Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 березня 2024 року № 520/32972/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без обмежений максимальним розміром.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року адміністративний позов в частині вимог про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 по 10.05.203 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без обмежений максимальним розміром повернуто позивачу
Прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в частині вимог про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 10.05.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без обмежений максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду з 01.04.2019 року було проведено перерахунок його пенсії, однак у розмірі 70%. Листом Відповідача роз'яснено, що даний відсоток застосовано лише тому, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року по справі № 520/9828/21 не зобов'язано провести перерахунок пенсії у розмірі 90%. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, що зумовило звернення до суду з зазначеним позовом.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що до 12.04.2023р. територіальні органи системи ПФУ як органи публічної адміністрації не мали свободи розсуду на незастосування приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-УІ в частині виплати без обмежень максимальним розміром пенсій, призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХЇІ. Отже, у даному конкретному випадку законодавчою перешкодою для виплати органом ПФУ коштів за пенсією є діюча на час проведення перерахунків норма чинного закону - ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-УІ. Крім того, відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.04.2019 року.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 р.
Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року по справі №520/10500/19 встановлено, що на момент призначення пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 становив 90% грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року по справі №520/9828/21 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату 11.12.2020 №ФХ-114244 протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії та визначено розмір останньої на рівні 70 % грошового забезпечення та обмежено виплату пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність
Позивача звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати та виплачувати позивачу пенсію виходячи з 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019.
Листом №29079-32243/Д-02/8-2000/23 від 23.10.2023 позивачу повідомлено, що після перерахунку пенсії на виконання вимог постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 « Про перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби , та деяким іншим особам» пенсія визначена на рівні 70 % грошового забезпечення з урахуванням вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90 % до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону № 2262-ХІІ.
Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року по справі №520/9828/21 є протиправними.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення у частині обмеження пенсії максимальним розміром та явно суперечать один одному.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням вказаного вище, в спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
Щодо посилань відповідача на правові висновки Верховного Суду з приводу обов'язковості застосування п. 2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011 р. №3668-VІ викладених у постанові від 21.12.2021 р. у справі №580/5962/20 та у постанові від 24.06.2020 р. у справі №580/234/19, то суд відхиляє ці доводи, оскільки пенсія позивачу по справі №580/5962/20 призначена на підставі Закону України "Про прокуратуру", а у справі №580/234/19 відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику льотного складу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що правовідносини у зазначеній справі та у справах №580/5962/20 та №580/234/19 є такими, що ухвалені за інших фактичних обставин.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення з 10.05.2023 та обмеженням її виплати максимальним розміром та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 10.05.2023 здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України
Керуючись ст.257-263, 293,295,297 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення з 10.05.2023 та обмеженням її виплати максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 10.05.2023 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Харківського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 №ФХ-114244 про розмір грошового забезпечення з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.