального органу Пенсійного фонду України, підстави для виплати сум недоотриманої пенсії відсутні, (а.с. 45-48).
14 листопада 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем В.О. прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення, (а.с. 50-53).
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн від 14 листопада 2023 року у виконавчому провадженні № 70337408, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов'язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах, оскаржувана постанова, винесена державним виконавцем за наявністю підстав, встановлених частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII.
Колегія суддів зазначає, що слід критично оцінювати дії позивача в рамках виконавчого провадження, щодо пропозиції подачі заяви гр. ОСОБА_2 із необхідними документами до територіального органу Пенсійного фонду України. Крім того, щодо такої пропозиції, то суд звертає увагу позивача, що було розпочато процедуру примусового виконання рішення і у позивача виник обов'язок виконати вимогу виконавця, а не пропонувати альтернативний спосіб виконання рішення гр. ОСОБА_2 .
Надіслання листа за невірною адресою, повторне облікування пенсійний органом заборгованої суми вже за стягувачем ОСОБА_2 змушує суд констатувати що позивач обрав не встановлений законодавством України спосіб поведінки під час реалізації своїх повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/936/19, відбулося без поважних причин, що свідчить про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафу за оскаржуваною постановою та відсутність підстав для її скасування.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 260/10381/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. М. Гінда
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.