12 березня 2024 року 320/6271/22
Київський окружний адміністративний суд, у складі суддіБалаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 44096797), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2019 №0039514202, від 29.05.2019 №0039484202, від 29.05.2019 №0039494202 та від 29.05.2019 №0039504202;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.03.2020 №432968-57;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення (списання) податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою за ППР за платежем податок на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) на суму 3490131,10 грн., ППР (Форма "Р") від 29.05.2019 №0039484202, на суму 3489451,10 грн., ППР (Форма "ПС") від 29.05.2019 №0039504202 на суму 510,00 грн., ППР (Форма "ПС") від 29.05.2019 №0039494202 на суму 170,00 грн., за платежем військовий збір (код платежу 11011001) на суму 261791,55 грн., шляхом виключення (списання) податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою ППР (Форма "Р") від 29.05.2019 №0039514202.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, щоконтролюючий орган провів невиїзну позапланову документальну перевірку позивача, за результатами якої встановив порушення норм податкового законодавства, через не декларування та не сплату податку з доходів фізичних осіб і військовий збір за результатами річного декларування за 2015 рік у зв'язку із прощенням боргу за кредитним договором. Зазначає, що прощення боргу не відбулось, а на сьогоднішній день триває процедура примусового стягнення боргу за виконавчим провадженням.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 05.09.2022.
Відповідач -1 - Головне управління Державної податкової служби у Київській області надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що податкова вимога від 02.03.2020 №432968-57 була відкликана, а контролюючим органом було внесено зміни до інтегрованої картки платника податків, тобто оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень.
Відповідач-2 -Головне управління Державної податкової служби у м. Києві надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО із сум доходу, отриманого позивачем за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року, в якості додаткового блага, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір не нараховувався та до бюджету не сплачувався. Відтак, винесені податкові повідомлення-рішення є законними і скасуванню не підлягають.
Ухвалою суду від 05 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
10 жовтня 2022 року суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено Акт від 26.04.2019 №966/26-15-42-02-30/3212420116.
На підставі вказаного Акту було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування:
- Податкове повідомлення рішення форми «Р» від 29.05.2019 №0039484202, яким нараховано - 2 408 434,74 грн., з яких грошового зобов'язання на суму - 1 926 747,79 грн., штрафних санкцій на суму -481 686,95 грн.;
- Податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 29.05.2019 №0039504202, яким нараховано штрафних санкцій на суму - 510,00 грн.;
- Податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 29.05.2019 №0039494202, яким нараховано штрафних санкцій на суму - 170,00 грн.;Також, на підставі ст. 129 ПК України, нараховано пені у розмірі - 1 081 016,36 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становила - 3 490 131,10 грн.
3 військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування:
- Податкове повідомлення рішення форми «Р» від 29.05.2019 №0039514202, яким нараховано - 180 689,70 грн., з яких грошового зобов'язання на суму - 144 551,76 грн., штрафних санкцій на суму - 36 137,94 грн., а також нараховано пені у розмірі -81 101,85 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу з військового збору, що декларується фізичними особами за результатами річного декларування становила - 261 791,55 грн.
Крім того, на підставі акту перевірки від 26.04.2019року №966/26-15-42-02-30/3212420116 було винесено податкове повідомлення-рішення №0039494202 від 29.05.2019року, яким встановлено порушення, п.п 49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 п.179.2 ст. 179 Податкового Кодексу України та на підставі п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб, а також податкове повідомлення-рішення №0039504202 від 29.05.2019року, яким встановлено порушення п.п «а» п.176.1 ст. 176, п.44.1, п.44.3, ст.44 Податкового Кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції усумі 510,00 грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб.
У зв'язку з наявністю податкової заборгованості, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС у Київській області було сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ф» від 02.03.2020 №432968-57.
Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Згідно з приписами п.п.163.1.1 та п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПК України- тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом162.1статті162цьогоКодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначеністаттею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України (п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України).
В силу п.п.14.1.47 п.14.1ст.14 ПК України,додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормамирозділу IV цього Кодексу).
Згідно з п.п.162.1.1п.162.1ст.162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.163.1ст.163 ПК України,об'єктом оподаткування резидента є:загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом164.1ст.164 ПК Українивизначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений п.п.164.2.17п.164.2ст.164 ПК Україниє вичерпним.
Так, відповідно до підпункту «д» п.п.164.2.17п.164.2ст.164 ПК України(в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбаченихстаттею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема,Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015 р. №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015 р., редакція п.п.165.1.55п.165.1ст.165 ПК Українибула доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з п.п.«б'п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України- до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.
Частиною 1 ст.1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зст.605 ЦК України-зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход.
Так, матеріалами справи встановлено, що 24.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний Банк Київ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір в іноземній валюті - доларах США № 10, відповідно до умов якого, останньому надано кредитні кошти у розмірі 1269100,00 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором № 10 від 24.01.2008, між ВАТ «АБ «Київ» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки №651 від 27.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С.
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_2 поручилася своїм нерухомим майном за виконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору N2 10 від 24.01.2008.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2013 по справі №757/4516/13-ц задоволено позов ПАТ «АКБ «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10 від 24.01.2008року. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19814324,00 грн., та 57019,02 доларів США заборгованості за кредитним договором, а також 3441,00 грн. судових витрат.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 49432727 від 23 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКБ «Київ» боргу в загальній сумі 19814324,00грн.
14.11.2019 між ПАТ «АКБ «Київ» та Товариством з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (надалі-ТОВ «ФК «Паріс») укладено договір про відступлення права вимоги №14/11-2019/1., з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, втому числі відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. за №1442.
Таким чином, ТОВ «ФК «Паріс» стало правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «АКБ «Київ» за Кредитним договором №10 від 24.01.2008 та Договору іпотеки №651 від 27.06.2008року.
В подальшому, 05.12.2019 між ТОВ «ФК «Паріс» та Акціонерним товариством «РВС БАНК» було укладено договір про відступлення права вимоги N205/12/2019-1, відповідно до умов якого AT «РВС БАНК» набуло права вимоги за Кредитним договором №10 від 24.01.2008 та Договору іпотеки №651 від 27.08.2008року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С.Крім того, 05.12.2019 ТОВ «ФК «Паріс» та AT «РВС БАНК» укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором.
Як встановлено судом, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став лист ПАТ «АКБ «КИЇВ» (ЄДРПОУ 14371869) від 02.10.2018 року №20/492, в якому зазначалось про визнання безнадійною та списання за рахунок сформованих резервів заборгованості за кредитним договором № 10 від 24.01.2008 року, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» і ОСОБА_1 в сумі 9636783,94 грн.
При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Крім того, кредитор в свою чергу має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.
Проте, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що у позивача відсутнє додаткове благо передбачене п.п.164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у вигляді прощення боргу, оскільки такий борг не був прощений з боку ПАТ «АКБ «КИЇВ» та стягується і на даний момент в рамках виконавчого провадження №49432727.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставності посилань податкового органу на те, що кошти у розмірі 9636783,94 грн. є оподатковуваним доходом позивача, передбаченим пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Таким чином, нарахування на зазначену суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є необґрунтованим, у зв'язку з чим у позивача не виникло обов'язку подавати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, з огляду на що нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України є протиправним.
Оскільки у позивача не виник обов'язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до абзацу«д'п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, у відповідача також були відсутні правові підстави для нарахування грошового зобов'язання зі сплати військового збору та штрафних санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи, що свідчить про протиправність винесених Головним управлінням ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №0039514202, від 29.05.2019 №0039484202, від 29.05.2019 №0039494202 та від 29.05.2019 №0039504202.
Крім того, суд зазначає, що підлягає скасуванню і податкова вимога форми «Ф» від 02.03.2020 №432968-57, яка виникла зв'язку з наявністю податкової заборгованості, на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи відповідача-1 про те, що податкова вимога від 02.03.2020 №432968-57 була відкликана, а контролюючим органом було внесено зміни до інтегрованої картки платника податків, тобто оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи відповідачами не було надано рішення про скасування податкової вимоги від 02.03.2020 року або податкових повідомлень-рішень на підставі яких приймалась вказана вимога.
Таким чином, доводи позивача про фактичне виправлення порушень суб'єктом владних повноважень не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.05.2019 №0039514202, від 29.05.2019 №0039484202, від 29.05.2019 №0039494202 та від 29.05.2019 №0039504202, а також податкова вимога від 02.03.2020 №432968-57є протиправними та підлягають скасуванню.
З метою захисту прав позивача та відновлення його фінансового стану, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення (списання) податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою за оскаржуваними ппр.
Під час розгляду судом справи, відповідачем-2 було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке вмотивовано тим, що позивачем було подано позов із пропуском процесуальних строків на судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року.
Суд, дослідивши клопотання і наявні в матеріалах справи докази, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки, як зазначає позивач і не спростовано відповідачами, про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач дізнався лише після їх отримання (25.01.2022) на запит його представника, то у суду відсутні підстави для висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду із позовом.
Відповідно, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви повністю.
Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 13398,00 грн, що підтверджується квитанцією від 11.07.2022 року.
В зв'язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути 13398,00 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві..
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2019 №0039514202, від 29.05.2019 №0039484202, від 29.05.2019 №0039494202 та від 29.05.2019 №0039504202.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.03.2020 №432968-57;
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення (списання) податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою за ППР за платежем податок на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) на суму 3490131,10 грн., ППР (Форма "Р") від 29.05.2019 №0039484202, на суму 3489451,10 грн., ППР (Форма "ПС") від 29.05.2019 №0039504202 на суму 510,00 грн., ППР (Форма "ПС") від 29.05.2019 №0039494202 на суму 170,00 грн., за платежем військовий збір (код платежу 11011001) на суму 261791,55 грн., шляхом виключення (списання) податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою ППР (Форма "Р") від 29.05.2019 №0039514202.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 13398,00 (тринадцять тисяч триста дев'яносто вісім грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.