Справа № 500/335/24
13 березня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Мартинюка Т.Б., надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, ДПС України, у якій позивач просить суд:
- скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Тернопільській області від 29 грудня 2023 року №10285089/3238608936 та №10285095/3238608936;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22 лютого 2023 року №1 та від 03 березня 2023 року №1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2023 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» укладено два договори про поставку товару, а саме: №З.0004 про поставку ріпаку в кількості 215 тон та №З.0005 про поставку сої в кількості 310 тон.
Позивач вказує, що сторонами вказаними договорами обумовлено обов'язок покупця у визначений договором строк провести передоплату за виконання позивачем взятих за договорами обов'язків у фіксованій сумі, шляхом перерахування таких коштів на банківський рахунок позивача. З огляду на що, на виконання таких умов договорів, товариством з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» здійснено дві передоплати за поставку ріпаку та сої, що підтверджується платіжними дорученнями №362 від 22.02.2023 та №424 від 03.03.2023.
Надалі, відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з врахуванням правила «першої події» - «дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню», позивачем згідно платіжних доручень сформовано та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, спірні податкові накладні №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023.
Відповідач зазначені податкові накладні прийняв, але реєстрацію їх зупинив, про що сформував квитанції.
У вказаних квитанціях зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаних ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК дня розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.
Позивач не скористався правом надати додаткові документи з огляду на що регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржені в межах даної справи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Позивач не погоджується із такими рішеннями відповідача, оскільки переконаний, що ним дотримано усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних. Вважає, що йому безпідставно відмовлено у реєстрації таких податкових накладних, з огляду на що оскаржені рішення про відмову у їх реєстрації є протиправним та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
07.02.2024, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками від представника Головного управління ДПС у Тернопільській області та ДПС України (спільна позиція), в якому відповідачем зазначено, що у нього була наявна підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Вказує, що позивачем не надано первинно в повному обсязі усіх матеріалів щодо господарської операції за зупиненими податковими накладними, з огляду на що комісією ГУ ДПС у Тернопільській області проінформовано позивача про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Позивачем на виконання пропозицій, зазначених у повідомленні, надано комісії контролюючого органу копії документів. Однак, на переконання відповідача, ним не надано усіх належних документів необхідних для розгляду питання про реєстрацію оскаржуваних податкових накладних, а саме: первинних документів щодо закупівлі насіння, міндобрив, ЗЗР, паливно-мастильних матеріалів, використаних в процесі вирощування, збору сої, ріпаку; наявність в повному обсязі сої для продажу, копії штатного розпису, штатного розпису, табелів обліку робочого часу щодо наявності трудових ресурсів, задіяних в процесі фінансово-господарської діяльності господарства. За таких обставин, вважають, що оскаржувані рішення від 29.12.2023 №10285089/3238608936 та №10285095/3238608936, якими відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023, - винесено правомірно (арк. справи 52-76).
Ухвалою від 09.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами іншого провадження.
Інших заяв від учасників на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Як слідує з матеріалів судової справи, позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом його діяльності є: « 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», є платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, 17.02.2023 між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» (покупець) укладено договір поставки №З.0004 (арк. справи 34-37) за умовами якого позивач зобов'язаний поставити ріпак урожаю 2023 року, в заліковій вазі, в кількості 215 тон на загальну суму 3440000,56грн (пункт 1.1. Договору №З.0004).
Сторонами узгоджено терміни та умови поставки товару, його якість та інші умови договору, в тому числі порядок розрахунків за вказаним договором.
Так зокрема, згідно пункту 4.1. Договору №З.0004 сторонами обумовлено, що покупець - до 03 березня 2023 року включно, здійснює попередню оплату у сумі 2300000,00грн (два мільйони триста тисяч гривень 00 копійок) за товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника. Кінцеву оплату покупець здійснює після фактичної поставки товару, реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також отримання оригіналів документів згідно умов п.3.3, даного договору. Постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в ЄРПН протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту здійснення оплати чи поставки товару (настання першої події). Оплата може здійснюватися частинами.
На виконання вимог пункту 4.1. Договору №З.0004, покупцем ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» перераховано на рахунок позивача в якості попередньої оплати товару, що підлягає постачанню за вказаним договором, суму 2300000грн згідно платіжного доручення №362 від 22.02.2023 (арк. справи 42).
Судом також встановлено, що 17.02.2023 між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» (покупець) укладено ще один договір поставки №З.0005 (арк. справи 38-41) за умовами якого позивач зобов'язаний поставити сою урожаю 2023 року, в заліковій вазі, в кількості 310 тон на загальну суму 4960000,81грн (пункт 1.1. Договору №З.0005).
Сторонами узгоджено терміни та умови поставки товару, його якість та інші умови договору, в тому числі порядок розрахунків за вказаним договором.
Так зокрема, згідно пункту 4.1. Договору №З.0005 сторонами обумовлено, що покупець - до 10 березня 2023 року включно, здійснює попередню оплату у сумі 3300000,00грн (три мільйони триста тисяч гривень 00 копійок) за товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника. Кінцеву оплату покупець здійснює після фактичної поставки товару, реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також отримання оригіналів документів згідно умов п.3.3, даного договору. Постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в ЄРПН протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту здійснення оплати чи поставки товару (настання першої події). Оплата може здійснюватися частинами.
На виконання вимог пункту 4.1. Договору №З.0005, покупцем ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» перераховано на рахунок позивача в якості попередньої оплати товару, що підлягає постачанню за вказаним договором, суму 3300000,00грн згідно платіжного доручення №424 від 03.03.2023 (арк. справи 43).
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
З врахуванням правила «першої події» - «дата зарахування коштів від покупця», передбаченого пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, позивачем виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН сформовані покупцю ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» податкові накладні, а саме:
- №1 від 22.02.2023 на суму 2300000,00грн, в тому числі ПДВ у розмірі 282456,14грн, з номенклатурою «Ріпак урожаю 2023» (арк. справи 12);
- №1 від 03.03.2023 на суму 3300000,00грн, в тому числі ПДВ у розмірі 405263,16грн, з номенклатурою «Соя урожаю 2023» (арк. справи 13).
За наслідками подання позивачем на реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних, через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачу направлено квитанції щодо кожної з накладних, згідно яких реєстрація податкової накладної зупинена. Платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник "D" = 9403%, "Р" = 0.
Позивачем подано до комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області повідомлення щодо вказаних податкових накладних про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено )арк. справи 14).
З пояснень представника податкового органу, слідує, що позивачем на розгляд уповноваженої комісії подано сукупно (одним пакетом) письмові пояснення та первинні документи до податкових накладних №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023, а саме:
Додаток 1 до договору оренди №002 від 05.08.2023; Договір поставки №3.0004 від 17.02.2023;Платіжна інструкція №424 від 03.03.2023; Договір поставки №3.0005 від 17.02.2023; Договір оренди №003 від 21.08.2023; Договір поставки нафтопродуктів №08-06/2022 від 08.06.2022; Договір на виконання сільськогосподарських робіт №КМ-2020/23/11-к від 23.11.2020; Платіжна інструкція №629 від 10.10.2023; Договір поставки №1300038081 від 01.01.2021; Платіжна інструкція №631 від 10.10.2023; Платіжна інструкція №625 від 10.10.2023; Договір поставки №ФА22/09/2020-1 від 22.09.2020; Договір поставки нафтопродуктів №166 від 29.11.2021; Акт приймання-передачі техніки від 21.08.2023 до Договору оренди №003 від 21.08.2023; Договір оренди №002 від 05.08.2023; Платіжна інструкція №632 від 10.10.2023; Акт про виконані послуги оренди від 15.08.2023;Платіжна інструкція №633 від 10.10.2023; Платіжна інструкція №628 від 10.10.2023; Платіжна інструкція №626 від 10.10.2023; Платіжна інструкція №362 від 22.02.2023; Акт приймання-передачі техніки від 05.08.2023 до договору оренди №002 від 05.08.2023; Акт про виконані послуги оренди від 18.10.2023; Акт приймання-передачі техніки (повернення техніки) від 05.08.2023 до договору оренди №002 від 05.08.2023; Акт приймання-передачі техніки (повернення техніки) від 18.10.2023 до договору оренди №003 від 21.08.2023; Додаток 1 до договору оренди №003 від 21.08.2023; Платіжна інструкція №630 від 10.10.2023; Платіжна інструкція №627 від 10.10.2023; Лист-пояснення.
Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог пункту 9 Додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції Наказу Міністерства фінансів №19 від 12.01.2023) направлено позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.12.2023 №10219352/3238608936 та №10219353/3238608936 (арк. справи 17-19, 20-22).
Позивач не скористався правом на подання додаткових документів, з огляду на що регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржені в межах даної справи рішення від 29.12.2023 №10285089/3238608936 та №10285095/3238608936 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.02.2023 №1 та від 03.03.2023 №1 з підстав «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку» (арк. справи 13, 14).
При цьому в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» оскаржених рішень не вказано жодної інформації (арк. справи 10, 11).
Позивач вважає протиправною відмову податкового органу в реєстрації податкових накладних та хоче зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-IV від 06.07.2005 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї стані, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У спірних правовідносинах зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної встановлено, що підставою для такого зупинення став пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, пункт 8 передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Однак контролюючий орган у надісланій позивачу квитанції не зазначив конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН і на підставі якої зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, натомість вказано лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У відзиві на позовну заяву відповідач, спростовуючи доводи позивача щодо підстав зупинення реєстрації спірної податкової накладної, вказує, що позивача віднесено до переліку ризикових платників у зв'язку з наявністю ознак ризиковості здійснених господарських операцій, на підтвердження чого покликаються на протокол засідання Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області №19 від 09.02.2021 (арк. справи 74-75).
Так, у вказаному протоколі зазначено, зокрема, що загальна площа земельних ділянок, що використовуються ФОП ОСОБА_1 в підприємницькій діяльності 251,57 га (в тому числі оренда паїв - 194,57 га) в Бережанському та Підгаєцькому районах. Комісією виявлено розбіжність між задекларованим доходом згідно звітності по єдиному податку та поданими звітами по ПДВ згідно поданої звітності за період 2017-2020 роки, що на переконання відповідача свідчило про порушення правильності нарахування та своєчасності сплати податків. Також вказано, що згідно даних ЄРПН у 2018 році позивачем було придбано в ТОВ «Львів авто преміум» два автомобілі на загальну суму 2468374 грн, в т. ч. ПДВ 411 395,66грн та відображено в податковому кредиті за аналогічний період, які в подальшому в звітності по ПДВ за 2018 включено в податкові зобов'язання за аналогічною вартістю. Враховуючи вищевикладене, у податкового органу виникли сумніви щодо джерел походження коштів для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Вищенаведене стало підставою для прийняття Комісією у 2021-му році рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості відповідно до податкової інформації.
Надаючи оцінку вказаним доводам суб'єкта владних повноважень суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
З аналізу норм пункту 5 Порядку №1165 слідує, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв'язку з перевіркою господарської операції, яка стосується саме поданої на реєстрацію податкової накладної, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.
Разом з цим суд звертає увагу, що відповідач зупиняючи реєстрацію податкової накладної з покликанням на те, що у контролюючих органах «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій», що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН/РК, зобов'язаний обґрунтувати суду чітко на підставі якої саме інформації контролюючий орган дійшов такого висновку та (відповідно) надати належні та допустимі докази в підтвердження такої інформації.
Однак, відповідачами не надано доказів на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023, а саме: щодо постачання урожаю ріпаку та сої 2023 року.
Суд звертає увагу, що рішення про включення позивача датовано 2021-шим роком із визначених станом на той час підстав, в той час як господарські операції щодо спірних податкових накладних відбувались у 2023 році з документальним підтвердженням в тому числі наявності можливості для їх здійснення, що відповідачем не спростовано.
Більше того, у згаданому протоколі засідання Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області №19 від 09.02.2021 вказано підстави для прийняття рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платників податку за пунктом 8.
Поряд з цим, контрагента ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» за результатами господарських взаємовідносин з яким, складено спірні податкові накладні, - не вказано у протоколі як платника податків, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Також слід зазначити, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган не позбавлений права вимагати від платника податків документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, чітко вказавши, зокрема, які саме обставини належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Ознайомившись зі змістом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що така містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів, - вказана без конкретизації їх переліку.
Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документа.
При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, що впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.
При цьому, суд вважає за доцільне врахувати позицію Верховного Суду викладену в постанові від 27.04.2023 справа №460/8040/20, у якій Верховний Суд оперуючи поняттям негативної дискреції, звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Отже, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.
Таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів від 12.01.2023 №19, чинними з 08.03.2023), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).
Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанції не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.
Суд зазначає, що з урахування вказаних змін, регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у якому запропоновано позивачу надати додатково копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
Як свідчать матеріали справи та не спростовується учасниками, позивач не скористався правом на надання додаткових пояснень згідно отриманого повідомлення.
Зі змісту оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023, підставою для їх прийняття визначено «ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення».
При цьому, в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не вказано жодної інформації.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (пункт 63 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20).
Водночас, судом встановлено, що позивачем стосовно податкових накладних №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023 до контролюючого органу первинно подано детальні пояснення щодо господарських операцій, вчинених на виконання договірних зобов'язань з контрагентом з первинними документами в їх підтвердження.
Більше того, з пояснень представника податкового органу, на розгляд комісії позивачем було надано і інші додаткові первинні документи, які до позовної заяви не надавались.
Так, пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак і обов'язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або датою відвантаження товарів, а для послуг - датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Верховний Суд у ряді своїх рішень звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄРПН.
Так, у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Судом встановлено, що податкові накладні №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023 складено позивачем за правилом «першої події» - зарахування коштів, виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно платіжних доручень №362 від 22.02.2023 та №424 від 03.03.2023.
Відповідно до викладеного наведені відповідачем доводи, в тому числі ненадання документів на придбання ТМЦ/послуг, що використовуються в господарській діяльності, - не спростовують настання першої із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України події передоплати покупцем поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями та умовами договорів поставки.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 7 грудня 2022 року по справі №500/2237/20, від 1 лютого 2023 року по справі №140/506/22 та підтримано у постанові від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.
На думку суду, ті первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
При цьому, платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів (в тому числі договору), на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанова Верховного Суду від 29.06.2023 справа №500/2655/22).
Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.
У цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та ряду інших Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, то таку належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних судом не встановлено.
У даному випадку зобов'язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні датою її фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.
Щодо покликань податкового органу на обставини щодо необхідності задоволення позову шляхом зобов'язання відповідачів повторно розглянути і вирішити питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на те, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податково Кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Разом з цим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Проте, як вже зазначалось судом, згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 22.02.2023 та №1 від 03.03.2023 у ЄРПН датою фактичного їх подання.
Відповідно до присів статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в сумі 6056,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (Комісія якого прийняла рішення, що стали підставою звернення до суду з цим позовом).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2023 року №10285089/3238608936 та №10285095/3238608936, якими відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у реєстрації податкової накладної №1 від 22 лютого 2023 року та №1 від 03 березня 2023року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 22 лютого 2023 року та №1 від 03 березня 2023року, подані на реєстрацію фізичною особою-підприємцем, датою їх фактичного подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч шість) гривень 00коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідачі:
- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: площа Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393);
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
Головуючий суддя Мірінович У.А.