ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10340/23
провадження № 2-н/753/143/24
"11" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» - в інтересах якого діє Адвокатське бюро «Линдюка Святослава» в особі адвоката Святослава Линдюка про видачу судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, -
19.07.2023 Дарницьким районним судом міста Києва видано судовий наказ за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» - в інтересах якого діє Адвокатське бюро «Линдюка Святослава» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина», заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з серпня 2022 по травень 2023 у розмірі 22397,26 грн. та судовий збір в розмірі 268,40 грн., а всього - 22665 грн.
Водночас, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19.07.2023 відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3619,86 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 15.01.2024 ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19.07.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу передано на розгляд судді Осіпенко Л.М.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України передбачено, що в судовому наказі зазначаються сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягнення на його користь з боржника.
Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною першою статті 160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що відповідно до положень статей 219 - 221 ЦПК (1618-15) суд має право, не змінюючи суті виданого судового наказу, вирішити питання про виправлення описок та арифметичних помилок, видати додатковий судовий наказ чи роз'яснити його.
Враховуючи порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, встановлений частиною першою статті 167ЦПК України суд у відповідності до частини третьої статті 270 ЦПК України вирішує питання про ухвалення додаткового судового наказу без судового засідання та повідомлення заявника та боржника.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стягувачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 24.02.2023 (а.с. 9-11), специфікацію №11 від 15.05.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.02.2023 (а.с. 12).
Отже, у зв'язку з тим, що питання щодо стягнення з боржника на користь стягувача понесених витрат на професійну правничу допомогу судом не було вирішено, суд видає додатковий судовий наказ, яким стягує з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» 3619,86 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 160 ЦПК України, -
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина», код ЄДРПОУ 36520848, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3619,86 грн.
Додатковий судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Суддя: Л.М. Осіпенко
Відповідно до статті 168 Цивільного процесуального кодексу України (далі Кодекс) під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно зі статтею 170 Кодексу боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до статті 172 Кодексу у разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Суддя: Л.М. Осіпенко