Справа № 761/31063/23 Головуючий у 1 інстанції: Сіромашенко Н.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
12 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Кашталанова Дмитра Олеговича, треті особи: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасов Євген Володимирович про визнання дій протиправними, скасування постанови та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Кашталанова Дмитра Олеговича, треті особи: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасов Євген Володимирович, в якому просив:
- визнати протиправною (незаконною) постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС 6752975 та накладення штрафу;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС 6752975 та накладення штрафу;
- визнати протиправними (незаконними) дії поліцейського патрульної поліції у Київській області, батальйон 3 рота, капрала Кашталанова Дмитра Олеговича, щодо винесення стосовно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС 6752975 та накладення штрафу;
- постановити окремі ухвали, згідно ст. 249 КАС України;
- вирішити питання щодо понесених судових витрат та, або стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, або за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 28 000 грн., інші витрати, повернення сплачених коштів за виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_1 у розмірі 1462,62 грн. та відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 14 000 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року клопотання Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про закриття провадження у справі задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №1 роти №3 батальону патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Кашталанова Дмитра Олеговича, 3-ті особи: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасов Євген Володимирович про визнання дій протиправними, скасування постанови та відшкодування моральної шкоди - закрито.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції витрати на правову допомогу в сумі 28 000 грн.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі та передати справу №761/31063/23 на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом та процесуального права. Також, апелянт просить вирішити питання щодо понесених судових витрат та, або стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, або за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
Також, не погодившись з ухвалою суду, Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, закрити провадження у справі.
26 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2024 у справі № 761/31063/23, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, закрити провадження у справі.
12 березня 2024 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції, в якому просить апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Так, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що, відповідно до рішення заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітана поліції Саргіса Мінасяна від 09.01.2024, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6752975 від 30.03.2023 було скасовано, а справу закрито.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення виправлено суб'єктом владних повноважень.
Разом з тим, апелянт - ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не були враховані факти викладені в позовній заяві та надані ним докази. Зокрема, не враховано, що за фактом відкриття щодо нього виконавчого провадження № НОМЕР_1, позивач сплатив на користь держави штраф у розмірі 1020,00 грн, виконавчий збір у розмірі 102,00 грн та загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 319,00 грн, що, з урахуванням комісії банку, складає 1462,62 грн. Крім того, судом першої інстанції не вирішено питання щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 000,00 грн.
Позивач вважає, що повне відновлення його законних прав та інтересів неможливе без визнання протиправною (незаконною) постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАС 6752975 та накладення штрафу, а також, визнання протиправними (незаконними) дій поліцейського патрульної поліції у Київській області, батальйон 3 рота, капрала Кашталанова Д.О., щодо винесення стосовно нього зазначеної постанови.
На переконання позивача, скасування суб'єктом владних повноважень зазначеної постанови не передбачає повернення йому сплачених коштів за виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_1 у розмірі 1462,62 грн та відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 14 000 грн.
Департамент патрульної поліції в апеляційній скарзі зазначає, що стягнення судом першої інстанції витрат на правову допомогу в сумі 28000 грн. є передчасним та помилковим, оскільки, такі витрати не можуть вважатися неминучими та співмірними. Крім того, апелянт вказує, що належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, а не Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, що не було з'ясовано судом першої інстанції.
З даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2020 року у справі №826/9665/16 зазначив наступне: «…у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними».
З огляду на зазначене, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржуване порушення має бути виправлене самостійно суб'єктом владних повноважень, а також, мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 вказав, що, у зв'язку з винесенням оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №6752975 від 30.03.2023, по відношенню до нього було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. У зв'язку з цим, він сплатив на користь держави штраф у розмірі 1020,00 грн., виконавчий збір у розмірі 102,00 грн та загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 319,00 грн, що, з урахуванням комісії банку, складає 1462,62 грн.
Також, позивач вважав, що протиправними діями інспектора взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Кашталанова Д.О. йому була завдана моральна шкода у розмірі 14 000,00 грн.
Разом з тим, задовольняючи клопотання Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про закриття провадження у справі та закриваючи провадження у справі, судом першої інстанції не було надано оцінку даним доводам позивача.
Враховуючи вищезазначене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження за п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України є передчасним, оскільки, судом не встановлено, чи після скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №6752975 від 30.03.2023, права позивача повністю відновлені.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
У свою чергу, Європейським судом з прав людини також вказується про те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
З приводу вимоги апеляційної скарги про вирішення питання щодо понесених судових витрат та, або стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, або за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн., слід зазначити наступне.
Згідно з частинами першою та шостою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Системний аналіз положень адміністративного процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що розподіл судових витрат здійснюється в разі ухвалення відповідного кінцевого судового рішення по суті заявлених позовних вимог.
Водночас, скасування ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року, якою закрито провадження у справі, не є кінцевим рішенням по суті заявлених позовних вимог.
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат, понесених ним на оскарження ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 250, 286, 312, 315, 320, 321, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.