ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4574/24
провадження № 1-кс/753/845/24
"02" березня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, щодо якого: 11 вересня 2023 року винесено вирок Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України, Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва скеровано до Солом'янського районного суду м. Києва обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, Шевченківського окружною прокуратурою міста Києва скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України,
слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 розробили спільний план по проникненню до магазину та вчиненню крадіжки чужого майна, чітко розділивши між собою свої злочинні ролі. З метою вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , заздалегідь розділили злочинні ролі, підготували інструмент для пошкодження та віджиму вікон і дверей, за допомогою якого повинні були віджимати двері та вікна приміщень.
29 лютого 2024 року близько 21 год 30 хв, ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_4 , приїхали під керуванням останнього на автомобілі марки «Мітсубіші Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Вірменську неподалік з перехрестям вул. Кам'янської у місті Києві, з метою підшукування зручного магазину для вчинення крадіжки чужого майна.
ОСОБА_4 , та ОСОБА_9 , діючи обопільно та узгоджено, згідно розподілених ролей, а саме ОСОБА_4 , залишався в салоні автомобіля марки «Мітсубіші Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де спостерігав за прилеглою до місця скоєння кримінального правопорушення територією, в цей час ОСОБА_9 , вийшов з вказаного автомобіля та попрямували до магазину зоомагазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» розташованого в будинку АДРЕСА_2, з метою вчинити крадіжку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, за допомогою наявних у них спеціальних інструментів, ОСОБА_9 , віджав вікно, вказаного магазину, після чого проник до приміщення магазину, звідки викрали наступні речі:
- шуруповерт BOSCH в коробці, вартістю приблизно 5 000 гривень;
- лазерна рулетка BOSCH вартістю приблизно 2 000 гривень;
- пластикова коробка з саморізами, вартістю приблизно 500 гривень;
- машинка для стрижки тварин, марки Maser, вартістю приблизно 7 000 гривень;
- фен марки «Артеро», вартістю приблизно 12 000 гривень;
- дві коробки різного корму приблизною вартістю 10 000 гривень;
- одяг для собак, приблизною вартістю 5 000 гривень.
Що в загальному становить близько 60 000 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_9 , з місця вчинення злочину разом з викраденим майном зникли та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_10 , матеріального збитку на загальну суму приблизно 60 000 гривень.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, щодо якого: 11 вересня 2023 року винесено вирок Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України, Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва скеровано до Солом'янського районного суду м. Києва обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, Шевченківського окружною прокуратурою міста Києва скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, та існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. За вчинення вказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Вказані обставини можуть спонукати підозрюваного до втечі з метою уникнення покарання, адже підозрюваний раніше судимий, та на даний час перебуває на іспитовому терміні. Крім цього в Солом'янському районному суді м. Києва, Шевченківському районному суді м. Києва, перебувають на розгляді обвинувальні акти за злочини проти власності; незаконно впливати на свідків, та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Потерпілий, та свідки надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчиненні злочину, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом'якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них, підозрюваний також може здійснювати вплив та тиск на потерпілого, свідків, адже останні судом безпосередньо не допитані, а підозрюваному відомо їх місце роботи та проживання; вчинити інший злочин, оскільки підозрюваний неодноразово вчиняв майнові злочини, однак на шлях виправлення не став.
При цьому більш м'які запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе перешкодити переховування від органів досудового розслідування та суду, адже ОСОБА_4 , усвідомлює, що у разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі. Окрім того, даний запобіжний захід не може запобігти спілкуванню зі свідками, потерпілим, переховуванню від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інший злочин.
На підставі протоколу автоматичного розподілу вказане клопотання передане слідчому судді ОСОБА_1 .
Розгляд клопотання було призначено на 2 березня 2024 року.
2 березня 2024 року у судове засідання з'явилися прокурор прокурора ОСОБА_3 , захисники підозрюваного - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, зазначив, що існує ризик переховування, підозрюваним скоєно злочин під час перебування на випробувальному терміні, окрім того, йому відомо місце роботи потерпілої, він може впливати на неї.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати нічний домашній арешт. Зазначив, що ризики відсутні, оскільки після внесення застави минулого разу підозрюваний з'являвся до слідчого та прокурора, він має офіційне місце проживання, утримує матір, є добровольцем в ТРО м. Києва та може добровільно відшкодувати нанесену шкоду. У разі визначення застави просив зменшити її розмір, оскільки прокурором не обгрунтовано причини визначення застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_6 підтримав колегу та доповнив поясненнями, що ОСОБА_4 не проникав до магазину, а лише підвіз товариша не знаючи його намірів.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисників, зазначив, що вину не визнає, просто підвозив ОСОБА_9 за його проханням, не був обізнаний про його плани, проживає окремо від матері.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження № 12024100020001224, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Групою слідчих СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12024100020001224, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 263, частиною четвертою статті 348 КК України.
1 березня 2024 року в порядку ст. 208 КПК України, затримано гр. ОСОБА_4
1 березня 2024 року гр. ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 263, частиною четвертою статті 348 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_10 від 1 березня 2024 року;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 від 1 березня 2024 року;
- протоколами огляду місця події від 1 березня 2024 року;
- протоколами огляду предметів від 1 березня 2024 року;
- протоколом обшуку автомобіля марки «Мітсубіші Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 1 березня 2024 року;
- протоколом огляду відеозапису від 1 березня 2024 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України. Причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
Ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, підозрюваним та захисником не надано жодних документів на підтвердження наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, не підтверджено його офіційне місце роботи, що може бути перепоною для його перебування у територіальній близькості від місця розташування органу досудового розслідування та явки на виклик органу досудового розслідування чи суду. Крім того, такий ризик наявний з огляду на тяжкість покарання у разі доведення вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини першої, другої статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення існує, оскільки, стороною захисту не спростовано інформацію, про відсутність офіційного законного джерела доходу, яке б давало йому можливість підтримувати достатній рівень життя, доказів щодо наявного офіційного місця роботи не надано. Окрім того, ОСОБА_4 раніше судимий та вчинив інкримінований злочин перебуваючи на умовному терміні.
Враховуючи зміст статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України, є тяжким злочином.
Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі незаконно впливати на потерпілого та свідків; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).
Крім наявності вказаних ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Визначивши такі критерії застосування слідчим суддею до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законодавець дотримав міжнародних стандартів щодо тримання під вартою, збалансував необхідність у забезпеченні ефективного здійснення кримінального провадження та права особи, щодо якої воно відкрито, на свободу та особисту недоторканність і передбачив тримання такої особи під вартою виключно на підставі вмотивованого судового рішення.
При цьому, у пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнійчук проти України» наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов'язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.
Обираючи вид запобіжного заходу ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, передбачених пунктами 1, 3, 5 статті 177 КПК України ризиків, оцінює в сукупності наведені у частині першій статті 178 КПК України обставини: вагомість доказів причетності ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, та вважає, що доводи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Встановлені обставини вказують на існування суспільної потреби у застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з ізоляцією ОСОБА_4 , від суспільства, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваної, її сімейний стан, інші дані про її особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 60 560 грн. до 242 240 грн.
При визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого йому злочину, наявність судимості та вчинення злочину під час перебування на випробувальному термін, та вважає, що внесення підозрюваною застави у розмірі 242 240 грн. буде достатньою мірою забезпечувати дієвість цього кримінального провадження.
Прокурор просить встановити заставу у розмірі 1 514 000 грн., оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної, проте, враховуючи майновий стан підозрюваного, такий розмір застави не буде відповідати майновому стану підозрюваного та є непомірним для нього.
У зв'язку з викладеним, на думку слідчого судді доцільним буде визначити заставу у максимальному розмірі для тяжких злочинів - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Оскільки ступінь існуючих ризиків є досить високим, суд визнає виправданим покладення на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави низки обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись статтями 181, 193, 194, 196 206 КПК України, слідчий суддя,
клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 00 год 15 хв 1 березня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_4 , зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Дія ухвали закінчується 29 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1