Іменем України
13 березня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/33/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
05 січня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 121130004621 від 19.10.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області розглянути повторно заяву позивача про призначення йому пенсії від 11.10.2023, зарахувавши до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV наступні періоди стажу: з 01.09.1995 по 10.01.1999 - навчання за фахом у ПТУ № 2 м. Лисичанськ; з 29.12.1999 по 31.12.1999 - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д.Ф. Мельникова ДХК «Лисичанськвугілля»; з 21.08.2000 по 31.12.2000 - підземний машиніст електровозу з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д.Ф. Мельникова ДХК «Лисичанськвугілля»; з 01.01.2022 по 28.03.2022 - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею у ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» та період проходження військової служби з 01.07.2023 по 11.10.2023.
В обґрунтування зазначено, що 11.10.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки на момент звернення набув необхідний пільговий підземний стаж понад 25 років, що передбачено частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 19.10.2023 № 121130004621 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Однак при розгляді заяви відповідачем, на думку позивача, абсолютно безпідставно, без надання будь-яких пояснень не було враховано до пільгового підземного стажу, який дає право на призначення пенсії у відповідності до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наступні періоди: з 01.09.1995 по 10.01.1999 - навчання за фахом у ПТУ №2 м.Лисичанськ; з 29.12.1999 по 31.12.1999 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д.Ф. Мельникова ДХК «Лисичанськвугілля»; з 21.08.2000 по 31.12.2000 - підземним машиністом електровозу з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д.Ф. Мельникова ДХК «Лисичанськвугілля»; з 01.01.2022 по 28.03.2022 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у ВП «шахта ім.Д.Ф. Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля».
Вказані періоди трудового стажу з повним робочим днем під землею повністю підтверджуються записами трудової книжки. Трудова книжка позивача не містить останнього запису про звільнення, бо він не звільнявся, а працював до початку мобілізації електрослюсарем підземним на шахті ім.Д.Ф.Мельникова, яка у зв'язку з бойовими діями не здала звіт до ПФУ по ЄСВ та спецстажу, однак неподання звіту роботодавцем не може бути підставою для відмови робітнику в зарахуванні його стажу. До того ж наказом АТ Лисичанськвугілля №126 від 01.07.2022 підтверджується, що підприємство працювало саме до 01.07.2022, при тому, що позивача було мобілізовано з 29.03.2022.
У зв'язку з окупацією міста Лисичанська диплом було втрачено, отримати його дублікат чи довідку про навчання в ПТУ неможливо, оскільки навчальний заклад також розташований у м. Лисичанськ. Водночас трудовою книжкою позивача достеменно підтверджено, що позивач з 01.09.1995 по 10.01.1999 - навчання у ПТУ №2 м Лисичанськ, з 07.09.1998 по 18.12.1998 проходив виробничу практику в якості учня електрослюсаря підземного.
Загалом до пільгового підземного стажу не було враховано 3 роки 11 місяців 22 днів. Добровільно відповідачем враховано до пільгового підземного стажу 21 рік 01 місяць 12 днів, тобто у випадку врахування спірних періодів до пільгового стажу, він би склав 25 років 1 місяць 14 днів.
Крім того відповідачем безпідставно не враховано до пільгового підземного стажу частину періоду проходження військової служби, а саме враховано військову службу тільки по 30.06.2023, а період з 01.07.2023 по 11.10.2023 (дата звернення за пенсією) не враховано, тобто у випадку врахування і цього періоду, то пільговий стаж склав би - 25 років 4 місяці 15 днів.
Період військової служби під час мобілізації підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 №1664, а також даними тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Вказані вище докази у своїй сукупності вказують на те, що спірні періоди не враховано до пільгового підземного стажу протиправно, а тому представник позивача вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для її усунення.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 01 березня 2024 року поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 360/33/24.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення вимог з огляду на таке.
Страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 41 рік 08 місяців 9 днів. Пільговий стаж роботи - 21 рік 01 місяць 12 днів.
Пільговий стаж зараховано згідно індивідуальних відомостей по спецстажу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5.
Період проходження позивачем військової служби з 01.07.2023 по 11.10.2023 не зараховано до пільгового стажу, оскільки на момент звернення позивача за призначенням пенсії - 23.06.2023 в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 ще не було.
Таким чином, за доданими документами до страхового та пільгового стажу позивача враховано всі періоди роботи.
Також зазначено, що за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, на підставі документів про стаж, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637): трудової книжки, диплома про освіту за денною формою, військового квитка тощо.
Стаття 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” встановлює, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Однак позивачем диплом про період навчання надано не було.
Враховуючи викладене, підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання немає.
На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що ним було прийнято правомірне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 11.10.2023 звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви від 11.10.2023 відповідачем прийнято рішення від 19.10.2023 № 121130004621 про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Вік заявника - 43 роки 3 місяців 18 днів.
Страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 41 рік 08 місяців 9 днів. Пільговий стаж особи становить 21 рік 01 місяць 12 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
Додатковий коментар: відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного пільгового стажу.
У трудовій книжці серії НОМЕР_3 , дата заповнення - 07.09.1998, наявні записи про трудову діяльність позивача, серед яких такі записи щодо спірних періодів:
- 01.09.1995 - 10.01.1999 - навчання в ПТУ №2 м. Лисичанська (запис №3, підстава: диплом ДА КС № 007626);
- 04.11.2014 прийнято електрослюсарем підземним 4 р. з повним робочим днем під землею (запис №41, підстава: наказ № 109к від 4.11.2014).
- записи № 42, № 43, № 44 та № 45 містять відомості про атестацію робочого місця та підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 позивач перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації з 29.03.2022.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 (далі - Закон № 1788) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058).
Частиною третьою статті 114 Закону №1058 визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби позивача з 01.07.2023 по 11.10.2023, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за умови якщо особа на момент призову працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Однак доказів надання позивачем та з'ясування відповідачем умов та підстав проходження позивачем військової служби, передбачених вищезазначеними положеннями, для зарахування цього періоду до пільгового стажу сторонами суду не надано.
Однак у випадку з'ясування відповідачем умов та підстав проходження позивачем військової служби та встановлення їх відповідності частині першій статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначений період може бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Щодо посилань відповідача на не зарахування періоду проходження військової служби з 01.07.2023 по 11.10.2023 через відсутність на момент звернення за призначенням пенсії в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про позивача, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Таким чином позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність несплати підприємством страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу при призначенні пенсії позивача періоду роботи проходження військової служби з 01.07.2023 по 11.10.2023.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судому постанові від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1995 по 10.01.1999 у ПТУ № 2 м. Лисичанськ, суд зазначає таке.
Стаття 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” встановлює, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
З аналізу зазначених положень вбачається, що обов'язовою умовою для зарахування періоду навчання до пільгового стажу, зокрема, є: здобуття освіти здійснювалося за денною формою.
З трудової книжки позивача неможливо встановити факт навчання саме за денною формою, а будь-яких інших документів, передбачених Порядком № 637, для підтвердження форми навчання суду не надано.
Таким чином, зазначений період може бути зарахований до пільгового стажу після надання підтверджуючих документів про навчання позивачем на денній формі у ПТУ № 2 м. Лисичанськ.
Однак, суд зазначає, що пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року № 21-1 (далі - Порядок № 21) встановлено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Отже, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов'язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, встановити строк подання таких документів, та видати особі відповідну розписку або надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закон № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно пунку 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рішення щодо призначення пенсії приймається пенсійним органом за наявності усіх документів про призначення пенсії. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.
Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення позивачу пенсії відповідач мав можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб), або ж письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів.
Відповідачем не надано жодних доказів виконання ним вимог положень статті 44 Закону № 1058 та Порядку № 22-1 щодо вчинення дій, спрямованих на отримання необхідних документів для з'ясування та перевірки спірних періодів від відповідних органів (осіб) та письмового повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів.
З огляду на зазначене, рішення відповідача від 19.10.2023 № 121130004621 про відмову у призначенні пенсії прийнято без з'ясування всіх необхідних обставин та фактів трудової діяльності позивача та без витребування необхідних документів, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 121130004621 від 19.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.10.2023 з урахуванням положень статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та висновків суду, викладених у цьому рішенні.
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн, що підтверджено квитанцією від 12.01.2024 № 2215-3758-0226-8931.
Як вже зазначено, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушеного права.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачами конституційного права позивача на призначення пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, Рівненськаиобласть, місто Рівне, вулицяиБорисенка Олександра, будинок 7, ЄДРПОУ 21084076 про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 121130004621 від 19.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.10.2023 з урахуванням положень статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця