18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 березня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1612/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до Фізичної особи-підприємця Мушенко Ольги Михайлівни про стягнення 154113 грн. 49 коп.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся в Господарський суд Черкаської області через систему "Електронний суд" з позовом до Фізичної особи-підприємця Мушенко Ольги Михайлівни (далі-відповідач), про стягнення, на підставі кредитного договору від 24.09.2021 року, 47549 грн. 49 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 106564 грн. суми прострочених платежів по процентах, що разом становить 154113 грн. 49 коп. та відшкодування судових витрат. Позивач також в позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позов мотивовано порушенням відповідачем умов кредитного договору від 24.09.2021 року щодо повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1612/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.02.2024 року, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті спору, постановлено клопотання позивача про витребування доказів розглянути в судовому засіданні.
Відповідачка в особі свого представника подала суду 29.01.2024 року відзив на позов, клопотання про застосування строків позовної давності (вх. № 1684/24, вх. №1692/24) за змістом яких визнала позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, заперечила щодо обґрунтованості вимоги позивача про стягнення суми прострочених платежів по процентах, враховуючи закінчення терміну дії договору 01.10.2022 року, просила застосувати строк позовної давності до вказаних вимог та відмовити у їх стягненні.
Представник позивача через систему "Електронний суд" подав 28.02.2024 року додаткові пояснення (вх. №3651/24, вх. № 3664/24), в яких заперечив твердження відповідачки викладені у відзиві на позовну заяву, клопотанні про застосуванні строку, вказав на їх безпідставність, просив задовольнити позовні вимоги повністю, вказав на необхідності розгляду клопотання про витребування доказів, а саме: письмового доказу у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК», чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 на ім'я Мушенко Ольга Михайлівна , виписок про рух коштів по вказаному рахунку з метою підтвердження факту видачі (перерахування) позивачем грошових коштів у розмірі 38 000 грн. (за Кредитним договором) та 19 000 грн. (за Додатковою угодою № 1 до Кредитного договору).
Сторони в судове засідання 13.02.2024 року явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, позивач в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідачка причини неявки не повідомила, про розгляд справи № 925/1612/23 ознайомлена особисто 15.01.2024 року про що вказано у відповідній заяві за вх. № 790/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд залишив клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 19804/23 від.28.11.2023 року, вх. № 3664/24 від 28.02.2024 року) без розгляду, враховуючи визнання відповідачкою наявності заборгованості перед позивачем за Договором, підтвердження наявності у неї банківської картки № НОМЕР_1 , відкритої в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позов задовольняє повністю з таких підстав.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" є надавачем фінансових послуг, що підтверджується ліцензією на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно з Розпорядженням №1593 від 11.05.2017 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 43).
24.09.2021 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", як кредитодавцем, та відповідачкою - Фізичною особою - підприємцем Мушенко Ольгою Михайлівною, як позичальником, укладено договір про надання кредиту (електронна форма) № 201667-КС-001(далі - Договір, а.с. 16), згідно з п.1 якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 38000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитором у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Сторони погодили усі істотні умови Договору та, зокрема, домовилися про таке:
п.1 - тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процентна ставка: в день: 0,86664474, фіксована. Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 5700 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 38000 грн. Термін дії договору: до 11.03.2022 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 83640 грн. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом;
п. 2 - протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів;
п. 3. - встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору;
п. 8 - підписанням цього договору позивальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ч.2 ст. 12 ЗУ « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
п. 9 - договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках , передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.
Договір підписаний кредитодавцем кваліфікованим електронним підписом та позичальником на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-2157 (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 вказаного останнім в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Із довідок сформованих і в платіжній систему «Fondy» від 13.05.2023 року (а.с. 31, 31 на звороті) вбачається, що 24.09.2021 позивач на виконання умов Договору перерахував на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я Мушенко Ольга Михайлівна - загалом 38000 грн. (20000 грн. за № 446833945, 18000 грн за № 446834172), в призначенні платежу яких вказано "перерахування коштів Мушенко О.М. , НОМЕР_3 згідно з кредитним договором № 201667-КС-001 від 24.09.2021 року , без ПДВ".
29.12.2021 року до Договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", як кредитодавцем, та відповідачкою - Фізичною особою - підприємцем Мушенко Ольгою Михайлівною, як позичальником, укладено додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода №1, а.с. 19), п.п. 1, 2.1, 3, 4, 6 якої сторони підтверджують, що станом на 29.12.2021 року сума неповернутого позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту № 201667-КС-001 від 24.09.2021 року ) становить 28549 грн. 49 коп. (далі - кредит). Кредит збільшується на 19000 грн. Продовжено строк кредиту на 96 днів до 15.06.2022 року. Комісія за зміну умов договору - 2 850 грн.
Додаткова угода №1 укладена шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Із довідки сформованої в платіжній системі «ТАС Pay» (а.с. 32) вбачається, що 29.12.2021 позивач на виконання умов Додаткової угоди №1 та Договору перерахував на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я Мушенко Ольга Михайлівна - 19000 грн. в призначенні платежу якої вказано "перерахування коштів Мушенко О.М., НОМЕР_3 згідно додаткової угоди від 29.12.2021 року до кредитного договору № 201667-КС-001 від 24.09.2021 року, без ПДВ".
05.02.2022 року до Договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", як кредитодавцем, та відповідачкою - Фізичною особою - підприємцем Мушенко Ольгою Михайлівною, як позичальником, укладено додаткову угоду № 2 (далі - Додаткова угода №2, а.с. 22), п. 1 якої сторони підтверджують, що станом на 05.02.2022 року сума неповернутого позичальником кредиту становить 56036грн. 07 коп., що включає: суму кредиту 47549 грн. 49 коп., проценти за користування кредитом 8486 грн. 58 коп., комісія за надання кредиту 0 грн.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 сторони домовилися встановити процентну ставку за користування кредитом в наступному розмірі: з 05.02.2022 року по 19.02.2022 року (включно) 0,86664474 % в день, з 20.02.2022 року 0,86664474 % в день.
Згідно з п.п. 4, 5 Додаткової угоди №2 - термін дії договору погоджено до 01.10.2022 року. Строк кредиту: 373 днів.
Додаткова угода №2 укладена шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
За розрахунком позивача (а.с. 10-15) відповідачка свої зобов'язання з повернення кредитних коштів повністю не виконала, заборгованість за кредитним договором № 201667-КС-001 від 24.09.2021 року, з урахуванням внесених до нього змін додатковими угодами № 1, №2 укладених між позивачем та відповідачкою, частковим поверненням відповідачкою кредиту, станом на 22.11.2023 року наступна: 47549 грн. 49 коп. - заборгованість за кредитом; 106564 грн. заборгованість за відсотками, що разом складає загальну заборгованість - 154113 грн. 49 коп.
У добровільному порядку вказана заборгованість відповідачкою не сплачена, вимога позивача про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із договору про надання кредиту №201667-КС-001 від 24.09.2021 року за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 2 глави 71 ЦК України, ст.ст. 346, 347 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 розділу IV ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Законом України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 12).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Із матеріалів справи вбачається, що 24.09.2021 року відповідачка уклала з позивачем договір про надання кредиту № 201667-КС-001, яким взяла на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
29.12.2021 року, 05.02.2022 року сторони уклали до вказаного Договору Додаткові угоди №1, №2, якими узгодили загальний розмір наданого кредиту у розмірі 131443 грн. 57 коп. (фактично наданий кредит - 38000 грн. + 19000 грн.), розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом - 0,86664474 % в день, розміри комісії: за надання кредиту - 5700 грн., за зміну умов Договору - 2850 грн., строк дії договору до 01.10.2022 року.
Із виписки позивача виданої станом на 22.11.2023 року щодо ФОП Мушенко О.М. вбачається, що 24.09.2021 року відповідачці видано Кредит на здійснення підприємницької діяльності в сумі 38000 грн., 29.12.2021 року видано кредит на суму 19000 грн., вказані кошти зараховано на банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я Мушенко Ольга Михайлівна , який повернений позивачу не у повному обсязі. Наявність і розмір спірної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 47549 грн. 49 коп. підтверджені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем визнано, тому вимога про їх стягнення з відповідача судом визнається доведеною та обґрунтованою і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Також позивачем заявлено до стягнення 1069564 грн. заборгованості за процентами у розмірі 0,86664474 % в день обумовленої Договором та додатковими угодами до нього.
Плата за користування кредитом за Договором є фіксованою та становить 0,86664474 % в день за користування кредитом (оскільки позичальником не було дотримано графіку повернення кредиту). Протягом строку дії кредиту, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня за фактичне число календарних днів користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту.
Сума нарахованих та несплачених відсотків за неповернення кредитних коштів, згідно з розрахунком позивача за період з 24.09.2021 до 30.09.2022 становить 1069564 грн, тобто в межах строку кредитування, тому вимога про їх стягнення також є обґрунтованою, її розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, судом розрахунок перевірений, тому вимога позивача про їх стягнення підлягає до задоволення в судовому порядку в повному обсязі.
Твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо безпідставності заявлених позивачем вимог по стягненню процентів суд оцінює критично, оскільки всі вимоги позовної заяви відповідають умовам погодженого та підписаного сторонами договору про надання кредиту № 201667-КС-001 від 24.09.2021 року, з урахуванням внесених до нього змін та узгоджуються з нормами діючого законодавства України, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованою і відхиляє.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності до заявленої позивачем вимоги згідно ч.2 ст.258 ЦК України, суд зауважує, що всі вимоги позивача заявлені в межах строку позовної давності тому вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю
Стягнути з Фізичної особа - підприємця Мушенко Ольги Михайлівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", ідентифікаційний код юридичної особи 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411 - 47549 грн. 49 коп. заборгованість по тілу кредиту, 106564 грн. заборгованість по процентах, 2147 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 12.03.2024 року.
Суддя В.М. Грачов