ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" березня 2024 р. справа № 300/3065/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мищишин І.Я., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у прийнятті рішення №092850017149 від 26.11.2022 відповідно до якого не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.2004 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021, а також період роботи з 22.10.1996 по 31.12.1999 та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; скасувати незаконне рішення №092850017149 від 26.11.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до якого не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.2004 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021, а також період роботи з 22.10.1996 по 31.12.1999 та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.2004 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021 відповідно до записів трудових книжок НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не зараховано до стажу позивача спірні періоди роботи, оскільки вказані періоди роботи підтверджуються записами трудової книжки НОМЕР_3 , НОМЕР_2 , вкладишем НОМЕР_4 , а також уточнюючими довідками №20/5287 від 25.06.2008, №20/665 від 16.06.2008, №02/1-810 від 14.12.2021, №02/1-48 від 10.02.2014, від 31.03.2016 №01, №70/М від 22.09.2021, довідками про заробітну плату №2013-2108 від 21.05.2021, №405 від 24.01.2020, №б/н від 27.05.2021 за період з 16.06.2016 по 27.05.2021, довідкою про доходи за 2020 рік від 03.08.2021, довідкою про доходи за 2021 рік від 03.08.2021. Позивач зазначає, що згідно відомості про стан особового рахунку застрахованої особи за ОСОБА_1 сплачувалися страхові внески та його пільговий стаж становить 12 років 10 місяців 6 днів. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області скористалося правом подання відзиву на позов та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 13 років 10 місяців 06 днів, з яких пільговий стаж - 03 роки 11 місяців 30 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стверджує, що з 01.01.2023 російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Також, відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993» зупинено усі відносини з російською федерацією та республікою Білорусь. Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування або такі, що від них виходять можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Одним із способів оформлення документів для їх можливого використання закордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою конвенцією (а.с.75).
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що до страхового та пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 01.02.2004 по 27.05.2021. Представлені позивачем уточнюючі довідки, видані «Нафтогаз-буріння» російської федерації про пільгових характер роботи містять нечитабельну печатку. Форма пільгової довідки, визначена Додатком 5 Порядку №637, серед інших реквізитів має містити печатку підприємства, яке видає цю довідку. Стверджує, згідно роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 12.01.2023 Пенсійному фонду України щодо порядку дій, які будуть застосовуватись до прийняття відповідного нормативно правового акту в зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 при призначенні пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, при призначенні пенсії заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії враховується за період страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а за період по 31.12.1991 - на умовах, визначених абзацом 5 частини 1 статті 40 цього ж Закону. Після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць С1ІД у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір припинить свою дію для України 19 червня 2023 року. Починаючи з цього часу обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних держав, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюватиметься відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Відповідач зазначає, що в період дії воєнного стану або стану війни пенсійним органом не проводиться листування з державою агресором. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.81).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
17.11.2022 ОСОБА_1 у віці 56 років звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.214).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2022 за №092850017149 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці.
Зазначено, що страховий стаж заявника становить 13 років 10 місяців 06 днів. Пільговий стаж за Списком №2 - 03 роки 11 місяців 30 днів. До страхового та пільгового стажу за Списком №2 не зараховані періоди роботи з 01.02.2004 по 27.05.2021 згідно довідок від 23.06.2018 №20/5287, від 10.02.2014 №02/1-48, від 22.09.2021 №70/М, від 27.05.2021 №б/н, від 27.05.2021 №б/н, оскільки в наданій довідці пенсійним фондом російської федерації від 23.05.2022 печатка не читається. Сплата внесків за 2004 рік взагалі відсутня. Також зазначено, що в довідці від 10.02.2014 №02/1-48 вказано: «З 01.01.2009 по 31.12.2011 індивідуальні відомості в Пенсійний фонд на тимчасово перебуваючих на території російської федерації іноземних працівників (громадян України) не подавалися, а страхові внески не сплачувалися», що не відповідає довідці з Пенсійного фонду російської федерації від 23.05.2022 станом на 01.04.2022 (а.с.220).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі також - Закон №1058-IV, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (60 років), зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі також - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Суд зауважує, що в російській федерації чинними є Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.
Слід зазначити, що посади, які займав позивач (помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин, помічник майстра бурової, майстер бурової, начальник бурової) у спірні періоди були передбачені у всіх описаних вище Списках №2, що відповідачами не заперечується.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Також якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.09.1991 (а.с.14) ОСОБА_1 у спірний період:
- 01.02.2004 прийнятий до Дочірнього підприємства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія ОАО «Газпром» (Бургаз), філіал «Тюменьбургаз» помічником бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин четвертого розряду, вахтово-експедиційним методом, робота за строковим трудовим договором, згідно наказу №138/п від 06.02.2004;
- 01.03.2007 звільнений згідно пункту 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, за власним бажанням, на підставі наказу №1063-к від 27.02.2007;
- 26.03.2007 прийнятий до ООО «РН-Бурение, Губкінський філіал, помічником майстра бурового Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння, згідно наказу №840-к від 25.03.2007;
- 31.12.2007 переведений до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение», на підставі наказу №2742-к від 14.12.2007;
- 01.01.2008 переведений помічником майстра бурового (по технології) Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння з Губкінського філіалу ООО «РН-Бурение», на підставі наказу №30-к від 01.01.2008;
- 18.03.2009 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, згідно наказу від 12.03.2009 №110-к;
- 31.03.2009 прийнятий до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение» помічником майстра бурового Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння вахтовим методом роботи. Район Крайньої Півночі, на підставі наказу від 19.03.2009 за №175-лс;
- 07.12.2009 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №927-лс від 02.12.2009;
- 08.12.2009 прийнятий до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение» помічником майстра бурового Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння, вахтовим методом роботи. Район Крайньої Півночі, на підставі наказу від 07.12.2009 за №935-к;
- 08.11.2010 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №1226-лс від 08.11.2010;
- 09.02.2011 прийнятий до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение» помічником майстра бурового Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння, на підставі наказу від 09.02.2011 за №138-лс;
- 16.10.2011 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №1291-лс від 11.10.2011;
- 18.10.2011 прийнятий до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение» помічником майстра бурового Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння, вахтовим методом роботи. Район Крайньої Півночі, на підставі наказу від 18.10.2011 за №1314-лс;
- 19.09.2012 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №1305-лс від 13.09.2012;
- 20.09.2012 прийнятий до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение» помічником майстра бурового (по технології) Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння, вахтовим методом роботи. Район Крайньої Півночі, на підставі наказу від 19.09.2012 за №1338-лс;
- 25.06.2013 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №908-лс від 18.06.2013.
Згідно вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_5 від 12.07.2013 (а.с.19) позивач у спірний період:
- 12.07.2013 прийнятий до Східно-Сибірського філіалу ООО «РН-Бурение» помічником майстра бурового (по технології) Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного та розвідувального буріння, вахтовим методом роботи. Район Крайньої Півночі, на підставі наказу від 12.07.2013 за №1018-лс;
- 14.04.2014 трудовий договір розірвано з ініціативи працівника відповідно до пункту 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №347-лс від 27.03.2014;
- 27.06.2014 прийнятий в ООО «Ериол Нафтогазсервіс» до бурової бригади №31 на посаду майстра бурової, згідно наказу №525/лс-НУ п.2 від 27.06.2014;
- 27.03.2015 трудовий договір розірвано з ініціативи працівника відповідно до пункту 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №267/лс-НУ від 27.03.2015;
- 22.09.2015 прийнятий до «Управление бурових робот 1» (ООО «УБР-1) начальником бурової в бурову бригаду, на підставі наказу від 21.09.2015 №463-лс;
- 31.03.2016 трудовий договір припинено відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, згідно наказу від 24.03.2016 №157-лс;
- 16.06.2016 прийнятий до ООО «Нафтогазбурение» майстром бурової вахтовим методом для роботи в Ханти-Мансійському окрузі, на підставі наказу від 15.06.2016 №733-лс.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.06.1995 (а.с.13) ОСОБА_1 у спірний період:
- 22.10.1996 прийнятий на роботу помічником бурильника до ПП «Джерело», на підставі наказу №6 від 22.10.1996;
- 31.12.1999 звільнений з роботи за згодою сторін згідно статті 36 пункту 1 КЗпП України, згідно наказу №19 від 31.12.1999.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 22.10.1996 по 31.12.1999, з 01.02.2004 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021.
Період роботи позивача з 22.10.1996 о 31.12.1999 не зараховано пенсійним органом ні до загального ні до пільгового стажу роботи позивача, що підтверджується розрахунком стажу роботи позивача. При цьому, ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзивах на позов відповідачі не зазначили підстав такого незарахування.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 22.10.1996 по 31.12.1999 працював помічником бурильника у ПП «Джерело».
Аналогічні відомості містить довідка від 04.07.2022 за №1 (а.с.201).
Згідно довідки Пенсійного фонду російської федерації форми «СЗИ-ИЛС» відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи від 23.05.2022, станом на 01.04.2022, щодо ОСОБА_1 зазначено інформацію про сплату страхових внесків, зокрема, за періоди з 01.01.2005 по 01.03.2007, з 26.03.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 31.12.2014, а також відомості про величину індивідуального пенсійного коефіцієнта, його складових та стаж застрахованої особи із зазначенням сум нарахованих страхових внесків з 01.01.2015 по 27.03.2015, з 23.09.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за 1 квартал 2022 року (а.с.173).
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в оскаржуваному рішенні зазначило, що до страхового та пільгового стажу за Списком №2 не зараховані періоди роботи з 01.02.2004 по 27.05.2021 згідно довідок від 23.06.2018 №20/5287, від 10.02.2014 №02/1-48, від 22.09.2021 №70/М, від 27.05.2021 №б/н, від 27.05.2021 №б/н, оскільки в наданій довідці Пенсійним фондом російської федерації від 23.05.2022 печатка не читається.
Суд зазначає, що вказана довідка містить нечіткий відтиск печатки Пенсійного фонду російської федерації. Водночас, вказана довідка підписана кваліфікованим підписом МИЦ ПФР, а також містить підпис особи, що її складала ( ОСОБА_2 ).
Згідно уточнюючої довідки від 25.06.2008 за №20/5287 ОАО «Газпром» філіал «Тюменбургаз» про характер праці чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії і підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі ОСОБА_1 з 01.02.2004 по 01.03.2007 працював електромонтером з обслуговування бурової 5 розряду, вахтово-експедиційним методом - повний робочий день, повний робочий тиждень. Вказано, що професія електромонтера передбачена підпунктом «а», пункту 1, розділу 13 Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с.109). Вказана довідка містить відтиск печатки ОАО «Газпром» філіал «Тюменбургаз».
За змістом довідки №02/1-48 від 10.02.2014 ООО «РН-Бурение» про роботу, яка дає право на дострокове призначення трудової пенсії по старості у відповідності зі статтею 77 федерального закону від 17.12.2001 №173-ФЗ «Про трудові пенсії в рф», ОСОБА_1 працював на вказаному підприємстві у період з 01.01.2008 по 18.03.2009, з 31.03.2009 по 07.12.2009, з 08.12.2009 по 08.11.2010, з 09.02.2010 по 16.10.2011, з 18.10.2011 по 19.09.2012, з 20.09.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по теперішній час. Зазначено, що робота виконувалася вахтовим методом протягом повного робочого дня, встановленого графіком робіт із виконанням нормального числа робочих годин за відповідний період (рік). Стаж роботи в якості помічника майстра бурового (по технології) в Буровій бригаді (експлуатація) №13 Служби бурових робіт Ванкорської експедиції глибокого експлуатаційного і розвідувального буріння, згідно підпункту 2 пункту 1 статті 27 федерального закону російської федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації», що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбаченого підрозділом 1, розділу 12 Списку №2 (код позиції 2130100Б-23196 - майстри бурові та їх помічники) (а.с.113). Вказана довідка містить відтиск печатки ООО «РН-Бурение».
Відповідно до довідки ООО «Ериелл Нефтегазсервіс» №70/М від 22.09.2021 про підтвердження стажу роботою, який дає право на дострокове призначення страхової пенсії по старості у зв'язку із роботою в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них районів, ОСОБА_1 працював на зазначеному підприємстві у період з 27.06.2014 по 27.03.2015. Зазначено, що позивач працював постійно, протягом повного робочого дня, на повну ставку, вахтовим методом. Зазначено, що за період роботи здійснювалася сплата страхових внесків. Вказана довідка засвідчена відтиском печатки ООО «Ериелл Нефтегазсервіс» (а.с.115).
У довідці ООО «Управление бурових робот-1» від 31.03.2016 №01 підтверджено роботу ОСОБА_1 з 22.09.2015 по 31.03.2016 на вказаному підприємстві начальником бурової. Вказана довідка засвідчена відтиском печатки ООО «Управление бурових робот-1» (а.с.43).
За змісту уточнюючих довідок ООО «Нафтогаз-Бурение» №б/н від 27.05.2021 про особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії і підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі слідує, що ОСОБА_1 з 16.06.2016 по 16.09.2017, з 15.10.2017 по теперішній час та з 22.10.2020 по теперішній час дійсно працював повний робочий день вахтовим методом в ООО «Нафтогаз-Бурение». У цих довідках також зазначено, що стаж роботи за професією, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбаченого розділом 12, підрозділом 1б, позиція 2130100б-23196 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 у відповідності із підпунктом 2 пункту 1 статті 27 федерального закону рф від 17.12.2001 №173-ФЗ «Про трудові пенсії в рф» (а.с.119-125). Вказані довідки містять відтиск печатки ООО «Нафтогаз-Бурение.
Наведеними довідками підтверджено роботу позивача у зазначених підприємствах повний робочий день.
Суд зауважує, що сама по собі "нечитабельність" відтиску печатки у довідці Пенсійного фонду російської федерації від 23.05.2022 станом на 01.04.2022, не є правовою підставою для не зарахування періодів роботи, вказаних у ній, та підтверджених довідками роботодавців, до пільгового стажу позивача. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог у документах. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Тому, твердження відповідачів про наявність нечіткого відтиску печатки у відомостях Пенсійного фонду російської федерації як підстави для не зарахування вказаних періодів роботи до загального та пільгового стажу позивача, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Суд звертає увагу на ту обставину, що оскільки трудовий стаж набутий позивачем на території російської федерації, тому при визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі також - Угода від 13.03.1992, чинна на час спірних правовідносин).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди від 13.03.1992).
Відповідно до ст. 1 Угоди від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди від 13.03.1992 визначено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Згідно з частинами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року (надалі також - Угода від 14.01.1993, чинна, на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 10.07.2023 № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, припинила дію 4 липня 2023 року.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд виснує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 підлягають застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача, оскільки вказані Угоди були чинними як на час роботи ОСОБА_1 в росії, так і на час його звернення зі заявою про призначення пенсії (17.11.2022).
Суд наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. Працюючи за межами України, позивач мав легітимні очікування щодо його пенсійного забезпечення. Надані позивачем первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
Відтак, суд вважає доводи відповідачів, наведені у відзивах на позов, неприйнятними з наведених вище підстав.
Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що крім доводів про нечіткість відтиску печатки в довідці Пенсійного фонду Російської Федерації від 23.05.2022 підставою відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до його стажу стало й те, що сплата внесків за 2004 рік взагалі відсутня, а в довідці від 10.02.2014 №02/1-48 вказано: «З 01.01.2009 по 31.12.2011 індивідуальні відомості в Пенсійний фонд на іноземних працівників (громадян України), які тимчасово перебувають на території російської федерації не подавалися, а страхові внески не сплачувалися», що не відповідає довідці з Пенсійного фонду російської федерації від 23.05.2022 станом на 01.04.2022.
Однак, твердження відповідача про невідповідність даних довідки від 10.02.2014 №02/1-48 даним довідки Пенсійного фонду російської федерації від 23.05.2022 станом на 01.04.2022 не відповідає дійсності, оскільки в довідці Пенсійного фонду російської федерації від 23.05.2022 станом на 01.04.2022 відсутні відомості про сплату страхових внесків застрахованої особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.
Разом з тим, за змістом Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Подібні за суттю вимоги передбачені й в законодавстві російської федерації.
Згідно з статтею 2 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації», який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - стаж, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду російської федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Відповідно до частини першої статті 10 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації» до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території російської федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду російської федерації.
Отже, як законодавством України, так і законодавством російської федерації передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність.
Як зазначено судом вище, згідно довідки Пенсійного фонду російської федерації форми «СЗИ-ИЛС» Відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи від 23.05.2022, станом на 01.04.2022, щодо ОСОБА_1 зазначено інформацію про сплату страхових внесків, зокрема, за періоди з 01.01.2005 по 01.03.2007, з 26.03.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 27.03.2015, з 23.09.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за 1 квартал 2022 року.
За змістом довідки №02/1-48 від 10.02.2014 ООО «РН-Бурение» про роботу, яка дає право на дострокове призначення трудової пенсії по старості у відповідності зі статтею 77 федерального закону від 17.12.2001 №173-ФЗ «Про трудові пенсії в рф» підтверджено періоди роботи на пільгових умовах з 01.01.2008 по 18.03.2009, з 31.03.2009 по 07.12.2009, з 08.12.2009 по 08.11.2010, з 09.02.2010 по 16.10.2011, з 18.10.2011 по 19.09.2012, з 20.09.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по час видачі довідки.
Згідно листа відділення Пенсійного фонду російської федерації в Красноярському краї від 16.12.2021 №ПЗ-15968/3702-21 «Про направлення довідки про зарплату ОСОБА_1 страхувальник Східно-Сибірський філіал ООО «РН-Бурение» нарахував і виплатив страхові внески до Пенсійного фонду на ОСОБА_1 за періоди роботи з 01.01.2008 по 18.03.2009, з 31.03.2009 по 07.12.2009, з 08.12.2009 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 16.10.2011, з 18.10.2011 по 19.09.2012, з 20.09.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014 у відповідності із законодавством російської федерації (а.с.28).
Довідка ООО «РН-Бурение» від 14.12.2021 №02/1-810 містить відомості про заробітну плату позивача з січня 2008 по квітень 2014 року. У цій довідці вказано, що за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 індивідуальні відомості до Пенсійного фонду на іноземних працівників, які тимчасово перебувають на території російської федерації, у тому числі на ОСОБА_1 не подавалися, а страхові внески не сплачувалися (а.с.228).
У довідці ООО «РН-Бурение» від 10.02.2014 за №02/1-48 зазначено аналогічну інформацію про сплату страхових внесків за період з 01.01.2009 по 31.12.2009. Також у ній зазначено, що за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 страхові внески сплачувалися, а з 01.01.2013 додатковий тариф страхових внесків нараховується та виплачується.
Згідно довідки ОАО «Газпром» від 16.06.2008 про заробітну плату ОСОБА_1 з лютого 2004 по квітень 2007 відрахування до пенсійного фонду російської федерації проводилися із заробітної плати за встановленими тарифами з 01.09.1991 (а.с.225).
Зі змісту довідки ООО «РН-Бурение» про заробітну плату ОСОБА_1 з 26.03.2007 по 31.12.2007 слідує, що відрахування до пенсійного фонду російської федерації проводилися повністю за встановленими тарифами (а.с.226).
Відповідно до довідок ООО «Нафтогаз-Бурение» від 21.05.2021 за №214-218 ОСОБА_1 з працював в ООО «НГ Бурение» з 16.06.2016 по 16.09.2017, з 15.10.2017 по 22.09.2020, з 22.10.2020 по час видачі довідки на посаді майстер бурової. Вказані довідки містять інформацію про заробітну плату позивача з червня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по грудень 2017 року, з січня 2018 року по грудень 2018 року та з січня 2019 року по грудень 2019 року, з січня 2020 року по грудень 2020 року, з січня 2021 року по квітень 2021 року.
У довідках ООО «Нафтогаз-Бурение» від 21.05.2021 за №214-218 вказано, що суми внесків нараховані та перераховані до пенсійного фонду росії повністю.
Згідно довідки ООО «Управление бурових робот-1» від 31.03.2016 №01 ОСОБА_1 з 22.09.2015 по 31.03.2016 працював на вказаному підприємстві (а.с.43).
Суд звертає увагу, що за даними відомостей Пенсійного фонду російської федерації та довідок ООО «РН-Бурение» в період з 01.01.2009 по 31.12.2011 на заробітну плату не нараховувалися страхові внески до Пенсійного фонду російської федерації.
Таким чином, у період роботи позивача з 01.01.2009 по 31.12.2011 страхові внески не нараховувалися. Також відсутня інформація про сплату страхових внесків у період з 01.02.2004 по 31.12.2004.
Тобто, позивач отримував у цей період заробітну плату без жодних нарахувань та відрахувань страхових внесків до пенсійного фонду Російської Федерації. Тому вказані періоди зарахуванню до страхового стажу позивача не підлягають.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.
Згідно розрахунку страхового стажу позивача до його стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 зараховано такі періоди: з 30.07.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.07.1994.
До загального страхового стажу зараховано періоди: з 01.09.1983 по 18.05.1984, з 01.09.1984 по 27.11.1984, з 28.11.1984 по 14.11.1986, з 17.11.1986 по 26.06.1991, з 30.07.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.07.1994, з 29.11.1994 по 28.05.1995, з 19.06.1995 по 09.10.1996, з 18.07.2001 по 09.09.2001, з 10.07.2002 по 20.11.2003.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що до загального та пільгового стажу роботи позивача мають бути зараховані періоди роботи з 22.10.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2005 по 01.03.2007, з 26.03.2007 по 31.12.2008, з 01.01.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021. У зарахуванні позовних вимог щодо решти періодів слід відмовити з огляду на відсутність відомостей про роботу з 02.03.2007 по 25.03.2007, з 26.06.2013 по 11.07.2013 як у трудових книжках позивача так і в уточнюючих довідках, та відомостей про сплату страхових внесків з 01.02.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2009 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 31.12.2011.
Щодо тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Враховуючи, що записи в трудові книжки позивача за періоди його роботи з 01.02.2004 по 01.03.2007, з 26.03.2007 по 18.03.2009, з 31.03.2009 по 08.11.2010, з 09.02.2011 по 16.10.2011, з 18.10.2011 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021 внесені до набрання чинності Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» та станом на 24.02.2022 не вносилися на території України без спеціального посвідчення, доводи відповідача про необхідність проставлення апостилю є безпідставними.
Щодо позовної вимоги позивача визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у прийнятті рішення №092850017149 від 26.11.2022, суд зауважує, що ця вимога не має самостійного характеру та охоплюється попередньою позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2022 за №092850017149.
Судом встановлено, що позивач на дату звернення до пенсійного органу (17.11.2022) досяг 56-річного віку, його загальний страховий стаж становить більше 29 років, а також позивач має більше ніж 12 років 6 місяців стажу за Списком №2, відтак позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вказане суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно прийнято рішення від 26.11.2022 за №092850017149 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд зазначає, що у позивача виникло право на призначення відповідної пільгової пенсії, тому порушене його право підлягає захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 17.12.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до загального та пільгового страхового стажу роботи періодів роботи з 22.10.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2005 по 01.03.2007, з 26.03.2007 по 31.12.2008, з 01.01.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Позивачем згідно квитанції від 25.05.2023 №0.0.3016569819.1 підтверджено сплату судового збору на суму 1073,60 гривень (а.с.1).
Враховуючи, що спір виник внаслідок протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, тому підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплачений судовий збір в сумі 751,52 грн. (70% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2022 за №092850017149.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) з 17.11.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до загального страхового стажу та стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 22.10.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2005 по 01.03.2007, з 26.03.2007 по 31.12.2008, з 01.01.2012 по 25.06.2013, з 12.07.2013 по 14.04.2014, з 27.06.2014 по 27.03.2015, з 22.09.2015 по 31.03.2016, з 16.06.2016 по 27.05.2021.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 751,52 грн. (сімсот п'ятдесят одна гривня 52 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.