12 березня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/6985/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" Обласна медико-соціальна експертна комісія №2 (вул. Академіка Корольова, 34/19, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 03317424) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" Обласна медико-соціальна експертна комісія №2 в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради», викладене у вигляді довідки про невизнання інвалідом від 22.05.2023 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Олександрійським РВ УМВС України в Кіровоградській області 17.03.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 );
- зобов'язати обласну медико-соціальну експертну комісію № 2 комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» повторно провести огляд ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Олександрійським РВ УМВС України в Кіровоградській області 17.03.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на предмет встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю.
Ухвалою суду від 28.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи.
Ухвалою суду від 04.10.2023 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2023.
Ухвалою суду від 08.11.2023 у справі призначено комісійну судово-медичну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.
Ухвалою суду від 12.02.2024 провадження у справі поновлено у зв'язку з отриманням висновку експертизи, судове засідання призначено на 06.03.2024.
06.03.2024 в судовому засіданні вирішено подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з 2017 хворіє на цукровий діабет 2 середньої важності та перебуває під диспансерним наглядом в КНП «Олександрійська ЦРЛ» і кожного року обстежується та проходить курс лікування. Зазначає, 05.05.2023 лікарсько-консультативної комісією КНП «Олександрійська ЦРЛ» був направлений в обласну МСЕК №1для вирішення питання працездатності. 22.05.2023 після проходження обстеження в обласній МСЕК №2 комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» було видано довідку про невизнання інвалідом, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позову відповідачем надано відзив на позов та вказується, що враховуючи результати об'єктивного огляду, оцінки стану здоров'я на підставі результатів проведення необхідних досліджень ОСОБА_1 лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, обласною МСЕК №2 встановлено, що стан здоров'я ОСОБА_1 обмежує його життєдіяльність в легкому ступені, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності відповідно до «Положення про порядок, умови; та критерії встановлення інвалідності» (а.с.74-80).
18.09.2023 позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (а.с.110-113).
При вирішенні даного спору суд виходить із такого.
Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до статті 3 названого Закону інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Окрім того, основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначено Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
За змістом статті 7 цього Закону медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.
Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Медико-соціальні експертні комісії визначають, поміж іншого, групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров'я, групу інвалідності, причину, зв'язок ї час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи.
Медико-соціальні експертні комісії, поміж іншого:
- встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації;
- складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;
- забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю;
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленою наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.
Порядок проведення переогляду з метою підвищення групи інвалідності і вичерпний перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Положення про медико-соціальну експертизу визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особам, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (пункт 1 Положення).
Відповідно до пунктів 3, 4, 10 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Згідно з пунктами 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Наявність у обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради», повноважень щодо проведення медико-соціальної експертизи позивачем не заперечується.
Суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Відповідно до пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Пунктом 24 указаного Положення передбачено, що рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
В ході розгляду справи судом, за клопотанням позивача, було призначено комісійну судово-медичну експертизу, на розгляд якої було поставлено наступні питання:
- якому ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках) відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 , згідно медичною документацією, наданою для проведення огляду комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради»?
- яким критеріям інвалідності відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради»?
- якій групі інвалідності відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради»?
- чи відповідає діагноз, встановлений актом огляду медико-соціальною експертною комісією №2 від 22.05.2023 року фактичному ступеню втрати здоров'я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради»?
Згідно висновку експерта №04-01/02 від 12.01.2024 (а.с.160-165), здійснено наступні підсумки:
«На підставі вивчення наданих матеріалів справи та з метою відповіді на поставлені в ухвалі суду питання, комісія експертів приходить до наступного:
Згідно медичної документації на ім'я ОСОБА_1 , наданої для проведення огляду комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради», у нього мають місце наступні захворювання: цукровий діабет, тип II, середньої тяжкості, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, серцева недостатність І, остеоартроз правого плечового суглобу II ступеню, гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеня, хронічний панкреатит середнього ступеня важкості.
Відповідно до Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затверджених наказом МОЗ України від 05.06.2012 №420 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», втрата професійної працездатності у ОСОБА_1 становить відповідно до кожної хвороби:
- цукровий діабет, тип II, середньої тяжкості - 20-25%;
- ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, серцева недостатність І - 15-25%;
- гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеня - 15-25%;
- хронічний панкреатит середнього ступеню важкості - 15-25%.
Визначити ступінь втрати професійної працездатності, до якого призвело захворювання «остеоартроз правого плечового суглобу II ступеню», не можливо, так як надана на експертизу медична документація не містить даних про ступінь обмеження рухів правого плечового суглобу.
Відповіді на питання: «Яким критеріям інвалідності відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради»?, Якій групі інвалідності відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду І комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради»?» - не входять в компетенцію судово-медичного експерта відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317.
Згідно медичної документації, яка міститься в матеріалах справи, крім захворювання на цукровий діабет, яке відмічене у акті №333/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.05.2023р., у ОСОБА_1 мають місце захворювання: ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, серцева недостатність І, остеоартроз правого плечового суглобу II ступеню, гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеня, хронічний панкреатит середнього ступеня важкості.»
Зважаючи на зміст вказаних висновків експерта суд зазначає, що в ході проведення судово-медичної експертизи, не знайшли підтвердження доводи позивача наведені у позові.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, у яких спір виник у зв'язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким ІІІ групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.
Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
За змістом позову позивач не посилається на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення. У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами об'єктивного обстеження позивача членами комісії, що свідчить про відсутність порушення відповідачем порядку розгляду цього питання.
Відтак, позовні вимоги, задоволенню судом не підлягають.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 згаданого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцєю та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, на переконання суду, правомірність своїх дій та рішення щодо позивача обґрунтував належним чином.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що встановлених вище обставин достатньо для того, щоб відмовити у задоволенні позову повністю.
Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" Обласна медико-соціальна експертна комісія №2 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК