11 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10558/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-3069-13-У від 26.10.2023, яка сформована ГУ ДПС у Кіровоградській області та складається із недоїмки по єдиному внеску 84784,40 грн. та штрафних санкцій в розмірі 22700 грн., а всього 107485,39 грн.
Позов обґрунтовано тим, що спірна вимога була винесена податковим органом повторно, за наявності вже винесеної вимоги про сплату боргу з єдиного внеску, яка перебувала на стадії адміністративного оскарження, а отже відповідні податкові зобов'язання на момент винесення податкової вимоги не були узгоджені.
Позивачем одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив зупинити стягнення на підставі оскаржуваного документу шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні (а.с. 85-86).
Ухвалою суду від 09.01.2024 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено (а.с. 90-91).
Ухвалою від 12 січня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін), встановлено порядок та строки вчинення сторонами процесуальних дій (а.с. 94).
Від позивача до суду 31.01.2024 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Свою позицію пояснив тим, що у зв'язку з тим, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС позивач мав заборгованість з єдиного внеску у сумі 107485,39 грн., яка виникла за рахунок несплати самостійно задекларованих сум єдиного внеску, донарахувань за рішенням про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації з єдиного внеску та донарахувань за результатами контрольно-перевірочної роботи, ГУ ДПС у Кіровоградській області було сформовано та направлено боржнику спірну вимогу про сплату боргу (а.с. 98-99).
Інших заяв по суті справи до суду від сторін не надходило.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 у період часу з 15.01.2007 по 03.03.2021 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (а.с. 14).
Також встановлено, що з 04 по 10 жовтня 2022 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 03.03.2021, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 03.03.2021, за наслідками якої складено Акт №2034/11-28-24-04/ НОМЕР_2 від 17.10.2022 (а.с. 28-80).
Вказаною перевіркою встановлено низку порушень вимог законодавства, допущених ОСОБА_1 , у тому числі - ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 81375,36 грн., унаслідок чого податковим органом донараховано зазначену суму податку та винесено вимогу №Ф-000-5891-2404 від 10.08.2023 на суму 81375,36 грн. (а.с. 26), а рішенням №000058922404 від 10.08.2023 до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування податковим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 22530,99 грн. (а.с. 25).
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що вимога №Ф-0000-5891-2404 від 10.08.2023 та рішення №000058922404 від 10.08.2023 були оскаржені позивачем 25.08.2023 до ДПС України, проте рішенням про результати розгляду скарги №32206/6/99-00-06-02-01-06 від 27.10.2023 оскаржувані рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 22-24).
У подальшому позивачем вимогу №Ф-0000-5891-2404 від 10.08.2023 та рішення №000058922404 від 10.08.2023 оскаржено у судовому порядку, вони є предметом розгляду у справі 340/9838/23, проте на час вирішення даної справи у справі 340/9838/23 відсутнє рішення, яке б набрало законної сили.
Водночас, судом встановлено, що 26 жовтня 2023 року ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено вимогу №Ф-3069-13-У, якою вимагається від позивача сплати заборгованості з єдиного внеску у розмірі 107485,39 грн., з яких 84784,40 грн. - недоїмка, 22700,00 грн. - штрафи (а.с. 17).
Така вимога 24.11.2023 року була оскаржена позивачем в адміністративному порядку до ДПС України, проте рішенням №36514/6/99-00-06-02-01-06 від 12.12.2023 зазначену скаргу залишено без розгляду (а.с. 18).
Не погоджуючись з вимогою №Ф-3069-13-У від 26.10.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, серед іншого:
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4);
визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18);
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19);
користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами відповідно до закону (підпункт 20.1.26).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.2 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Зі змісту пунктів 56.1, 56.2, 56.3, 56.15 статті 56 ПК України вбачається, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2464, обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Зі змісту пунктів 2, 3, 6, 7 частини 1 статті 13 Закону №2464, податкові органи мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та визначення процедури нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами визначається Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція №449).
Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції №449, обчислення єдиного внеску податковими органами здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, яка подається до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Згідно пункту 2 розділу VI Інструкції №449, у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Згідно вимог пункту 5 розділу VI Інструкції №449, протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
З матеріалів справи вбачається, що борг з єдиного внеску, у тому числі штрафні санкції, були нараховані податковим органом відповідно до вимоги №Ф-000-5891-2404 від 10.08.2023 та рішення №000058922404 від 10.08.2023, які позивачем 25.08.2023 були оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України, та за результатами такого оскарження було винесено рішення №32206/6/99-00-06-02-01-06 від 27.10.2023.
Отже, з 25.08.2023 по 27.10.2023 включно відбувався розгляд скарги на рішення податкового органу, яким позивачу було визначено грошові зобов'язання, а отже у вказаний проміжок часу відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України та пункту 5 розділу VI Інструкції №449 такі грошові зобов'язання були неузгодженими, а податкові вимоги з податку, що оскаржується, не мали надсилатись.
Натомість, 26.10.2023, тобто під час оскарження рішень про донарахування грошових зобов'язань з єдиного внеску, відповідачем була сформована на направлена позивачу спірна податкова вимога №Ф-3069-13-У з єдиного внеску, незважаючи на неузгодженість відповідних грошових зобов'язань у зв'язку з адміністративним оскарженням відповідних рішень податкового органу про їх нарахування, що свідчить про протиправність такої вимоги.
За вказаних обставин, спірна податкова вимога №Ф-3069-13-У від 26.10.2023 винесена усупереч встановленому законом порядку, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав та не довів суду їх правомірності.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1074,86 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 9), вказані суми підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-3069-13-У від 26.10.2023, яка сформована ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1074,86 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО