Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
12.03.2024р. справа №520/37689/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом
Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
до ОСОБА_1
простягнення податкового боргу у сумі 37178,50 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, -
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 37.178,50 грн. за податковим боргом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати податкових повідомлень-рішень, які пройшли процедуру узгодження. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча про відкриття провадження по справі повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження рекомендованим листом за адресою, указаною в позові. Направлене судом на адресу відповідача поштове відправлення з копією ухвали повернулося до суду без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Податковою адресою відповідача є: АДРЕСА_1 .
Заявлені суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на податкових повідомленнях - рішеннях: від 27.09.2022р. №0347070-2404-2023 на суму 2.229,00 гривень, від 27.09.2022р. №0347071-2404-2023 на суму 9.660,00 гривень; від 27.09.2022р. №0347069-2404-2023 на суму 25.289,50 гривень.
Загальна сума грошових зобов'язань за усіма згаданими вище рішеннями контролюючого органу складає 37.178,50 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані саме за вказаною податковою адресою відповідача та вручені ОСОБА_1 03.10.2022р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
29.01.2020 року ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №524-50, котра була надіслана на належну податкову адресу платника та вручена ОСОБА_1 25.02.2020р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов'язку у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч.2 ст.73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Стосовно заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів суд зазначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов'язання підлягають сплаті за строком згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України).
Однак, до спірних правовідносин в частині визначення строку оплати підлягають застосуванню також спеціальні норми права.
Так, у п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України зазначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Перебіг вказаних строків виконання податкового обов'язку у спірних правовідносинах скінчився, доказів виконання особою податкового обов'язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов'язку з інших підстав судом не виявлено.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України виник податковий борг.
29.01.2020 року ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №524-50, котра була надіслана на належну податкову адресу платника та вручена ОСОБА_1 25.02.2020р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з листом контролюючого органу від 27.11.2023р. №24298/5/20-40-13-05-18 податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.
Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.
Передбачена п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Існування невиконаного податкового обов'язку особи підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.
Існування відповідача у якості фізичної особи - громадянина приєднаними до справи доказами не заперечено.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши заявлену до стягнення суму податкового боргу.
Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету України податковий борг у сумі 37.178,50 грн (тридцять сім тисяч сто сімдесят вісім гривень 50 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко