Справа № 752/21903/23
Провадження № 2/752/2119/24
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 лютого 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання - Давиденко С.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Гончарука М.П., звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 04.02.2023 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 220 190 грн на виконання ремонтних робіт, що підтверджується розпискою від 18.05.2023 року.
Відповідач не виконав ремонтних робіт у погоджений строк (до 24.05.2023 року), а грошові кошти не повернув.
13.06.2023 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про втрату інтересу до виконання та про відмову від прийняття виконання зобов'язання з виконання ремонтних робіт та з вимогою про повернення грошових коштів.
На дату звернення до суду з позовною заявою відповідач не повернув позивачу отримані кошти.
У зв'язку з чим, позивач вимушений звернутись з вказаним позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у розмірі 220 190 грн, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 після усунення недоліків позовної заяви відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, у якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подавав.
З огляду на зазначене та відсутність заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, без участі відповідача, що узгоджується із положеннями ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Судом встановлено, що 18.05.2023 року відповідач ОСОБА_2 отримав кошти на ремонт квартири за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 220 190 грн. від позивача ОСОБА_1 : 33190 грн. - на матеріали, 187 000 на роботи. Зобов'язався здати роботи до 24.05.2023 року, що підтверджується власноруч написаною розпискою (а.с. 6)
Як зазначає позивач і не спростовано відповідачем у погоджений строк ОСОБА_2 ремонтні роботи не виконав.
13.06.2023 представником позивача на адресу відповідача було направлено лист про втрату комерційного інтересу до виконання робіт з вимогою повернути 220 190 грн., що були передані для виконання робіт згідно розписки від 18.05.2023 року, що підтверджується описом вкладення та квитанцією від 13.06.2023 про відправлення «Поштовою службою «Е-Пост» листа (номер поштового відправлення 1023195) (а.с. 8,9).
Вказана вимога залишена відповідачем без реагування.
За положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині 3 статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. ст. 906, 907 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами 18.05.2023 року укладено договір про надання відповідачем позивачу за плату послуг по ремонту квартири. Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме: предмету (послуги, яка надається); ціни договору; термін дії договору (строк закінчення надання послуги).
Позивачем (замовником) виконано свої зобов'язання за договором, оплачено виконавцеві (відповідачу) обумовлену договором послугу - ремонт квартири, про що виконавцем видано замовнику відповідну розписку від 18.05.2023.
Разом з тим, відповідач не виконав умови Договору про надання послуг від 18.05.2023 та грошові кошти, сплачені позивачем в рахунок оплати ціни послуг, а також вартості матеріалів не повернув.
За наведених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1761,53 грн.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) грошові кошти, сплачені згідно з розпискою від 18.05.2023 року, у розмірі 220 190 грн. та судовий збір у розмірі 1761,53 грн, що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 221 951(двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 53 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденн ий строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк