12 березня 2024 рокусправа № 380/26400/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача сформувати подання про повернення позивачці, помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11720,00 грн, що підтверджується квитанцією від 27.06.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна нею сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак кошти в сумі 11720,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. Оскільки позивачці відмовлено у формуванні подання добровільно, вона звернулася із цим позовом до суду.
Ухвалою від 13.11.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівські області (далі - третя особа).
Ухвалою суду від 12.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у справі.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 93828 від 05.12.2023), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що громадян, які придбавають житло вперше, звільнено від сплати судового збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Відтак вважає, що питань про звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Зазначив, що 26.09.2020 набрала чинності Постанова № 866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку № 1740 від 03.11.1998. Оскільки при зверненні із заявою до Головного управління ПФУ у Львівській області позивачка не надала всіх документів, передбачених підпунктами «б», «в» та «г» п. 15- Порядку № 1740, а долучені до заяви документи не підтверджують, на думку відповідача, факту придбання позивачкою нерухомого майна вперше, вважає, що відсутні підстави для формування подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Копію ухвали від 13.11.2023 та позовної заяви третій особі направлено засобами електронного зв'язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи пояснення третьої особи на адресу суду не надходили.
Суд розглянув матеріали позовної заяви та відзиву на позовну заяву, дослідив подані сторонами письмові докази та встановив таке.
Між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (продавці) та позивачкою (покупець) 07.06.2023 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (п. 1 Договору).
Згідно з п. 5 Договору продаж вчинено за 1171330,00 грн. Вказаний договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 517.
Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно до Закону України «Про нотаріат» є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Відтак позивачка була змушена сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі половини 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 11720,00 грн, підтвердженням чого є копія квитанції № 2А82-5М3Т-92А6-СР53 від 27.06.2023 року.
Оскільки житло позивачкою придбавалось вперше, позивачка, керуючись п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо повернення їй помилково (безпідставно) сплачених коштів як збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна. До вказаної заяви долучила копію договору про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності, копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію договору купівлі-продажу квартири, копію квитанції від 27.06.2023, копію довідку АТ «Ощадбанк» № 3703 від 22.09.2023.
Утім листом відповідача від 25.10.2023 № 1300-5604-8/154696 позивачці відмовлено у задоволенні її вимог та повідомлено про підстави такої відмови. Зокрема зазначено, що 26.09.2020 набрала чинності Постанова № 866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку № 1740 від 03.11.1998. Згідно з пп. «в» і «г» п. 15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Оскільки долучені до заяви документи не підтверджують, на думку відповідача, факту придбання позивачкою нерухомого майна вперше, то відсутні підстави для формування подання про повернення коштів як помилково сплачених.
Позивачка вважає, що має право на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особа, яка придбавала житло вперше, внаслідок чого звернулася до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п.п. 15-2, 15-3 Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської операції» № 866 від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для підтвердження наявності підстав для звільнення особи, яка придбаває об'єкта нерухомості вперше, їй слід надати:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Такого ж висновку щодо правозастосування норм права при вирішенні аналогічних спірних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20. У силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України вказані висновки підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що факт придбання позивачкою нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 342012841 від 08.08.2023. Факт невикористання позивачкою житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду підтверджується довідкою № 3703 від 22.09.2023, яка видана ТВБВ 10013/0289 АТ «Ощадбанк».
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що позивачкою надано як суду так і відповідачу належні докази на підтвердження придбавання нею нерухомого майна вперше.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства (п. 10 Порядку № 787).
Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи Головного управління ПФУ у Львівській області про те, що у зв'язку із внесенням Постановою № 866 змін до Порядку № 1740 обов'язок по звільненню громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна покладено на нотаріусів є помилковими і спростовуються висновками суду, викладеними вище.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що внесення змін до Порядку № 1740 жодним чином не скасовує наявність у позивача пільги щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням житла вперше, передбаченої Законом № 400/97-ВР.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд у спірних правовідносинах застосовує норми Закону № 400/97-ВР, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачка - ОСОБА_1 - дійсно 27.06.2023 вперше придбала житло - квартиру АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу квартири від 27.06.2023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, який підлягає поверненню.
При цьому, суд враховує, що відповідно до Порядку № 787 подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відтак суд вважає належним способом захисту порушених прав позивачки прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення позивачці збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11720,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 2А82-5М3Т-92А6-СР53 від 27.06.2023 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,00 грн.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі, то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 858,88 грн (2684 * 0,4 * 0,8).
Згідно з квитанцією № 5198-1369-1476-6386 від 09.11.2023 позивачка сплатила судовий збір в загальному розмірі 1073,60 грн.
Таким чином, позивачка сплатила судовий збір в більшому розмірі.
Суд зазначає, що позивачка має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв'язку з внесенням його в більшому розмірі.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 858,88 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (79005 м. Львів вул. К.Левицького 18; код ЄДРПОУ 38008294) про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11720 (одинадцять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп, сплаченого згідно з квитанцією № 2А82-5М3Т-92А6-СР53 від 27.06.2023 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур