про закриття провадження у справі
12 березня 2024 року справа № 640/21712/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
08.12.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає в порушенні статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про звернення громадян";
- зобов'язати Пенсійний фонд України (ЄДРПОУ 00035323) та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368) спільно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2022;
- зобов'язати Пенсійний фонд України (ЄДРПОУ 00035323) та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсійне посвідчення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та внутрішньо переміщеною особою. Стверджує, що 15.07.2022 звернувся в місті Києві до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про видачу йому пенсійного посвідчення. 05.12.2022 йому стало відомо, що подана ним заява перебуває без руху та до АТ «ОЩАДБАНК» задля виготовлення пенсійного посвідчення встановленого зразка не направлялась.
Вважаючи бездіяльність Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо видачі йому пенсійного посвідчення протиправною, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Васильченко І.П.) від 14.12.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
25.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 23.12.2022 №03-19/4762/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/21712/22.
25.04.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 прийнято адміністративну справу №640/21712/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази від сторін.
Відповідач-1 Пенсійний фонд України, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву вказує, що не є належним відповідачем, оскільки звернення позивача від 15.07.2022 не отримував. Зазначає, що АТ «ОЩАДБАНК» не в змозі забезпечити емісію електронних пенсійних посвідчень через непереборні обставини у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Відповідач-2 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву, вказує, що заява позивача про видачу пенсійного посвідчення від 15.07.2022 була переведена в статус «помилкової» у зв'язку з призупиненням виготовлення електронних пенсійних посвідчень та відсутністю правових підстав для видачі позивачу пенсійного посвідчення у паперовій формі. Разом з тим, у зв'язку із набранням чинності з 19.04.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 325 «Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам» та отриманням повторного звернення позивача щодо виготовлення пенсійного посвідчення від 30.05.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві взята до роботи попередня заява позивача від 15.07.2022, яка на день подання відзиву на позовну заяву знаходиться на опрацюванні. У зв'язку з цим вважає звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом передчасним.
20.06.2023 через канцелярію суду позивачем подано заяву про долучення доказів по справі, зокрема, копію отриманого ним від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві пенсійного посвідчення від 31.05.2023 серія НОМЕР_2 , а також відповідь на відзив, в якій він вважає, що саме звернення до суду спонукало Пенсійний фонд України оформити йому пенсійне посвідчення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав про закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) є громадянином України, внутрішньо переміщеною особою та пенсіонером за віком, що підтверджується наявними у справі доказами (копіями паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.07.2022 № 3001-5001826184, пенсійного посвідчення від 31.05.2023 серія НОМЕР_2 ). Адреса фактичного місця проживання позивача згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .
З наданого суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві відзиву на позовну заяву вбачається, що ним отримано від позивача заяву від 15.07.2022 про видачу пенсійного посвідчення. Вказана заява була переведена в статус «помилкової» у зв'язку з призупиненням виготовлення електронних пенсійних посвідчень.
Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У зв'язку із зазначенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві у відзиві на позовну заяву про факт подання позивачем 15.07.2022 заяви про видачу пенсійного посвідчення, суд вважає вказаний факт доведеним.
06.09.2022 позивачем направлено до Пенсійного фонду України електронне звернення № ВЕБ-28000-Ф-С-22-07836 з проханням записати його на особистий прийом до керівництва Пенсійного фонду України з питань оформлення пенсійного посвідчення та пенсійного забезпечення.
У відповідь на вказане звернення листом Пенсійного фонду України від 04.10.2022 №25076-25487/З-03/8-2800/22 позивача повідомлено, що в умовах введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/20022 правового режиму воєнного стану, з урахуванням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Пенсійним фондом України тимчасово призупинено прийом громадян та запропоновано викласти суть питання у письмовому зверненні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду звернення позивача від 15.07.2022, виготовлення та видачі йому пенсійного посвідчення, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання таких відносин.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про Пенсійний фонд України).
Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 «Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485.
Згідно з вказаним Положенням територіальними органами Пенсійного фонду України є Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності з частиною четвертою статті 44 вказаного Закону особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно. Порядок видачі, зразок та форма пенсійного посвідчення затверджуються правлінням Пенсійного фонду.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII.
У відповідності з частиною першою статті 7 вказаного Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Особливості, зокрема пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб визначені постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
У відповідності з абзацом третім пункту 1 вказаної постанови в редакції станом на 15.07.2022 (день звернення позивача із заявою про видачу пенсійного посвідчення) для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.
Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332 (далі - Порядок № 26-1)
Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу І Порядку № 26-1 пенсійні посвідчення виготовляються на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.
Абзацом третім зазначеного пункту Порядку № 26-1 встановлено, що пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, ключі кваліфікованого електронного підпису (далі - електронне пенсійне посвідчення).
Внутрішньо переміщеним особам, яким призначено пенсію, видаються платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням, відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) та Порядку емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2016 року за № 633/28763 (абзац четвертий пункту 2 розділу І Порядку № 26-1).
За змістом Порядку емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 року № 7-1 емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням здійснюється публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».
Згідно з пунктом 7 Порядку емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 року № 7-1 (далі - Порядок №7-1) виготовлення електронних пенсійних посвідчень здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу Пенсійного фонду України, відомостей, зазначених у пункті 1 розділу II Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332, інформації, отриманої в електронному вигляді відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Перелік даних, щодо яких здійснюється інформаційний обмін та на обробку яких одержувачем пенсії надано згоду у заяві, визначається з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, ідентифікації та реєстрації фізичних осіб як отримувачів електронних довірчих послуг відповідно. Обмін інформацією здійснюється: між Пенсійним фондом України та банком - в обсязі, необхідному для відкриття рахунків, обліку видачі, активації, блокування, знищення, втрати електронного пенсійного посвідчення; між Пенсійним фондом України та персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - в обсязі, необхідному для персоналізації електронного пенсійного посвідчення та обліку його виготовлення в частині пенсійного посвідчення; між персоналізатором електронних пенсійних посвідчень та кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг - в обсязі, необхідному для формування та активації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів; між банком та виробником карток - в обсязі, необхідному для виготовлення платіжної картки; між банком та персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - в обсязі, необхідному для персоналізації електронного пенсійного посвідчення в частині банківського платіжного додатка та нанесення даних платіжної картки (пункт 9 Порядку № 7-1).
Електронне пенсійне посвідчення має бути підготовлено до видачі протягом 30 робочих днів з дня прийняття заяви від одержувача пенсії Пенсійним фондом України (пункт 10 Порядку № 7-1).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 р. № 325 «Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам», яка набрала чинності 19.04.2023, зупинено дію абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.
З наведеного нормативно правового регулювання вбачається, що до 19.04.2023 позивач як внутрішньо переміщена особа мав документуватись електронним пенсійним посвідченням у вигляді платіжної картки, емітентом якої є ПАТ «Державний ощадний банк України». Видача внутрішньо переміщеним особам пенсійних посвідчень в паперовій формі законодавством не передбачалась.
Одночасно з цим, як вбачається з листа ПАТ «Державний ощадний банк України» від 27.09.2022 № 53/6-12/1/596/29938/2022-00/вих, наданого Пенсійним фондом України до відзиву на позовну заяву, банк повідомляв Пенсійний фонд України листами від 10.05.2022 № 53/6-12/1/257 та від 23.06.2022 № 53\6-12/1/381 про неможливість емітувати електронні пенсійні посвідчення у вигляді платіжної картки до завершення воєнних дій.
У зв'язку з цим зазначеним листом від 27.09.2022 № 53/6-12/1/596/29938/2022-00/вих АТ «Державний ощадний банк України» просив Пенсійний фонд України ініціювати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та внести зміни до Порядку № 7-1.
Доказів належного та своєчасного реагування на листи АТ «Державний ощадний банк України» від 10.05.2022 № 53/6-12/1/257, від 23.06.2022 № 53\6-12/1/381 та від 27.09.2022 № 53/6-12/1/596/29938/2022-00/вих Пенсійним фондом України до матеріалів справи не надано.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві прийнято заяву позивача від 15.07.2022 про видачу пенсійного посвідчення в умовах обізнаності Пенсійного фонду України про неможливість виготовлення АТ «Державний ощадний банк України» електронних пенсійних посвідчень.
Доказів належного та своєчасного інформування Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві позивача про неможливість виготовлення АТ «Державний ощадний банк України» електронних пенсійних посвідчень, що унеможливлює задоволення заяви позивача від 15.07.2022, матеріали справи не містять.
У відповідності з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчи нення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Пенсійним фондом України не надано суду доказів вжиття ним станом на 15.07.2022 своєчасних та належних заходів у зв'язку з отриманням листів АТ «Державний ощадний банк України» від 10.05.2022 № 53/6-12/1/257 та від 23.06.2022 № 53\6-12/1/381 щодо неможливості забезпечити емісію електронних пенсійних посвідчень для внутрішньо переміщених осіб.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві прийнято від позивача заяву від 15.07.2022 про видачу пенсійного посвідчення, проте жодних заходів, що свідчили б про розгляд вказаної заяви та/або повідомлення позивача про неможливість вирішення порушеного в заяві питання не здійснено.
У зв'язку з цим суд вважає доведеною протиправність бездіяльності Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, яка полягає в порушенні приписів статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині обов'язку видати позивачу пенсійне посвідчення.
Одночасно з цим суд враховує, що під час розгляду даної справи судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на підставі заяви позивача від 15.07.2022 йому виготовлено та видано пенсійне посвідчення від 31.05.2023 серія НОМЕР_2 . Копія пенсійного посвідчення, надана позивачем, наявна в матеріалах справи.
За правилами, встановленими пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльній суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З аналізу наведеної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню у випадку, коли суб'єкт владних повноважень погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача без необхідності визнавати протиправними рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При встановленні під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем дій або рішень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, варто акцентувати увагу, що вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає в порушенні статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про звернення громадян"; зобов'язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві спільно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2022; зобов'язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві видати ОСОБА_1 пенсійне посвідчення.
Так, під час розгляду справи позивачем надано суду копію отриманого ним від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві пенсійного посвідчення від 31.05.2023 серія НОМЕР_2 та відповідь на відзив, в якій він вважає, що саме звернення до суду спонукало Пенсійний фонд України оформити йому пенсійне посвідчення.
Таким чином, судом встановлено, що оскаржувані порушення було виправлено суб'єктом владних повноважень, що відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі. При цьому, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішення протиправним після такого виправлення.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно з ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За загальним змістом частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на суму 992,40 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва, про що свідчить надана суду квитанція АТ КБ "ПриватБанк" від 08.12.2022 №0.0.2767381455.1.
З огляду на встановлений законодавством 30-тиденний строк на виготовлення пенсійного посвідчення, на переконання суду, даний спір виник внаслідок не дотримання відповідачем-2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві визначених частиною другою статті 2 КАС України принципів добросовісності, розсудливості та своєчасності вчинення дій у зв'язку з прийняттям від позивача заяви від 15.07.2022 про видачу пенсійного посвідчення.
Враховуючи те, що оскаржувані порушення виправлено суб'єктом владних повноважень після відкриття провадження у справі, сплачений при подачі позову судовий збір згідно із квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" від 08.12.2022 №0.0.2767381455.1 на суму 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача-2 - Головного управління ПФУ в м. Києві, рішення якого призвело до порушення прав та інтересів позивача та слугувало зверненню до суду з даним позовом.
Керуючись статтями 139, 140, 238, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Закрити провадження в адміністративній справі №640/21712/22 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
3. Оригінал даної ухвали видати (надіслати) позивачу (його представнику), копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 12.03.2024.
Суддя Кушнова А.О.