12 березня 2024 рокусправа № 380/15235/23
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» до Львівської митниці з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 від 05.12.2022 та № UA209000/2022/900240/2 від 28.12.2022.
В обґрунтування позову зазначив, що 01.06.2022 позивачем укладений контракт № 123 із польським виробником побутової хімії «LAKMA STREFA SP.Z.O.O», на виконання якого позивач здійснював імпорт товарів.
03.12.2022 для митного оформлення в режимі імпорту товару № 1 «поверхнево-активні засоби» та товару № 2 «полірувальні засоби для меблів», що надійшли з Республіки Польща за вказаним прямим контрактом, відповідачу подана митна декларація № 22UA209170096392U4 із заявленням митної вартості за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), відповідно до ст. 57-58 МК України.
05.02.2022 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2, за яким митна вартість товару № 1 «поверхнево-активні засоби» скоригована в сторону збільшення з 1,0912 долари США/кг до 1,2200 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості 2б (за ціною договору щодо подібних товарів). Митна вартість товару № 2 «полірувальні засоби для меблів» була визнана митним органом.
06.12.2022 у зв'язку із незгодою із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 в порядку ч. 7 ст. 55 МК України подана нова митна декларація № 22UA209170096952U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів (ПДВ) на 15842,50 грн, відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків».
Також зазначає, що 26.12.2022 для митного оформлення в режимі імпорту товару № 1 «поверхнево-активні засоби» та товару № 2 «пом'якшувач для тканин», що надійшли з Республіки Польща за вказаним прямим контрактом, відповідачу подана митна декларація № 22UA209170102504U6 із заявленням митної вартості за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), відповідно до ст. 57-58 МК України.
28.12.2022 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2, за яким митна вартість товару № 1 «поверхнево-активні засоби» скоригована в сторону збільшення з 1,0380 долари США/кг до 1,2200 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості 2б (за ціною договору щодо подібних товарів). Митна вартість товару № 2 «пом'якшувач для тканин» була визнана митним органом.
29.12.2022 у зв'язку із незгодою із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2 в порядку ч. 7 ст. 55 МК України подана нова митна декларація № 22UA20917010323 8U8, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів (ПДВ) на 18510,17 грн, відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків».
Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила хибний висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару, тому Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.
Позивач зазначає, що митний орган не навів жодних правомірних обґрунтувань як підставу визначення митної вартості товару, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені. Крім цього, при встановленні відсутності достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.
Таким чином, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, 14.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією:
- № 22UA209170096392U4 від 03.12.2022 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що: - у рахунку-фактурі міститься посилання на замовлення (order), проте зазначений документ до митного оформлення не надано; - у п.1.1 контракту зазначено, що товар поставляється на умовах і за цінами вказаними в Специфікаціях і Додатках до цього Контракту, однак Додатки до митного оформлення не надано; - у гр. 44 МД під кодом « 9000» міститься файл без заголовка та реквізитів із назвою «специфікація».
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, які у сукупності вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. На вимогу декларантом надіслано лист наступного змісту: «у відповідь на повідомлення ... додатково надаємо наступні документи: додаткову угоду до контракту, прайс-лист, договір транспортно-експедиторських послуг, заявка, специфікація», необхідно зазначити, що вказані документи були подані разом із МД, за винятком прайс-листа. Інших документів згідно вимоги не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA209170/2022/79102 від 10.10.2022, де рівень митної вартості складає 1.22 Доларів США/кг.
- № 22UA209170102504U6 від 26.12.2022 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що:
- у п.1.1 контракту зазначено, що товар поставляється на умовах і за цінами вказаними в Специфікаціях і Додатках до цього Контракту (додатки до митного оформлення не надано);
- відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту № 123 від 01.06.2022 «ціна товару включає в себе вартість упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, доставку до вказаного місця, а також витрати на митне оформлення в країні продавця», але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 23.12.2022 № FSE-18/12/2022/73 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару;
- в експортній декларації від 23.12.2022 № 22PL335010E1185271 зазначена інша вартість ніж в рахунку фактурі.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, які у сукупності вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. На вимогу декларантом надіслано прайс - лист. Інших документів згідно вимоги не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA209170/2022/79202 від 10.10.2022.
Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.
19.09.2023 року товариством подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що відзив не містить заперечень щодо розділу 5 «Щодо недотримання принципу «належного урядування» позовної заяви.
Щодо складових митної вартості, зазначає, що митна вартість товару позивача включає в себе лише 2 складові - ціну товару та витрати на транспортування, що підтверджено відомостями оскаржуваного рішення та відсутністю відмови у митному оформленні через незаявлення інших складових. Наголошує, що надані документи повністю підтверджують ціну та її оплату, а також вартість послуг перевізника.
Щодо числового значення митної вартості, зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України встановлений імперативний припис, за яким рішення про коригування митної вартості має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, однак оскаржуване рішення та відзив не містить обґрунтування числового значення 1,2200 долари США/кг (спосіб формування, складові), яке вказане в обох оскаржуваних рішеннях. Походження вказаного числового значення відповідачем не доведене.
Ухвалою суду від 10.07.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 12.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (далі - ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ»/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43971154.
01.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (Покупець) та LAKMA STREFA Sp.Z.o.o. (Продавець) укладено Контракт № 123, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товари непродовольчої групи, в подальшому «Товари», згідно з асортиментом і за цінами визначеними в наступних Специфікаціях до цього Контракту.
Товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Специфікаціях і Додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Контракту № 123).
Відповідно до п. 1.4. Контракту № 123 від 01.06.2022 року найменування і кількість кожної окремої партії Товару визначаються на підставі Інвойсу, виставленого Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію Товару.
Пунктами 2.1. і 2.2. Контракту № 123 від 01.06.2022 року встановлено, що ціни Товарів вказуються в USD і включають в себе вартість Товарів, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, зазначених в п. 4.12 цього Контракту, навантаження на транспортний засіб доставку до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця. Ціни на Товар розуміються на умовах FCA Варшовице, Польща, відповідно до умов Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях і Інвойсах.
Відповідно до інвойсу № FSE-24/11/2022/73 від 28.11.2022 предметом поставки є: «Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…». Розрахована митна вартість товару становить 17476,56 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 03.12.2022 подано митну декларацію № 22UA209170096392U4 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № РС-31/11/2022 від 28.11.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FSE-24/11/2022/73 від 28.11.2022; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 155372 від 29.11.2022; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS 0435434 від 29.11.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 568 від 29.11.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка № 291122-1 від 29.11.2022; - документ, що підтверджує вартість страхування: довідка № 291122-1 від 29.11.2022; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару: прайс-лист від 28.11.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): додаткова угода № 1 від 28.11.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 123 від 01.06.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01.12.21-2Ю від 01.12.2021; - договір (контракт) про перевезення: заявка № 20573 від 28.11.2022; - договір (контракт) про перевезення № ТО-043971154 від 25.11.2022; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах № б/н від 01.12.2022; - інші некласифіковані документи: лист № 02.12.22-1 від 02.12.2022; - інші некласифіковані документи: специфікація № б/н від 29.11.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL335010Е1095414 від 29.11.2022.
Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.
Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Уповноваженою особою ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» листом від 02.12.2022 подано додаткові документи, а саме: - додаткова угода до контракту № 1; - прайс-лист; - договір транспортно-експедиторського обслуговування; - заявка на перевезення; - специфікація. Також в листі зазначено, що інших додаткових документів надати немає можливості.
05.12.2022 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002420 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.
Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 від 05.12.2022 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA209170/2022/79102 від 10.10.2022 де вартість товару становить 1,22 доларів США/кг.
ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 22UA209170096952U0 від 06.12.2022, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.
Інвойсом № FSE-18/12/2022/73 від 23.12.2022 визначено предметом поставки: «Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…». Розрахована митна вартість товару становить 15255,70 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 26.12.2022 подано митну декларацію № 22UA209170102504U6 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № РС-22/12/2022 від 23.12.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FSE-18/12/2022/73 від 23.12.2022; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 23.12.2022; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS 0417135 від 23.12.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 360 від 23.12.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка № 23/12/03 від 23.12.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 123 від 01.06.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01.12.21-2Ю від 01.12.2021; - договір (контракт) про перевезення № 10/12/22 від 10.12.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL335010Е1185271 від 23.12.2022.
Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.
Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Уповноваженою особою ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» листом від 27.12.2022 подано прайс-лист та зазначено, що інших додаткових документів надати немає можливості.
28.12.2022 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002854 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.
Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2 від 28.12.2022 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA209170/2022/79102 від 10.10.2022.
ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 22UA209170103238U8 від 29.12.2022, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частина третя статті 57 МК України передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.
Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішення. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.
За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору.
Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.
Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.
Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.
Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.
Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 03.12.2022 подано митну декларацію № 22UA209170096392U4 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № РС-31/11/2022 від 28.11.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FSE-24/11/2022/73 від 28.11.2022; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 155372 від 29.11.2022; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS 0435434 від 29.11.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 568 від 29.11.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка № 291122-1 від 29.11.2022; - документ, що підтверджує вартість страхування: довідка № 291122-1 від 29.11.2022; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару: прайс-лист від 28.11.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): додаткова угода № 1 від 28.11.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 123 від 01.06.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01.12.21-2Ю від 01.12.2021; - договір (контракт) про перевезення: заявка № 20573 від 28.11.2022; - договір (контракт) про перевезення № ТО-043971154 від 25.11.2022; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах № б/н від 01.12.2022; - інші некласифіковані документи: лист № 02.12.22-1 від 02.12.2022; - інші некласифіковані документи: специфікація № б/н від 29.11.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL335010Е1095414 від 29.11.2022.
Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.
Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» подано додаткові документи, а саме: - додаткова угода до контракту № 1; - прайс-лист; - договір транспортно-експедиторського обслуговування; - заявка на перевезення; - специфікація.
Надання додаткових документів Львівською митницею також не заперечується.
05.12.2022 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002420 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.
Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 від 05.12.2022 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору та зазначено, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - у рахунку-фактурі міститься посилання на замовлення (order), проте зазначений документ до митного оформлення не надано; - у п.1.1 контракту зазначено, що товар поставляється на умовах і за цінами вказаними в специфікаціях і додатках до цього Контракту (додатки до митного оформлення не надано); - у гр. 44 МД під кодом « 9000» міститься файл без заголовка та реквізитів із назвою «специфікація». Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
26.12.2022 з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача подано митну декларацію № 22UA209170102504U6 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № РС-22/12/2022 від 23.12.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FSE-18/12/2022/73 від 23.12.2022; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 23.12.2022; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS 0417135 від 23.12.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 360 від 23.12.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка № 23/12/03 від 23.12.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 123 від 01.06.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01.12.21-2Ю від 01.12.2021; - договір (контракт) про перевезення № 10/12/22 від 10.12.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL335010Е1185271 від 23.12.2022.
Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.
Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» подано прайс-лист та зазначено, що інших додаткових документів надати немає можливості.
Надання прайс-листа Львівською митницею також не заперечується.
28.12.2022 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002854 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.
Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2 від 28.12.2022 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору та зазначено, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - у п. 1.1 контракту зазначено, що товар поставляється на умовах і за цінами вказаними в специфікаціях і додатках до цього Контракту (додатки до митного оформлення не надано); - відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту №123 від 01.06.2022 «ціна товару включає в себе вартість упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, доставку до вказаного місця, а також витрати на митне оформлення в країні продавця», але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 23.12.2022 № FSE-18/12/2022/73 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; - у експортній декларації від 23.12.2022 № 22PL335010E1185271 зазначена інша вартість ніж в рахунку фактурі.
Суд зазначає, що Контрактом № 123 від 01.06.2022 року встановлено, що Продавець продає, а Покупець купує товари непродовольчої групи, згідно з асортиментом і за цінами визначеними в Специфікаціях до цього Контракту.
Згідно із п. 1.2. Контракту № 123 товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Специфікаціях і Додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.4. Контракту № 123 від 01.06.2022 року найменування і кількість кожної окремої партії Товару визначаються на підставі Інвойсу, виставленого Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію Товару.
Пунктами 2.1. і 2.2. Контракту № 123 від 01.06.2022 року встановлено, що ціни Товарів вказуються в USD і включають в себе вартість Товарів, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, зазначених в п. 4.12 цього Контракту, навантаження на транспортний засіб доставку до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця. Ціни на Товар розуміються на умовах FCA Варшовице, Польща, відповідно до умов Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях і Інвойсах.
Відповідно до інвойсу № FSE-24/11/2022/73 від 28.11.2022 предметом поставки є: «Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…». Розрахована митна вартість товару становить 17476,56 доларів США. Аналогічна інформація зазначена у Специфікаціях від 29.11.2022 № б/н.
Інвойсом № FSE-18/12/2022/73 від 23.12.2022 визначено предметом поставки: «Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…». Розрахована митна вартість товару становить 15255,70 доларів США. Аналогічна інформація зазначена у Специфікаціях від 23.12.2022 № б/н.
ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» при митному оформленні зазначив ціну товару в сумі 17476,56 доларів США відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № FSE-24/11/2022/73 від 28.11.2022 та Специфікації № б/н від 29.11.2022 і 15255,70 доларів США відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № FSE-18/12/2022/73 від 23.12.2022 та Специфікації № б/н від 23.12.2022, оскільки відповідно до умов контракту № 123 від 01.06.2022 року ціна товару, що підлягає поставці зазначається у інвойсах та спеціфікаціях, що свідчить про виконання умов контракту № 123, та можливості встановлення ціни товару.
Суд наголошу, що позивачем під час митного оформлення надавались як рахунки-фактури (інвойси) так і специфікації, про що свідчать картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002854 і № UA209170/2022/002420 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, у зв'язку з чим, суд критично оцінює твердження відповідача щодо:
- ненадання документів «що товар поставляється на умовах і за цінами вказаними в специфікації»;
- відсутності даних щодо складових вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.
Більш того, суд зазначає, що відповідач не довів, що наданих документів було недостатньо для перевірки та встановлення митної вартості імпортованого товару.
Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.
Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.
Більш того, митним органом не доведено, що «Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…», мають аналогічне маркування (якість матеріалу, фактура і т.д.) з товаром зазначеним в митній декларації № UA209170/2022/79102 від 10.10.2022 на підставі якої здійснювалося коригування митної вартості товару.
Таким чином, суд зазначає, що митний орган не може здійснювати коригування митної вартості товару на підставі інших митних декларацій, оскільки, не доведено, що «Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…» мають аналогічне маркування (якість матеріалу, фактура і т.д.), що в свою чергу впливає на ціну товару.
Водночас суд зазначає, що Львівська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначає митну декларацію № UA209170/2022/79102 від 10.10.2022 на підставі якої здійснювалося коригування митної вартості товару, однак до відзиву долучає митну декларацію № UA209170/2022/79202 від 10.10.2022.
Щодо доводів відповідача в частині «в експортній декларації зазначена інша вартість ніж в рахунку фактурі», суд зазначає наступне.
По-перше, митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів в розумінні ст. 53 МК України.
По-друге, ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства іншої країни та внесення до неї відповідної інформації.
Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14 висловив позицію про те, що позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності де законодавства іншої держави, та внесення до неї відповідної інформації.
Таким чином, суд критично оцінює зазначені відповідачем твердження.
Суд також не приймає до уваги та відхиляє твердження відповідача стосовно того, що відсутність замовлення свідчить про неправильне визначення митної вартості, оскільки відповідно ч. 2 ст. 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості. Замовлення не входить у цей перелік документів, а тому зауваження митниці щодо відсутності замовлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.
Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товарів («Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…»), що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.
Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Щодо застосування резервного методу
Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
З оскаржуваних рішень вбачається, що джерелом коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів визначена митна декларація від 10.10.2023 № UA209170/2022/79102.
Проте оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про його необґрунтованість.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2022 № UA209000/2022/900209/2 і від 28.12.2022 № UA209000/2022/900240/2 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Афоніним Олександром Вікторовичем на підставі договору про надання правової допомоги від 05.10.2022 (далі - договір) та ордеру серії АЕ № 1198821 від 02.06.2023.
Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат зобов'язується надати Клієнту консультації з питань зокрема адміністративного, податкового, митного права та інших галузей права; організувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах будь-якої спеціалізації та інстанції, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, у органах державної виконавчої служби, правоохоронних та контролюючих органах, Державній митній службі України та її територіальних органах, Державній податковій службі України та її територіальних органах.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору встановлено, що вартість наданих юридичних послуг та порядок їх оплати узгоджуються сторонами в додаткових угодах до даного договору, якщо послуги надаються не на умовах «pro bono». Порядок оплати юридичних послуг узгоджуються сторонами в додаткових угодах до даного договору, якщо послуги надаються не на умовах «pro bono». Строк оплати юридичних послуг вказується в рахунку та не може бути більшим за 10 календарних днів від дати отримання рахунку.
11.11.2022 року укладено додаткову угоду щодо оплати послуг адвоката до договору про надання правової допомоги від 05.10.2022 на наступних умовах:
1. Вартість підготовки позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, рішення митного органу про визначення коду товару, визнання бездіяльності митного органу, визнання протиправними дій митного органу - 5000,00 грн.
2. Вартість відповіді на відзив у вказаних в п. 1 адміністративних справах - 3000,00 грн.
3. Вартість підготовки адвокатського запиту - від 500,00 грн до 1500,00 грн.
4. Вартість підготовки клопотання, письмових пояснень у вказаних в п. 1 адміністративних справах - від 500,00 грн до 1500,00 грн.
5. Вартість участі в судовому засіданні у вказаних в п. 1 адміністративних справах - 1500,00 грн за годину.
6. ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» сплачує адвокату авансовим платежем частину гонорару на підставі виставленого адвокатом рахунку протягом 10 календарних днів від дати отримання рахунку.
7. Адвокат на вимогу ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» складає акт приймання-передачі із зазначенням наданих послуг та їх вартості, який підписується сторонами.
Згідно з рахунком № 2 від 18.09.2023 року, адвокат Афонін О.В. відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 05.10.2022 № б/н надав наступні послуги:
1. Подання до Львівського окружного адміністративного суду позову від 03.06.2023 про оскарження рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 та № UA209000/2022/900240/2 - 5000,00 грн.
2. Подання відповіді на відзив від 18.09.2023 у адміністративній справі № 380/15235/23 - 3000,00 грн.
3. Подання клопотання про витребування доказів від 18.09.2023 у Львівської митниці у адміністративній справі № 380/15235/23 - 500,00 грн.
4. Подання адвокатського запиту від 18.09.2023 до Державної митної служби України щодо інформації про випадки митного оформлення ідентичних та аналогічних товарів за кодом за УКТЗЕД 3402209000 - 1000,00 грн.
Всього: 4 найменування послуг на суму 9500,00 грн.
Умови оплати, які зазначені в рахунку № 2 від 18.09.2023: протягом 10 календарних днів від дати отримання замовником (згідно п. 4.3. договору про надання правової допомоги від 05.10.2022 № б/н та додаткової угоди від 15.11.2022).
Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 07.10.2023 року, адвокат Афонін О.В. надав ТОВ «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» послуги за договором про надання правової допомоги у повному обсязі, зокрема:
- Подання до Львівського окружного адміністративного суду позову від 03.06.2023 про оскарження рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 та № UA209000/2022/900240/2 - 5000,00 грн.
- Подання відповіді на відзив у адміністративній справі № 380/15235/23 - 3000,00 грн.
- Подання клопотання про витребування доказів у Львівської митниці у адміністративній справі № 380/15235/23 - 500,00 грн.
- Подання адвокатського запиту до Державної митної служби України щодо відомостей з АСМО «Інспектор» - 1000,00 грн.
Позивачем сплачено 9500,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 25/09/2023 від 25.09.2023 на суму 9500,00 грн.
Львівською митницею подано заперечення на клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, в яких просить зменшити суму відшкодування витрат, оскільки сума витрат позивача на професійну правничу допомогу неспівмірна з даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою.
З урахуванням того, що вказана справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справа незначної складності, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає можливим стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн.
Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (78203, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Самійленка Володимира, буд. 3; код ЄДРПОУ 43971154) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900209/2 від 05.12.2022 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900240/2 від 28.12.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 43971154) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 43971154) понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна