Справа № 580/5848/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
12 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.06.2023;
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.06.2023.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
31 січня 2024 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області і отримує пенсію за віком з 03.09.1981 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
05.06.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Листом від 16.06.2023 № 2300-0305-8/40039 відповідач повідомив позивачеві, що пенсія обчислена відповідно до частини першої ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням страхового стажу - 40 років 6 місяців 17 днів (коефіцієнт стажу - 0,40500), заробітної плати за період з 01.09.1980 по 31.08.1981 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,41648). Розмір пенсії позивача становить 5 303,11 грн. Вказано, що за матеріалами пенсійної справи підстави для проведення перерахунку пенсії чи переведення на інший вид пенсії відсутні.
Крім того, у вказаному листі зазначено, що заява від 02.06.2023 не стосується призначення (поновлення) пенсії та подана без будь-яких документів передбачених Порядком №22-1, а тому розглянута відділом перерахунків пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Також вказано, що Рішення за результатами розгляду заяви буде винесено у випадку подачі зави згідно додатку 1 Порядку №22-1 у спосіб передбачений пунктом 1 з необхідними документами відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058), пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058 встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону № 1058).
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що при призначенні пенсії враховується середня заробітна плата, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню із заявою про призначення, а при переведенні застосовується середня заробітна плата, який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії.
Разом з тим, в межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно частини 1 статті 44 Закону №1058 звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відтак, з приписів Закону №1058 та Порядку № 22-1 слідує, що перерахунок пенсії здійснюється за заявою, поданою заявником, форма якої встановлена Порядком №22-1.
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 також передбачено перелік документів необхідних для призначення, перерахунку пенсій, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсій на інший.
Як вбачається з Листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.06.2023 № 2300-0305-8/40039, заява позивача від 02.06.2023 не стосується призначення (поновлення) пенсії та подана без будь-яких документів передбачених Порядком №22-1, а тому розглянута відділом перерахунків пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Також вказано, що Рішення за результатами розгляду заяви буде винесено у випадку подачі зави згідно додатку 1 Порядку №22-1 у спосіб передбачений пунктом 1 з необхідними документами відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1.
Тобто, пенсійний орган повідомив, що для перерахунку пенсії необхідним є подання заявником до територіального органу Пенсійного фонду України відповідної заяви про перерахунок пенсії разом із передбаченим переліком необхідних документів.
Отже, на думку колегії суддів, вказана відповідь носить суто інформативний характер та не свідчить про відмову у переведенні на пенсію за віком.
Таким чином, вважаючи, що у позивача наявне право для призначення та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, починаючи з 05.06.2023, ОСОБА_1 мала звернутись саме із заявою про перерахунок пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України за формою, встановленою Порядком № 22-1 та надати необхідні документами відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1
Разом з тим, в межах цієї справи, як вже було встановлено вище, мало місце лише звернення, яке за формою не є заявою для перерахунку пенсії особи.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області не вчиняло дій щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки, натомість, відповідач допустив протиправну бездіяльність через не прийняття жодного з рішень, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому вважав, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України у Черкаській області прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки.
Натомість судом першої інстанції помилково не було враховано, що позивач в порядку, встановленому Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, до органу Пенсійного фонду України саме із заявою про проведення перерахунку пенсії не звертався, тому право позивача на перерахунок пенсії на час подачі адміністративного позову не порушене, а відповідно позовні вимоги щодо порушеного права на пенсійне забезпечення є передчасними та задоволенню не підлягають.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відтак, враховуючи, що позивач в порядку, встановленому Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, до органу Пенсійного фонду України саме із заявою про проведення перерахунку пенсії не звертався, а звернення із заявою не є заявою встановленої форми про здійснення перерахунку, то право позивача на здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.06.2023 в межах спірних правовідносин не було порушеним, оскільки матеріали справи не містять належного звернення встановленої форми про здійснення такого перерахунку.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За встановлених обставин, апеляційний суд звертає увагу позивача на необхідність звернення в порядку, встановленому Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, до органу Пенсійного фонду України саме із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки і, у разі відмови в перерахунку на підставі поданої за належною формою заяви, позивач наділений правом оскаржити таку відмову в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.