13 березня 2024 року Справа № 280/7512/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв'язку 11.09.2023, Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача:
від 31липня 2023 року №00025950901 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 6800 грн;
від 31 липня 2023 року №00025960901 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 17000 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2023 року №00025950901 та №00025960901 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки фактична перевірка була проведена за відсутності на те правових підстав. Порушення суб'єктом господарювання заборони продажу алкогольних напоїв у певний час доби, не може бути ані підставою для проведення фактичної перевірки, ані обставиною, що підлягає встановленню в рамках її проведення. Так само, в рамках проведення фактичної перевірки, у разі відсутності підстав вважати, що діяльність суб'єкта господарювання здійснюється без ліцензії, відсутнє законодавче підґрунтя для перевірки інформації в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій за минулий період. Також звертає увагу, що наказ про проведення фактичної перевірки не містить обов'язкової інформації, а саме - найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється). Крім того, на думку позивача, вона не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП та ст. 17 Закону №481/95-ВР, оскільки це порушує ст. 61 Конституції України. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 18.09.2023 відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (без виклику) сторін (в письмовому провадженні).
09.10.2023 від відповідача надійшов відзив (вх.№44440) в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Твердження позивача про відсутність у наказі, визначених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав для проведення фактичної перевірки (не вказано, яка інформація була отримана щодо порушень з боку позивача) є безпідставним, таким, що суперечить нормам права, які регулюють спірні правовідносини. Щодо суті виявлених порушень зазначає, що перевіркою було встановлено реалізацію алкогольних напоїв на роздрібну торгівлю якими позивач не має ліцензії, а також реалізацію алкогольних напоїв в заборонений час доби. Відповідальність за дані порушення передбачена Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». В зв'язку з чим вважає, що фактична перевірка позивача була законно, а спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі листів ДПС України №4909/6/99-00-07-02-01-06 від 27.02.2023 та №71776/7/99-00-07-02-01-06 від 03.04.2023 (копії додані відповідачем до відзиву) та доповідної записки за №1940вн від 13.06.2023 (копія надана відповідачем) Управління контролю за підакцизними товарами області ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до ст.19, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п 80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (зі змінами), наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про проведення фактичної перевірки» №1008-п від 13.06.2023, призначено провести з 13 травня 2023 року фактичну перевірку об'єкта торгівлі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні (виконання функцій) за період з 27.02.2023 по день закінчення фактичної перевірки.
ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до вищезазначеного наказу видано направлення на проведення фактичної перевірки від 13.06.2023 №136 та №1363.
В ході проведення фактичної перевірки, продавцю ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пред'явлено службові посвідчення та направлення.
З направленнями на право проведення фактичної перевірки ознайомлено під підпис та вручено копію вищезазначеного наказу, про що свідчить особистий підпис продавця позивача в цих направленнях.
Заперечень про відсутність у наказі належних підстав для призначення перевірки позивач не висловлювала, посадові особи відповідача були допущені до перевірки.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 23.06.2023 №2368/08/01/09/ НОМЕР_1 , який надіслано на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та отримано позивачкою - 11.07.2023.
Фактичною перевіркою було встановлено реалізацію алкогольних напоїв в заборонений час доби. Зведена таблиця цієї інформації із зазначенням часу реалізації підакцизної групи товару, як доказ встановленого порушення, викладена в акті про результати фактичної перевірки від 23.06.2023 №2368/08/01/09/ НОМЕР_1 .
Також було встановлено, що позивачем здійснено продаж горілки «Житня Слеза» об'ємом 0,25л. в кількості 1 шт. за ціною 57 грн. 90 коп., але при цьому у позивача відсутня ліцензія на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, окрім пива, сидру та перрі (без додавання спирту).
Заперечення від ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки від 23.06.2023 №2368/08/01/09/ НОМЕР_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходили. Проти вказаної обставини позивач не заперечував.
За результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 31.07.2023 №00025960901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у сумі 6 800,00 грн. - за торгівлю алкогольними напоями в заборонений час доби;
- від 31.07.2023 №00025950901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у сумі 17 000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Податкові повідомлення-рішення з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення №6900514155880 на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та отримані позивачкою - 23.08.2023.
Інформація про оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку у суду відсутня.
Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачка звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Щодо наявності підстав для проведення фактичної перевірки.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Як зазначалось вище, підставою для проведення перевірки послугували листи ДПС України №4909/6/99-00-07-02-01-06 від 27.02.2023, №71776/7/99-00-07-02-01-06 від 03.04.2023 та доповідна записка за №1940вн від 13.06.2023.
Прийняття наказу від 13 червня 2023 року №1008-п про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами ПК України, зокрема п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або ОБ'ЄКТА, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як було встановлено судом, перед початком перевірки позивачу (продавцю позивача) було пред'явлено службові посвідчення та направлення. З направленнями на право проведення фактичної перевірки ознайомлено під підпис та вручено копію наказу, про що свідчить особистий підпис продавця позивача в цих направленнях.
Перевірка була проведена за місцезнаходженням об'єкта торгівлі «Лепрекон» («Leprekon») за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд 6, що передбачено пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
В листах ДПС України №4909/6/99-00-07-02-01-06 від 27.02.2023 та №71776/7/99-00-07-02-01-06 від 03.04.2023, також зазначений об'єкт перевірки, а не суб'єкт, в зв'язку з чим, доповідною запискою від 13.06.2023 №1940вн фахівцями відповідача повідомлено керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки об'єкта торгівлі «Лепрекон» («Leprekon») за адресами, в тому числі: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 6.
Таким чином суд висновує, що наказ на перевірку від 13 червня 2023 року №1008-п відповідає вимогам чинного законодавства, а саме вимогам, що передбачені пунктом 81.1 статті 81 ПУ України, зокрема містить: дату видачі, найменування контролюючого органу, адреса об'єкта перевірки; мета перевірки контроль за дотриманням вимог чинного законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом пального, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, дата початку перевірки; тривалість перевірки, містить підпис першого заступника начальника ДПС та скріплений печаткою контролюючого органу.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, висловленими в постановах від 06 квітня 2023 року у справі №440/14765/21, від 20 липня 2023 року у справі №520/5288/21, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/10214/2020, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 07 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 5 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16 та інших.
З урахуванням викладених обставин суд не знаходить порушень законодавства під час призначення та проведення фактичної перевірки позивача.
Щодо суті виявлених порушень.
Стосовно порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до Преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 зі змінами та доповненнями (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин) (далі - Закон №481/95-ВР) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Згідно з ч. 9 ст.15-3 Закону №481/95-ВР сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Наказом голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 21.02.2023 №85, який є загальнодоступним та розміщений на сайті Запорізької обласної державної адміністрації, встановлено часові обмеження торгівлі алкогольними напоями, а зокрема пунктом 2 цього Наказу на території Запорізької міської територіальної громади дозволено продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв:
1) з 10:00 до 18:00 - всім суб'єктам господарювання, окрім закладів громадського харчування;
2) з 10:00 до 21:00 - закладам громадського харчування.
Наказами голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» спочатку від 03.04.2023 №150, далі від 18.04.2023 №185, встановлено часові обмеження торгівлі алкогольними напоями, зокрема пунктом 2 цих Наказів на території Запорізької міської територіальної громади дозволено всім суб'єктам господарювання продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв лише з 10:00 до 21:00.
З акту перевірки вбачається, що проведеним вибірковим аналізом почекової інформації по ПРРО фіскальний номер 4000357995, наявної в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій за перевіряємий період, встановлено реалізацію алкогольних напоїв в заборонений час доби. Зведена таблиця цієї почекової інформації із зазначенням часу реалізації підакцизної групи товару, як доказ встановленого порушення, викладена в акті про результати фактичної перевірки.
Отже, в даному випадку позивачем здійснювалась продаж алкогольних напоїв до 10 години та після 21 години, що є порушенням вищезазначених наказів та вимоги ч.9 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР.
Позовна заява не містить заперечень по сутті даного порушення та позивачем не надано доказів не вчинення такого порушення.
Згідно з ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
На підставі вказаної норми, за торгівлю алкогольними напоями в заборонений час доби, податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2023 №00025960901 до позивача правомірно застосований штраф у сумі 6800,00 грн.
Стосовно порушення позивачем ч. 21 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Згідно Єдиного ліцензійного реєстру, ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на об'єкт торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 отримала наступні ліцензії: ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) №08270312202300090 від 10.03 2023, з терміном дії з «10» березня 2023 року до «10» березня 2024 року; ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями-сидром та пері (без додавання спирту) №08270309202300040 від 10.03.2023, з терміном дії з «10» березня 2023 року до «10» березня 2024 року
Дані ліцензії були надані позивачем під час перевірки.
Також позивачем за адресою: м Запоріжжя, вул.Новокузнецька, буд. 6 зареєстровано ПРРО фіскальний номер 4000357995.
Проведеним вибірковим аналізом почекової інформації по ПРРО фіскальний номер 4000357995 (скрін додано відповідачем до матеріалів справи), встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.
Так, позивачем здійснено продаж Горілки «Житня Слеза» об'ємом 0,25л в кількості 1 шт. за ціною 57 грн. 90 коп., але при цьому у позивача відсутня ліцензія на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, окрім пива, сидру та перрі (без додавання спирту), що підтверджується наданими позивачем до позову копіями отриманих ним ліцензій, з яких чітко вбачається на роздрібну торгівлю якими саме алкогольними напоями йому надано право (пива, сидру та перрі (без додавання спирту).
Іншої ліцензії, яка б давала позивачу право роздрібної торгівлі горілкою позивачем не надано. Доказів протилежного в матеріалах справи відсутні.
В позовній заяві позивачем не заперечується факт продажу в об'єкті торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 , горілки «Житня Слеза» об'ємом 0,25л в кількості 1 шт. за ціною 57 грн. 90 коп.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Приписами статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) -200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
На підставі вказаної норми, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2023 №00025950901 до позивача правомірно застосовані штрафні санкції у сумі 17000,00 грн.
З урахуванням викладених обставин суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені законно та обґрунтовано.
Щодо інших посилань позивача викладених в позові, то суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позовних вимог Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «13» березня 2024 року.
Суддя Р.В. Кисіль