13 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5062/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати їй в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.11.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3805,42 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 08.11.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
1.2. Ухвалою суду від 20.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона проходила військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
2.2 Однак вказує, що відповідачем не нараховано та не виплачено їй індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3805,42 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
2.3. Тому наголошує, що відповідачем індексація її грошового забезпечення здійснювалась з порушенням вимог, передбачених Законом України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
2.4. Стверджує, що як вбачається з відомості про нараховане грошове забезпечення її грошове забезпечення в лютому 2018 року становило 9085,92 грн., у березні 2018 року - 9539,25грн. Отже, грошовий дохід збільшився на суму 453,33 грн.( 9539,25 грн - 9085,92 грн).
2.5. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 гри., величина приросту індексу споживчих цін 253.30% (з урахуванням підвищення посадового окладу з січня 2008 року), про що зазначено в листі Міністерства соціальної політики України віл 28.09.2021 р. №521 1/0/290-21/51. Як вже зазначалося, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін поділений на 100, а саме: 1 762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
2.6. Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4 389 грн. - 583,50 грн. = 3805,42 грн. Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації і урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3805,42 грн. до 08.11.2022 року (дня звільнення з військової служби).
Позиція відповідача
2.7. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
2.8. Так, представник відповідача зазначає, що позивачем чітко не обґрунтовано в чому полягають порушення відповідачем своїх повноважень при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення.
2.9. Зокрема, позивачем не визначаються періоди часу, коли підвищення величини індексу споживчих цін перевищило поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. При цьому зазначає, що індекс споживчих цін та періоди часу коли підвищення величини Індексу споживчих цін перевищило поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка є необхідними умовами та складовими для здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення.
2.10. Також, усупереч імперативним нормам законодавства у сфері індексації грошового забезпечення відповідачем наводяться підстави та види індексації, яких нормативно не закріплено і не визначено у законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах. Поточна редакція Порядку № 1078, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення»» не містить такого виду індексації грошового забезпечення, який визначається позивачем про поданні позову та обґрунтуванні свої позовних вимог, окрім того норми вказаних нормативно-правових актів як законодавчих так і підзаконних є нормами імперативними, тобто мають загальнообов'язковий характер і аргументація позивача з приводу існування окремого виду індексації виходячи із імперативних норм вказаного законодавства у сфері індексації грошового забезпечення є безпідставною та необґрунтованою.
2.11. Окрім того зазначає, що дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710 IX від 03.11.2022 року, тобто у даному випадку дія норм вказаного законодавчого акту призупинена і застосовувати вказані норми судом при вирішенні спору по суті у тому числі в період 2023 року на період якого зупинено дію законодавчих норм не є можливим.
2.12. Також, в умовах дії на всій території України особливого періоду, а саме правового режиму воєнного стану введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року за № 69 можуть обмежуватись соціально-економічні права громадян, в тому числі право на здійснення/отримання індексації грошового забезпечення.
2.13. Зазначає, що згідно пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядку № 1078) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
2.14. Вищезгаданий Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.
2.15. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться лише їх компенсація відповідно до законодавства, а не виплата компенсації втрати частини доходів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
3.2. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2022 року №270 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.11.2022 року.
3.3. Згідно доводів позивача, 01.06.2023 року вона засобами поштового зв'язку надіслала на адресу Військової частини НОМЕР_1 заяву, згідно змісту якої просила нарахувати й виплатити їй щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 3805,42 грн за період з 1 березня 2018 року до 08 листопада 2022 року включно в загальній сумі 213103,52 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Однак, сторонами суду не надано доказів про надання відповідачем відповіді на подану позивачем заяву.
3.4. Водночас, у матеріалах справи наявна довідка-розрахунок від 02.12.2022 року №933 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2026 року по 28.02.2018 року, якою підтверджується нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
3.5. Натомість, доказів того, що відповідачем здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року матеріали справи не містять.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Позивач у цій справі оскаржує невиплату їй індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 у фіксованій величині 3805,42 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
А тому, суд надасть оцінку на предмет відповідності вимогам законодавства виплаті позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у спірний період.
4.2. Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
4.3. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
4.4. Так, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
4.5. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
4.6. Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
4.7. Приписами частини 2 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
4.8. Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
4.9. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону № 1282-ХІІ).
4.10. Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
4.11. В силу пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
4.12. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
4.13. Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
4.14. Відтак, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
4.15. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
4.16. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
4.17. Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
4.18. Суд звертає увагу на те, що пунктом 6 Порядку № 1078 також визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
4.19. Відтак, положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
4.20. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
4.21. Окрім цього, Конституційний Суд України у вказаному рішенні констатував, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
4.22. Судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України також враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17, від 23.10.2019 року у справі №825/1832/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17.
4.23. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на положення абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
З системного аналізу вказаних вище норм права можна дійти висновку щодо не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
4.24. Так, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
4.25. Наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
4.26. Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, Постановою №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
4.27. Водночас, наказом Міністерства оборони України №90 від 01 березня 2018 року "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до наказу, в результаті чого посадові оклади військовослужбовців збільшилися.
4.28. Як зазначалося раніше, пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
4.29. Отже, з урахуванням зазначеної норми Порядку №1078 та у зв'язку з набранням чинності Постановою №704 індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
4.30. Тобто, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
4.31. У березні 2018 року індекс споживчих цін рівний 1, а тому індексація грошового забезпечення не нараховується.
4.32. Крім цього, згідно офіційних даних, розміщених на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2018 року становив - 101,1%, у квітні 2018 року - 100,8%, у травні 2018 року - 100,0%, у червні 2018 року - 100,0%, у липні 2018 року - 99,3%, у серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, у жовтні 2018 року - 101,7%, у листопаді 2018 року - 101,4%.
4.33. Таким чином, лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100).
4.34. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців виникло лише в грудні 2018 року.
4.35. Попри це, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3,4,5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
4.36. Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 від 30.05.2023 року №708, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 9085,92 грн, водночас грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 9539,25 грн. Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 453,33 грн.
4.37. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
4.38. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
4.39. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
4.40. У контексті наведеного, суд зазначає, що термін «індексація-різниці» фактично запроваджений Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21, як позначення другого виду індексації грошового забезпечення, право на яку виникає на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
4.41. Як зазначено Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21 з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
4.42. Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови виснував, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
4.43. Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанов дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
4.44. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
4.45. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21.
4.46. Водночас, стосовно доводів позивача про необхідність виплати фіксованої індексації грошового забезпечення, суд відзначає, що виходячи з положень пункту 5 Порядку №1078, при підвищенні грошового забезпечення, індексація не нараховується виключно у разі, якщо розмір підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації. Якщо ж розмір підвищення грошового забезпечення не перевищує суму індексації, то до чергового підвищення доходу має виплачуватись різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення. При цьому, до визначеної фіксованої індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індекс споживчих цін порогу індексації.
4.47. Таким чином, після підвищення грошового забезпечення з 01.03.2018 року підлягає виплаті щомісячна фіксована різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення до наступного підвищення грошового забезпечення чи до дня звільнення з військової частини.
4.48. Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що починаючи з березня 2018 року сума індексації позивачу має виплачуватися з урахуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку № 1078 до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини (що має місце у даному випадку).
4.49. Таким чином, суд зазначає, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку № 1078 та підлягає захисту в судовому порядку.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що не виплативши позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року включно відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.
5.5. Однак, суд звертає увагу на те, що спосіб захисту порушеного права, в частині виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням самостійно розрахованих фіксованих сум, позивачем обрано не вірно, адже визначення розміру індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень роботодавця, яким у даному випадку є відповідач.
5.6. У цій справі, суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність дій відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу сум індексації з урахуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку № 1078. Однак, самостійне визначення судом сум індексації матиме наслідком підміни повноважень уповноваженого на це державного органу - Військової частини НОМЕР_1 , що є неприпустимим.
5.7. Вирішуючи цей спір по суті, суд має визначити свою роль у модерновому суспільстві, як умовного "стабілізатора" суспільних відносин, або їх "дестабілізатора".
5.8. Однак, розсуд суду або іншими словами його дискреційні повноваження, має свої "червоні лінії", перехід за які є порушенням права. Такими "червоними лініями" є розсуд роботодавця-суб'єкта публічного права, який зобов'язаний забезпечити належно функціонування, продуктивність і ефективність ввірених йому підрозділів. Втручатись в дискреційні повноваження роботодавця, значить підмінювати його і тим самим розділяти з ним відповідальність за функціонування ввірених йому підрозділів, що призводить на розбалансування діючої системи органів державної влади. Дискреційні повноваження роботодавця не є необмеженими, адже положення частини 2 статті 19 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.9. Натомість, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач здійснює свою діяльність як суб'єкт владних повноважень, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).
5.10. Належне урядування, зобов'язує державу діяти послідовно і заперечує будь-який інструмент, суть якого полягає в тому "даю однією рукою, а іншою забираю".
5.11. А тому, суд наголошує, що всі органи державної влади та їх посадові особи, які задіяні у ланцюгу забезпечення виплати працівникам Військової частини НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення мають діяти послідовно та передбачувано для досягнення мети, з якою Закон №1282-ХІІ та Порядок № 1078 було прийнято.
5.12. Відтак, суд вважає частково спростованими доводи позивача, наведені у позовній заяві щодо суми нарахованої індексації та розрахунку сум індексації, який наведений позивачем, а тому вважає, що належним способом захисту, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року включно відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
5.13. Таким чином, суд у цій справі прийшов до висновку, що у цій справі не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплати індексацію із застосуванням самостійно розрахованих позивачем сум.
5.14. Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.
5.15. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнена від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року включно відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.11.2022 року включно відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О.В. Анісімов