12 березня 2024 рокуСправа №160/1809/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.01.2024 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення № о/р 912200139505 від 18.12.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПГП НОМЕР_1 ) із зарахуванням всіх періодів трудової діяльності, зокрема, в районах крайньої Півночі з 17.07.1972 року по 18.10.1972 року, з 30.10.1972 року по 10.11.1974 року, з 29.11.1974 року по 15.01.1975, з 01.01.1991 року по 23.07.1992 року з 18.12.2023 року з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні та було витребувано матеріали пенсійної справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
09.02.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві засобами поштового зв'язку надіслано до суду письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 20.01.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.
Відповідачем відзиву проти позову не було надано. З клопотаннями, заявами, поясненнями відповідач до суду не звертався.
При дослідженні матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для звернення з адміністративним позовом ОСОБА_1 стало неврахування його стажу роботи в районах Крайньої Півночі до страхового стажу з урахуванням кратності при призначенні пенсії та розрахунку її розміру.
Проте, з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.12.2023р. № 912200139505 встановлено, що підставою для відмови у перерахунку призначеної пенсії стала відсутність інформації про сплату страхових внесків за період з 01.04.2019, хоча позивачем порушується питання про врахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі до 1992 року.
З вищевикладеного вбачається, що підстави відмови у перерахунку пенсії та звернення до суду з позовною заявою є різними за своєю правовою природою та законодавчим регулюванням.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Частинами 8, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Спірні правовідносини стосуються перерахунку пенсії позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки позивач стверджує, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся вперше 14.08.2023 року.
Проте, на підтвердження чи спростування цього факту сторонами не було надано до суду належних доказів.
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заяву про перерахунок пенсії від 18.12.2023 року, розрахунок стажу позивача із зазначенням зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі до страхового стажу з урахуванням кратності та причин відмови у такому зарахуванні.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області належним чином завірені копії:
- матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заяву про перерахунок пенсії від 18.12.2023 року;
- заяви про перерахунок пенсії від 18.12.2023 року;
- розрахунок стажу позивача із зазначенням зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі до страхового стажу з урахуванням кратності та причин відмови у такому зарахуванні.
З метою надання часу на підготовку доказів суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ст. 370 КАС України,судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала в частині витребування доказів не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині зупинення провадження може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук