ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22168/23
провадження № 2/753/134/24
06 березня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Гусак О.С.,
з секретарем Володько С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
у грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач), посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку з відсутністю спільних інтересів, різними поглядами на шлюб, сім'ю та відсутністю взаєморозуміння. Між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Спільне господарство та сумісне проживання між ними припинено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Гусак О.С.
У позовній заяві вказано, що відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
З відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим за вказаною адресою, чи за будь-якою іншою адресою в м. Києві.
Ухвалою від 2 січня 2024 року витребувано у Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо останнього зареєстрованого місця проживання/перебування, фактичного або повідомленого та у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .
16 січня 2024 року від представника позивача адвоката Льовкіна М.О. надійшла заява про підсудність з якої вбачається, що за відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
18 січня 2024 року від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшла інформація, що місце проживання ОСОБА_2 не встановлено.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав від 15 січня 2024 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_2 .
19 січня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва позовну заяву прийнято та відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи в судове засідання.
Позивач просила провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судові засідання 8 лютого та 6 березня 2024 року відповідач не з'явився, на його адресу судом надсилалися судові повістки, які повернулись із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судова влада України.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18.
У встановлений судом строк відповідач не подав заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або письмового відзиву на позов.
Оскільки відповідач в судові засідання 8 лютого та 6 березня 2024 року не з'явився, у встановлений судом строк не подав заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або письмового відзиву на позов, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без його участі по наявним в справі доказам та постановити заочне рішення відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, який зареєстровано 9 березня 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 399.
Із позовної заяви вбачається, що шлюбні відносини між сторонами не склались, проживають окремо, мають протилежні погляди на життя, втратили почуття любові і поваги. Шлюб існує лише формально, подальше спільне життя і збереження сім'ї із відповідачем неможливе і не відповідає його інтересам.
Згідно із статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Згідно частини 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
На підставі статей 110-112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 200, 206, 263-265, 268, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Шлюб зареєстрований 9 березня 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 399, між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Суддя О.С. Гусак