Постанова від 07.03.2024 по справі 904/11028/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/11028/15 (904/6582/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: розпорядник майна Носенко Т.С.,

Офіс Генерального прокурора: Декалюк Д.Е.,

відповідача-2: не з'явився,

відповідача-3: Стороженко А.І.,

третьої особи-1: Качановський Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії P.B. Tromp Holding B.V. (Королівство Нідерланди)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 (суддя Первушин Ю.Ю.)

у справі № 904/11028/15(904/6582/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК"

до 1) Дніпропетровської обласної прокуратури, 2) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, 3) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві,

про стягнення шкоди, завданої незаконною бездіяльністю посадових осіб органів державної влади

та за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Компанії P.B. Tromp Holding B.V. (Королівство Нідерланди)

до 1) Дніпропетровської обласної прокуратури, 2) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про стягнення шкоди, завданої незаконною бездіяльністю посадових осіб органів державної влади

у межах справи №904/11028/15

за заявою Фізичної особи - підприємця Петренко Валерія Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи та стислий зміст позовних вимог

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (далі - Боржник).

2. У межах зазначеної справи Боржник звернувся до господарського суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, про солідарне стягнення з відповідачів майнової шкоди в розмірі 171360000,00 грн та моральної шкоди у розмірі 1500000,00 грн, завданої незаконною бездіяльністю посадових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

3. Позов Боржника мотивовано посиланням на неналежне виконання слідчими органами своїх повноважень.

4. Компанія P.B. Tromp Holding B.V. (далі - Компанія) звернулася до господарського суду з позовом у межах зазначеної справи позовного провадження як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань про стягнення майнової шкоди в розмірі 199945,00 євро та моральної шкоди в розмірі 5000,00 євро, завданої незаконною бездіяльністю посадових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

5. Позов Компанії мотивовано посиланням на неналежне виконання слідчими органами своїх повноважень.

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2022 залучено Компанію до участі у справі як особу, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовну заяву Компанії прийнято до розгляду.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023, яку залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023, позовну заяву Компанії залишено без розгляду.

8. Судові рішення мотивовано посиланням на положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та обставини незабезпечення Компанією явки свого представника в судові засідання без повідомлення суду причин неявки та без заявлення клопотання про розгляд справи без її участі.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

9. Компанія подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду в одному провадженні з первісним позовом.

10. Касаційну скаргу мотивовано посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних і необґрунтованих судових рішень.

11. Зокрема, Компанія стверджує про відсутність законних підстав для залишення її позовної заяви без розгляду, оскільки вона подала заяву про розгляд справи за її відсутності у тексті заяви про усунення недоліків позовної заяви від 14.02.2022, а явку Компанії в судове засідання не було визнано обов'язковою.

12. Компанія зазначає, що її не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, оскільки копії ухвал місцевого господарського суду їй не було вручено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тоді як офіційної електронної адреси Компанія не має і надсилання копій ухвал на адресу електронної пошти pdtromp@gmail.com не є належним їх врученням.

13. Компанія посилається на те, що причини її неявки є поважними, непереборними та загальновідомими, посилаючись на обставини повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану.

14. Крім того, Компанія вважає, що господарські суди попередніх інстанцій послалися на висновки Верховного Суду, які є нерелевантними щодо правовідносин у цій справі, оскільки Компанія не з'явилась саме у підготовче засідання, а не на стадії розгляду справи по суті, й це не було підставою для залишення позову без розгляду відповідно до законодавства, чинного на час проведення підготовчих засідань.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

15. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подали відзиви на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. Відзиви мотивовано тим, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень правильно встановили та дослідили обставини справи, а касаційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

17. Зокрема, заявники відзивів вважають, що оскільки ухвали місцевого господарського суду не містять інформації про визнання необов'язковою явки представників у судове засідання, то суд відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України фактично визнав явку учасників справи обов'язковою, а їх нез'явлення таким, що перешкоджає правильному вирішенню спору.

18. Також у відзивах зазначено, що частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб, тому для особи, яка не виконала наведений обов'язок, настають відповідні правові наслідки, які також застосовуються судом у разі, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Позиція Верховного Суду

19. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

20. Предметом касаційного оскарження в цій справі є ухвала місцевого господарського суду про залишення без розгляду позовної заяви з підстав незабепечення заявником явки свого представника в судові засідання без повідомлення суду причин неявки та без заявлення клопотання про розгляд справи без його участі.

21. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

22. Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Водночас учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

23. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (частина 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України).

24. При цьому відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

25. Зокрема, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з частинами 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

26. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

27. Водночас у силу частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

28. Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду) також передбачено, що суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

29. Залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання передбачено пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України.

30. Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

31. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання та неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

32. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, ухваленій у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду.

33. У постанові від 13.03.2019 у справі №916/3616/15 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

34. Верховний Суд відхиляє доводи Компанії про те, що нез'явлення її представника в підготовче засідання не було підставою для залишення позову без розгляду відповідно до законодавства, чинного на час проведення підготовчих засідань, адже вони суперечать змісту частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені якою правила застосовуються також і щодо підготовчого засідання згідно з вимогами частини 1 статті 183 зазначеного Кодексу.

35. Також Верховний Суд не погоджується з твердженням Компанії про непереборність причин неявки його представника до судових засідань місцевого господарського суду через обставини повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану. Зокрема, Верховний Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України у статтях 56, 58, 61 передбачає участь юридичної особи у справі не лише через керівника, члена виконавчого органу тощо (самопредставництво), але й через представника за довіреністю чи ордером (адвоката). При цьому статтею 197 цього Кодексу надано учасникам справи право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зокрема, з використанням власних технічних засобів.

36. Однак Верховний Суд вважає обґрунтованими аргументи Компанії про неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права з огляду на відсутність усіх необхідних передумов для залишення без розгляду позову Компанії.

37. Зокрема, слушним є посилання Компанії на те, що вона подала господарському суду першої інстанції заяву від 14.02.2022 про усунення недоліків позовної заяви, в якій заявила про розгляд справи без її участі. Не врахувавши наведеної заяви, місцевий господарський суд безпідставно залишив без розгляду позов Компанії без встановлення обставин неможливості з певних причин вирішення спору по суті за відсутності представника Компанії. Господарський суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду відповідної ухвали наведеного порушення не усунув.

38. Водночас викладені у відзивах на касаційну скаргу аргументи про фактичне визнання явки учасників справи обов'язковою, а їх нез'явлення таким, що перешкоджає правильному вирішенню спору, не відповідає змісту відповідних ухвал місцевого господарського суду. Зокрема, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, якими було визначено дати, час і місце судових засідань у цій справі, не передбачають виклик учасників справи в такі судові засідання та визнання їх явки обов'язковою.

39. Також господарські суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень безпідставно зазначили про належне повідомлення Компанії про дату, час і місце розгляду справи, зважаючи на направлення їй копії відповідної ухвали на електронну адресу - pbtromp@gmail.com, зазначену в позовній заяві.

40. Господарські суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що стаття 242 Господарського процесуального кодексу України передбачає надіслання учасникам справи копії судового рішення в електронній формі саме у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, і тоді днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо ж така адреса в особи відсутня, суд надсилає учасникам справи копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а днем отримання судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, або про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження тощо.

41. З встановлених господарськими судами обставин не вбачається підстав для висновку, що наведена електронна адреса, на яку надіслано копії ухвал місцевого господарського суду в цій справі, є офіційною електронною адресою Компанії в розумінні частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України. Водночас копії відповідних ухвал Компанії рекомендованими листами з повідомлення про вручення не надсилались. А отже, місцевий господарський суд не виконав вимоги статті 242 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надіслання копій судових рішень.

42. У контексті наведеного Верховний Суд відхиляє аргументи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, про наявність у Компанії обов'язку зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС і покладення на неї негативних наслідків невиконання такого обов'язку, адже такі доводи ґрунтуються на редакції частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, що не була чинною на час виникнення спірних правовідносин. До того ж Верховний Суд зауважує, що Компанія не є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, як це передбачено в чинній редакції зазначеної норми процесуального права.

43. Наведені порушення норм процесуального права, допущені господарським судом першої інстанції, призвели до ухвалення ним незаконного судового рішення - оскаржуваної ухвали про залишення без розгляду позовної заяви Компанії, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому є підставою для скасування вказаної ухвали відповідно до частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

45. Касаційну скаргу слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

46. Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії P.B. Tromp Holding B.V. задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 у справі №904/11028/15(904/6582/21) скасувати. Справу передати до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков