Справа № 580/9845/23 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
12 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, прийнятого у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за період із лютого по квітень 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн за період з 01.02. по 10.02.2023, з 20.02. по 28.02.2023, з 01.03. по 31.03.2023 та з 01.04. по 11.04.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Позивач повідомляє, що у період 09.11.2022 по 28.12.2022, з 06.01.2023 по 10.02.2023, з 20.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03. по 31.03.2023 та з 01.04. по 11.04.2023 ним виконувались заходи з національної безпеки і оборони, оскільки, він перебував у районах, де тривають бойові дії на території Донецької області.
Позивач звертає увагу, що відповідачем не зазначено жодних заперечень, з посиланням на відповідні докази, щодо факту не взяття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом спірного періоду.
Позивач вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що зазначені у довідці від 12.04.2023 № 2238 - бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2022 № 45/335/2085дск, витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (реєстраційний номер 237дск, розпочатий 17.08.2022) від 08.11.2022 - не можуть підтверджувати на майбутнє участь позивача у бойових діях або заходах у спірний період не може слугувати аргументом для відмови у задоволенні позовної заяви за це період, оскільки повноваження на оформлення довідки має виключно відповідач.
До того ж, при розгляді справи судом першої інстанції не були досліджені вказані документи, оскільки, суд першої інстанції, вказані документи не витребовував.
На думку позивача, відсутність певних відомостей щодо підстав видачі довідки від 12.04.2023 № 2238, а також надання Військовою частиною НОМЕР_1 цієї довідки позивачу не може бути підставами для не врахування відповідачем наведеної у довідці інформації.
Більш того, відповідачем не спростована достовірність наведеної у довідці від 12.04.2023 № 2238 інформації.
Крім того, як випливає з довідки від 12.04.2023 № 2238, молодший сержант ОСОБА_1 в період з 09.11.2022 по 28.12.2023, з 06.01.2023 по 10.02.2023, з 20.02.2023 по 11.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі м. Вугледар Донецької області. Отже, позивач має право на «підвищену» додаткову винагороду до 100 000 грн.
27.02.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач зазначає, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.04.2022 № 35, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та виконання вимог Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 солдата ОСОБА_1 , призваного за мобілізацією, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення, котлове забезпечення згідно каталогу продуктів харчування під час виконання завдань за призначенням. Солдата ОСОБА_1 призначено на посаду головного сержанта 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 08.04.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (витяг із наказу додається). З 12.04.2023 у званні молодший сержант ОСОБА_1 звільнений із посади штаб-сержант 3 категорії групи розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.04.2023 № 102 та вибув до нового місця служби в розпорядження командира НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони (витяг із наказу додається).
Так, молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка входить до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України, за призовом під час мобілізації, на періоддїї воєнного стану, з 08.04.2022 до 12.04.2023. Тому помилковим є твердження представника позивача про застосування до спірних правовідносин нормативно-правових актів, що регулюють проходження ОСОБА_1 служби уДержавній прикордонній службі України.
Натомість, спірні правовідносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197.
Відповідач зазначає, що з урахуванням наведених вище правових норм, нарахування та виплату додаткової винагороди позивачу здійснено за періоди:
10.02.2023, 20.02.-23.02.2023 - 100 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборонии відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Тобто, позивач за вказані періоди отримав додаткову винагороду виходячи з її розміру 100 000 грн, проте безпідставно заявляє вимоги щодо нарахування та виплатидодатковоївинагороди в цій частині;
28.02.2023, 01.03.-31.03.2023, 01.04.-11.04.2023 - 30 000 грн пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
Відповідач вказує, що довідка про безпосередню участь особиузаходах, необхіднихдля забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 12.04.2023 вих. № 2238 за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 20.08.2014 № 413, яка видана позивачем, є одним з документів для надання йому статусу учасника бойових дій і не є підставою для проведення виплат додаткової винагороди чи будь-якого іншого грошового забезпечення.
Відповідач вважає, що посилання позивача та його представника на довідку форми 6 від 12.04.2023 вих. № 2238 про прийняття ОСОБА_1 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в районі м. ВугледарДонецькоїобласті, як на підставу для виплати йому додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період 24.02.2023-11.04.2023 є безпідставними та необґрунтованими.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.04.2022 № 35, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та виконання вимог Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, солдата ОСОБА_1 , призваного за мобілізацією, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення, котлове забезпечення згідно каталогу продуктів харчування під час виконання завдань за призначенням.
Позивача було призначено на посаду головного сержанта 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 08.04.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
З 12.04.2023 у званні молодший сержант позивач звільнений із посади штаб-сержант 3 категорії групи розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.04.2023 № 102 та вибув до нового місця служби в розпорядження командира НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони.
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 12.04.2023 № 2238, молодший сержант ОСОБА_1 , в період з 09.11.2022 по 28.12.2023, з 06.01.2023 по 10.02.2023, з 20.02.2023 по 11.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі м. Вугледар Донецької області на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2022 № 45/335/2085дск від 12.11.2022, Наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 107 від 16.11.2022, № 3 від 03.01.2023, витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (реєстраційний номер 237дск, розпочатий 17.08.2022) від 08.11.2022.
Згідно довідки про доходи від 08.09.2023 № 6535, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу нараховано та виплачено за період:
лютого 2023 року - 78 601,14 грн (грошове забезпечення - 23 244 грн та ОГД - 55 357,14 грн),
березня 2023 року - 53 293,50 грн (грошове забезпечення - 23 293,50 грн та ОГД - 30 000 грн),
квітня 2023 року - 47 583,06 грн (грошове забезпечення - 47 583,06 грн та ОГД - 0 грн).
Згідно довідки про доходи від 30.10.2023 № 7378 виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу нараховано та виплачено за період:
лютого 2023 року - 78 601,14 грн (грошове забезпечення - 23 244 грн, ОГД 30 тисяч - 5 357,14 грн за період 24-28.02.2023, ОГД 100 тисяч - 50 000 грн за період 01-10.02.2023),
березня 2023 року - 53 293,50 грн (грошове забезпечення - 23 293,50 грн, ОГД 30 тисяч - 30 000 грн за період 01-31.03.2023, ОГД 100 тисяч - 0 грн),
квітня 2023 року - 20 599,96 грн (грошове забезпечення - 9 599,96 грн, ОГД 30 тисяч - 11 000 грн за період 01-11.04.2023, ОГД 100 тисяч - 0 грн).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач з 01.03.2023 по 11.04.2023 дійсно брав безпосередню участь саме у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучався безпосередньо до виконання бойових (спеціальних) завдань. Крім того, за період з 01.03.2023 по 11.04.2023 відсутні бойові розпорядження, бойові накази, журнали бойових дій. Надана позивачем довідки від 12.04.2023 № 2238 військової частини НОМЕР_1 про його участь у спірному періоді участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, як на підставу для виплати йому додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн - не приймається судом першої інстпанції до уваги, оскільки вищенаведена довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців саме у бойових діях або заходах, яка складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», оскільки не відповідає встановлено зразку. Вищезазначена довідка від 12.04.2023 № 2238 видана позивачу з метою встановлення особі статусу учасника бойових, про що вказано у самій довідці.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, 573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43, яка застосовується з 21.01.2023), абзацами 1 та 4 п. 1, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пунктів 2-9 розділу XXXІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260 в редакціїї від 25.01.2023 № 44, який набрав чинності з 31.01.2023) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Особливості підтвердження участі військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 та підпорядкованих їй військових частин у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління визначаються командиром військової частини НОМЕР_4 .
Керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угруповань військ (сил), командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил) (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.
Підтвердження виконання військовослужбовцями завдань на розгорнутих пунктах управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснюється на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України про включення до складу відповідного пункту управління.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Як встановлено вище та не заперчеується учасниками справи, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.04.2022 № 35, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та виконання вимог Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, солдата ОСОБА_1 , призваного за мобілізацією, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення, котлове забезпечення згідно каталогу продуктів харчування під час виконання завдань за призначенням.
Позивача було призначено на посаду головного сержанта 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 08.04.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
З 12.04.2023 у званні молодший сержант позивач звільнений із посади штаб-сержант 3 категорії групи розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.04.2023 № 102 та вибув до нового місця служби в розпорядження командира НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони.
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 12.04.2023 № 2238, молодший сержант ОСОБА_1 , в період з 09.11.2022 по 28.12.2023, з 06.01.2023 по 10.02.2023, з 20.02.2023 по 11.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі м. Вугледар Донецької області на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2022 № 45/335/2085дск від 12.11.2022, Наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 107 від 16.11.2022, № 3 від 03.01.2023, витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (реєстраційний номер 237дск, розпочатий 17.08.2022) від 08.11.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок № 413).
На виконання абз. 2 п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
Відповідно до абз. 5 п. 6 Порядку № 413 особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Зважаючи на приписи Порядку № 413 та Довідку від 12.04.2023 № 2238 колегія суддів не має сумніву, що позивач, як і зазначено в такій довідці, в період з 09.11.2022 по 28.12.2023, з 06.01.2023 по 10.02.2023, з 20.02.2023 по 11.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі м. Вугледар Донецької області.
В той же час, така довідка, не є підставою для виплати додаткової винагороди на виконнаня Порядку № 260.
Як встановлено вище, згідно довідки про доходи від 08.09.2023 № 6535, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу нараховано та виплачено за період:
лютого 2023 року - 78 601,14 грн (грошове забезпечення - 23 244 грн та ОГД - 55 357,14 грн),
березня 2023 року - 53 293,50 грн (грошове забезпечення - 23 293,50 грн та ОГД - 30 000 грн),
квітня 2023 року - 47 583,06 грн (грошове забезпечення - 47 583,06 грн та ОГД - 0 грн).
Згідно довідки про доходи від 30.10.2023 № 7378 виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу нараховано та виплачено за період:
лютого 2023 року - 78 601,14 грн (грошове забезпечення - 23 244 грн, ОГД 30 тисяч - 5 357,14 грн за період 24-28.02.2023, ОГД 100 тисяч - 50 000 грн за період 01-10.02.2023),
березня 2023 року - 53 293,50 грн (грошове забезпечення - 23 293,50 грн, ОГД 30 тисяч - 30 000 грн за період 01-31.03.2023, ОГД 100 тисяч - 0 грн),
квітня 2023 року - 20 599,96 грн (грошове забезпечення - 9 599,96 грн, ОГД 30 тисяч - 11 000 грн за період 01-11.04.2023, ОГД 100 тисяч - 0 грн).
Тобто, вказані довідки містять розбіжності щодо виплаченого позивачу грошового забезпечення за квітень 2023 року.
Також, як підтверджено матеріалами справи, позивач через свого представника - адвоката Мандрика В.В., 04.07.2023 звертався до відповідача із заявою в якій просив:
нарахувати та виплатити в повному розмірі за березень-квітень 2023 року щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, з урахуванням фактично виплачених сум;
виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.11.2022 по 12.04.2023;
надати витяги із наказів начальника про вибуття (прибуття) ОСОБА_1 у (з) відрядження у зазначені періоди.
29.08.2023 позивач через свого представника - адвоката Мандрика В.В. повторно звернувся до відповідача із адвокатським запитом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповіді та затребуваних документів, які в тому числі і необхідні для розгляду даної справи, позивач не отримав. Натомість з наданих відповідачем документів, вбачається, що ОГД до 100 000 грн позивачу в розмірі 50 000 грн була виплачена, хоча відповідного наказу відповідач не надав ні позивачу, ні суду. Крім того, довідка про доходи від 30.10.2023 № 7378 та від 08.09.2023 № 6535 містить розбіжності.
Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20.10.2011, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Так, виплаті спірної допомоги передує підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень); журналу бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість; рапорту (донесення) командира. Також, про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Втім, відповідач на адвокатські запити позивача даної інформації не надав, як і до суду першої чи апеляційної інстанції, що спростовує висновок суду першої інстанції про відсутність доказів того, що позивач у спірний період брав безпосередню участь саме у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучався безпосередньо до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про їх безпідставність. Натомість, колегія суддів, проаналізувавши вказані норми та обставини справи, дослідивши докази, приходить до висновку про необхідінсть застосування ч. 2 ст. 9 КАС України та задоволення позовних вимог в частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково у знайшли своє підтвердження, а тому таку необхідно задовольнити частково.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в частині.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року скасувати.
Вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання відповіді на заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 04.07.2023, поданої адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 ;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання відповіді на адвокатський запит 29.08.2023, поданої адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати відповіді на заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 04.07.2023, поданої адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 та адвокатський запит 29.08.2023, поданої адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 ;
у задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан