ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" березня 2024 р. справа № 300/2282/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України про скасування наказу про звільнення з військової служби та поновлення на публічній службі, -
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України про скасування наказу №0147 від 15.06.2002, в якому просить суд скасувати наказ Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України за №0147 від 15.06.2002 про звільнення позивача з військової служби за станом здоров'я та поновити ОСОБА_1 на публічній службі на займаній або на рівнозначній посаді.
Розпорядженням в.о.керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 за № 19, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/2282/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, судову справу № 300/2282/21 передано судді Микитин Н.М.
На підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України 13.03.2024 суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., заявлено самовідвід в даній справі з підстав уникнення сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді при її розгляді, з огляду на вимоги пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006.
Розглянувши подану заяву про самовідвід судді, суд зазначає таке.
Відповідно до довіреності №926 від 02.08.2021, представником ОСОБА_1 у всіх судових інстанціях є ОСОБА_2 . Довіреність видано строком на три роки і вона дійсна до 02.08.2024 (а.с. 105).
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 36 КАС України встановлені підстави для відводу (самовідводу) судді, частиною першою якої встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі (пункт 1); якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (пункт 2); якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (пункт 3); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 4); у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (пункт 5).
З огляду на зміст поданої заяви про самовідвід судді в цій адміністративній справі, зазначені в ній підстави самовідводу судді відносяться до підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року за № 2006/23, встановлює, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не тільки в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
З метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, а також для унеможливлення обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду цієї справи заявлений самовідвід підлягає задоволенню, так як здійснення розгляду у цій адміністративній справі суддею Микитин Н.М. може у стороннього спостерігача викликати сумніви в неупередженості судді.
Згідно із частинами 1 та 3 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя повинен заявити самовідвід.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 40 КАС України).
З врахуванням вищенаведених підстав та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву про самовідвід головуючої судді Микитин Н.М. по справі №300/2282/21 -задовольнити.
Відвести суддю Микитин Н.М. від розгляду адміністративної справи №300/2282/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України про скасування наказу про звільнення з військової служби та поновлення на публічній службі.
Матеріали адміністративної справи №300/2282/21 передати до канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду, для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення, постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.